EXPERTUS. Головбух
Питання: Державне підприємство зі спеціальним статусом є реципієнтом результату робіт у межах проєкту із забезпечення енергонезалежності підприємства. Йдеться про два дизельні генератори та комплекс робіт, пов’язаних із їх встановленням / реалізацією будівельних робіт.
Всесвітня організація самостійно обрала підрядну організацію, уклала з нею договір і самостійно розраховується з підрядником. Кошти перебувають у розпорядженні Всесвітньої організації, а за договором між нею та підрядником передбачені витрати на виконання робіт, технічний нагляд, інженера-консультанта та інші супровідні послуги.
При цьому договірних відносин між державним підприємством / органом-реципієнтом і підрядником немає. Всесвітня організація відмовляється укладати тристоронній договір із реципієнтом і підрядником, посилаючись на внутрішню політику організації.
Реципієнт фактично отримує результат будівельної діяльності, але для виконання робіт на території України потрібно дотриматися вимог українського законодавства: оформити необхідні документи, визначити замовника, забезпечити технічний нагляд, внести дані до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, отримати дозвільні документи та надалі прийняти результат робіт.
Виникла практична проблема: хто в цій ситуації має виступати замовником будівництва, якщо фінансування здійснює Всесвітня організація, договір із підрядником укладений лише між нею та підрядником, а об’єкт / територія / результат робіт стосується українського державного підприємства / органу-реципієнта?
Потрібно визначити:
- Чи може державне підприємство – реципієнт вимагати укладення тристороннього договору між ним, Всесвітньою організацією та підрядником?
- Якщо Всесвітня організація відмовляється від тристороннього договору, які є законні варіанти оформлення відносин між реципієнтом і підрядником?
- Яким документом можна врегулювати участь реципієнта у проєкті, якщо кошти йдуть не через нього, але саме він має забезпечити дотримання будівельного законодавства в Україні?