Питання: Платник податку на прибуток на загальних підставах (більше 20 млн.) фінансова компанія – ТОВ (Новий Позикодавець)  уклав Договір про відступлення прав вимоги, за яким Первісний Позикодавець нерезидент (Кіпр) відступив своє право вимоги (Новому Позикодавцю). Згідно з Договором до Нового Позикодавця переходять всі права вимоги погашення боргу (тіло + відсотки). Укладена Додаткова угода, в якій сказано, що сторони (Новий Позикодавець та Позичальник) дійшли згоди, що ставка за відсотками – 0% сума заборгованості грошових коштів переведена із доларів США в гривню.  За відступлення прав вимоги Новий позикодавець сплачує Первісному Позикодавцю 50 тис. доларів США.

Чи утримується податок на репатріацію  при сплаті коштів за таке відступлення? Довідку  нерезидент не надав на момент виплати.

Чи коректне застосування ставки нуль відсотків?

Continue reading »

Питання: У 2019 році єдиному учаснику ТОВ, юридичній особі – нерезиденту, було нараховано дивіденди за 2018 рік в сумі 2,7 млн. грн. Дивіденди було виплачено частково: 1,6 млн. грн. було перераховано у валюту та перераховано засновнику.

У 2020 року склад засновників змінився і колишній єдиний власник наразі володіє часткою 10% СК ТОВ. У зв’язку з відсутністю вільних коштів ТОВ не має можливості продовжити виплату дивідендів за 2018 рік. Нерезидент засновник наразі знаходиться в процедурі банкрутства та не виходить на зв’язок з ТОВ.  

Чи можна списати заборгованість з недовиплачених дивідендів за 2018 рік у зв’язку з закінченням строку 6 місяців та якщо так, як це відобразити в обліку?

Continue reading »

Питання: ТОВ ФОП (3-тя група ЄП не платник ПДВ) платить з картки ФОП за рекламу в соціальних мережах. Основна частина оплат здійснюється на нерезидентів. Питання в наступному:  чи повинен ФОП платити «податок на репатріацію»?  

Яка взагалі практика  з цього питання на зараз?

Якщо так, то як його розрахувати в такому випадку?

Continue reading »

Питання: ТОВ «С» на підставі договорів оренди, укладених з ТОВ «Виробниче об’єднання» (єдиним учасником Товариства), користувалось відповідним обладнанням для реалізації цілей Товариства. На сьогоднішній день ТОВ «С» має не прострочену кредиторську заборгованість зі сплати орендної плати перед єдиним учасником – нерезидентом – ТОВ «Виробниче об’єднання».

Чинне законодавство України не забороняє внесення (зарахування) такої суми заборгованості в якості додаткового вкладу нерезидента (одноосібного учасника товариства з обмеженою відповідальністю) в статутний капітал заснованого ним товариства з обмеженою відповідальністю (резидента). 

Порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів передбачено у статті 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»  від 06.02.2018 №2275-VIII (далі – Закон), відповідно до якої  учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників (ч.1 ст.18 Закону).  Відповідно до ч.4 ст.18 Закону додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, згідно з приписами статті 115 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦК України) можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Аналогічне визначення вкладу учасника товариства закріплене і в статті 13 Закону.

Разом з цим операція по внесенню нерезидентом до статутного капіталу резидента додаткового вкладу в розмірі кредиторської заборгованості резидента перед нерезидентом, яка утворилась в результаті відносин оренди, породжує ряд окремих питань щодо оподаткування даної операції та практичного застосування норм законодавства, а саме:

1.  Чи підлягатимуть додаткові внески нерезидента (ТОВ «Виробниче об’єднання» – єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «С») до статутного капіталу резидента (товариства з обмеженою відповідальністю «С») за рахунок кредиторської заборгованості включенню до складу доходів?
2. Чи підпадатиме операція з внесення нерезидентом (ТОВ «Виробниче об’єднання» – єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «С») додаткового внеску до статутного капіталу резидента (товариства з обмеженою відповідальністю «С») у розмірі кредиторської заборгованості за договорами, укладеними між ТОВ «Виробниче об’єднання» та ТОВ «С», під об’єкт оподаткування податком на додану вартість?
3. Чи підпадає операція з внесення нерезидентом (ТОВ «Виробниче об’єднання» – єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «С») додаткового внеску до статутного капіталу резидента (товариства з обмеженою відповідальністю «С») у розмірі кредиторської заборгованості за договорами, укладеними між ТОВ «Виробниче об’єднання» та ТОВ «С», під об’єкт оподаткування податком на прибуток?
4. Чи вважатиметься операція з внесення нерезидентом (ТОВ «Виробниче об’єднання» – єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «С») додаткового внеску до статутного капіталу резидента (товариства з обмеженою відповідальністю «С») у розмірі кредиторської заборгованості за договорами, укладеними між ТОВ «Виробниче об’єднання» та ТОВ «С», фінансовою допомогою?

Continue reading »

Питання: Дві юридичні особи уклали договір про участь в будівництві. Перша юридична особа надає об’єкт під реконструкцію, друга – фінансує будівництво об’єкта. Після закінчення будівництва і уведення об’єкту в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі об’єкта нерухомості другій юридичні особі здійснюватиметься оформлення майнових прав.

Запитання: чи повинен отримувач майнових прав сплачувати при цьому пенсійний збір 1% та при оформленні у нотаріуса державне мито у розмірі 1%?

Continue reading »

Питання: У 2019 році два учасники ТОВ вирішили зменшити статутний капітал. В обліку це було відображено за дебетом рахунку 401 та кредитом рахунку 672.

За період з 2019 року до сьогодні заборгованість учасникам не виплачена, немає такої можливості, немає вільних коштів.

Учасники вирішили збільшити статутний капітал на суму його зменшення у 2019 році.

Питання: як без наслідків для ТОВ від контролюючих органів правильно відобразити це в документах ТОВ, щоб здійснити зворотну проводку за дебетом рахунку 672 та кредитом рахунку 401, щоб ніхто нікому не був винен?

Continue reading »

Питання: Розрахунки за електроенергію відбуваються через рахунок зі спеціальним режимом використання, тобто 2603. А якщо є рішення суду про стягнення коштів з боржника через виконавчу службу. У рішенні є гроші за електроенергію, судовий збір. Питання, на який рахунок ми можемо отримати гроші? На 2603 чи 2600?

Continue reading »

Питання: Директор, перебуваючи у відпустці втратив кошти з КПК на власні потреби: безготівковий розрахунок (зняття готівки не було!).

Чи можна на таку операцію укласти з директором договір ПФД?

Continue reading »

Питання: Нерезидент – фізична особа має житлову нерухомість в Україні, яку він хоче здавати в оренди фізичним особам. Згідно з п. 170.1.3 ст. 170 ПКУ нерухомість, яка належить фізичній особі-нерезиденту може передаватися в оренду виключно через фізичну особу-підприємця (ФОП) або юридичну особу-резидента, які будуть виконувати функції представництва такого нерезидента за договором.

Питання:

1. При здаванні в оренду нерухомості нерезидентом через уповноваженого представника необхідно сплачувати ПДФО 18%, військовий збір 1,5% та 15% податку з доходів нерезидентів?
2. Уповноважена особа нерезидента, буде розумітися, як постійне представництво?
3. Якщо уповноважена особа розуміється в цілях оподаткування як постійне представництво, чи може тоді уповноважена особа бути на єдиному податку?
4. Якщо уповноважена особа є платником єдиного податку і сплачує податок виключно з суми винагороди за посередницькі послуги та не є платником податку на прибуток, то чи можуть бути донараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток у разі визнання такої уповноваженої особи постійним представництвом нерезидента?

Continue reading »

Питання: Українська компанія хоче викупити у Ірландської компанії позику, наданий ТОВ – резиденту України. Якщо вони куплять позику на загальну суму непогашеної позики + нараховані відсотки + податок на репатріацію, чи доведеться їм самостійно платити утримуваний податок, так як податок виплачується одночасно з виплатою відсотків? Ще раз наголошу, покупець – українська компанія.

Чи може кредитор (Ірландська компанія) написати лист про те, що вони анульовують нараховані й неоплачені відсотки за кредит?

Якщо так, то які додаткові податки від цієї операції потрібно сплачувати?

Continue reading »