EXPERTUS. Головбух

Питання: Державне підприємство зі спеціальним статусом є реципієнтом результату робіт у межах проєкту із забезпечення енергонезалежності підприємства. Йдеться про два дизельні генератори та комплекс робіт, пов’язаних із їх встановленням / реалізацією будівельних робіт.

Всесвітня організація самостійно обрала підрядну організацію, уклала з нею договір і самостійно розраховується з підрядником. Кошти перебувають у розпорядженні Всесвітньої організації, а за договором між нею та підрядником передбачені витрати на виконання робіт, технічний нагляд, інженера-консультанта та інші супровідні послуги.

При цьому договірних відносин між державним підприємством / органом-реципієнтом і підрядником немає. Всесвітня організація відмовляється укладати тристоронній договір із реципієнтом і підрядником, посилаючись на внутрішню політику організації.

Реципієнт фактично отримує результат будівельної діяльності, але для виконання робіт на території України потрібно дотриматися вимог українського законодавства: оформити необхідні документи, визначити замовника, забезпечити технічний нагляд, внести дані до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, отримати дозвільні документи та надалі прийняти результат робіт.

Виникла практична проблема: хто в цій ситуації має виступати замовником будівництва, якщо фінансування здійснює Всесвітня організація, договір із підрядником укладений лише між нею та підрядником, а об’єкт / територія / результат робіт стосується українського державного підприємства / органу-реципієнта?

Потрібно визначити:

1. Чи може державне підприємство – реципієнт вимагати укладення тристороннього договору між ним, Всесвітньою організацією та підрядником?
2. Якщо Всесвітня організація відмовляється від тристороннього договору, які є законні варіанти оформлення відносин між реципієнтом і підрядником?
3. Яким документом можна врегулювати участь реципієнта у проєкті, якщо кошти йдуть не через нього, але саме він має забезпечити дотримання будівельного законодавства в Україні?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: 10.11.2020 експортна операція: умова поставки DAP. Проте ні акту послуг перевезення, ні оплати немає.

Як вийти із ситуації? Прийшов запит з ДПС (камеральна перевірка в перевізника)?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: нерезидент планує відкрити рахунок у цінних паперах в українській депозитарній установі (банку) з метою володіння цінними паперами українського емітента.

Для здійснення операцій через депозитарну установу нерезидент планує залучити представника – фізичну особу, резидента України, який діє на підставі довіреності.

Повноваження представника включають відкриття рахунку в цінних паперах, взаємодію з депозитарною установою та здійснення операцій у межах наданих повноважень щодо управління рахунком.

Представник не має незалежного статусу та діє виключно в інтересах нерезидента.

З урахуванням того, що відповідно до пп. 14.1.224 ПКУ цінні папери визнаються товарами. У мене питання:

1. Чи може сам факт відкриття рахунку в цінних паперах в Україні та здійснення операцій через представника-резидента призвести до визнання діяльності нерезидента такою, що здійснюється через постійне представництво в Україні?
2. Які ключові критерії оцінки ризику виникнення постійного представництва в цій ситуації?

3. Які обмеження повноважень представника доцільно встановити для мінімізації таких ризиків?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: питання стосується списання дебіторської заборгованості, яку не можна вважати активом. Підприємство є набувачем частки у статутному капіталі іншого підприємства (яке так і не було реалізовано в 21 році) через відчужувача – венчурний інвестиційний фонд, по якому і виникла дебіторська заборгованість. Тобто проект було заморожено і чи буде його відновлено наразі невідомо.

Питання таке: чи можна списати цю дебіторську заборгованість на затрати, здати звітність, а якщо через декілька років проект буде відновлено, то чи можна повернути на баланс?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: переуступка валютної заборгованості по ЗЕД контракту- імпорт ПЗ та подальший перепродаж його через реселера кінцевому бюджетному споживачу. Валюту придбати не змогли. Ліцензія вже закінчилась в липні 2025 року. Кредиторська заборгованість наявна. Курсові різниці постійно виникають.

Кредитор – Мальта – вимагає розрахунку. Банки ведуть тривалий комплаєнс.

Чи можна продати цю заборгованість резиденту по договору переуступки з дисконтом?

Чи зможе третя сторона придбати валюту?

Наше ТОВ резидент дія сіті. Платник податку на прибуток, білий бізнес. Платник ПДВ.

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: підприємство планує купувати УЗЕ (акумуляторні батареї).

Чи потрібна ліцензія якщо планується повертати (продавати) накопичену електроенергію постачальнику УЗЕ?

І чи можна згідно з договором оренди «перевиставляти» іншому підприємству (де фізично буде знаходитися ця установка) спожиту електроенергію як відшкодування комунальних послуг чи потрібно робити саме продаж?  

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство – сільськогосподарський кооператив, діє згідно із Законом України «Про с/г кооперацію».

Пайовий фонд/статутний фонд кооперативу сформований за рахунок майнових паїв/вкладів його учасників у 2000 році згідно з майновими свідоцтвами на право на майнову частку/пай.

Наразі один з членів кооперативу/власник частки/паю планує вийти зі складу учасників кооперативу.

Відповідно до п.6 ст. 22 Закону України «Про с/г кооперацію» у разі виходу з сільськогосподарського кооперативу фізична чи юридична особа має право на повернення своєї частки грошовими коштами відповідно до їх вартості на момент виходу. У даній ситуації згідно з вимогами ст.22 вказаного вище Закону вартість частки на момент виходу члена може бути визначена рішенням Правління кооперативу.

Яким чином/яким способом Правлінню кооперативу здійснити розрахунок вартості частки/паю на момент виходу члена??

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: За ініціативою підприємства була залучена аудиторська компанія щодо НАДАННЯ ОБҐРУНТОВАНОЇ ВПЕВНЕНОСТІ щодо відповідності фінансових показників, даним бухгалтерського і первинного обліку, які наведені у Звіті (Інформації) про доходи та витрати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по ЖК….. за 2025 рік. ВИСНОВОК ПРАКТИКУЮЧОГО ФАХІВЦЯ:

«На нашу думку, показники фінансової інформації ТОВ …., що викладені у Звіті про доходи та витрати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по ЖК …… за 2025 рік, підготовлені правильно в усіх суттєвих аспектах а саме:

1) нараховано плати за послуги (звітний період);

2) сплачено за послуги (звітний період) з боргами;

3) статті витрат по факту».

Але мешканці наполягають на повторному аудиті та запитують велику кількість підтверджуючих документів, які ТОВ вже надало до перевірки аудиторам і аудитори все перевірили і підтвердили.

Чи має право інша аудиторська компанія знову перевіряти той же самий період та ті ж самі питання?

Це на нашу думку не коректно по відношенню до попередньої аудиторської компанії. Тим більш, неможливо підприємству постійно перебувати у стані перевірки, тільки по наступній перевірці було зроблено 19.5 тис. сканкопій, обсяг первинних документів дуже великий.

Як законодавчо буди в цьому питанні?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство у 2023 році перевищило об’єм закупівлі пального наливом, яке вантажовідправники пального заливали безпосередньо у баки транспортних засобів.  Паливо використовується виключно для власних потреб. Але  у підприємства також був на балансі резервуар. Контролери застосували штраф 1 млн грн за нереєстрацію акцизного складу.

Ми подали позов до суду, остаточне рішення отримали у квітні 2026-го. Акцизний склад так і не зареєстрували.

А у 2024 та 2025 рр. придбання пального не перевищувало 1 000 м³ (1 млн літрів) за рік. Наразі ми сплатили штраф.

Чи звільняє сплата штрафу від обов’язку зареєструвати акцизний склад?

Чи буде зменшення об’ємів придбання пального аргументом  для нереєстрації акцизного складу?

Чи враховується при цьому тривалий розгляд справи у суді?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) продав корпоративні права ТОВ, часткою якого володів у розмірі 100%, іншій юридичній особі – нерезиденту.

Договором купівлі-продажу передбачено, що:

покупець сплачує 5% купівельної ціни протягом 5 робочих днів з моменту передачі документів;

після виконання визначених умов сплачується решта 95% купівельної ціни;

купівельна ціна підлягає зменшенню на суму зобов’язань, які не були повернуті/виконані на дату завершення угоди.

Станом на дату завершення у ТОВ залишилися невиконані зобов’язання, про що КІФ офіційно повідомив покупця-нерезидента. Відповідно, остаточний розрахунок за корпоративні права було здійснено за мінусом суми таких невиконаних зобов’язань.

Просимо надати роз’яснення: яку суму доходу має відобразити КІФ – повну купівельну ціну, визначену договором, чи фактичну суму доходу після зменшення на суму невиконаних зобов’язань??

Continue reading »