Міжнародна технічна допомога: оподаткування

EXPERTUS. Головбух

Питання: Державне підприємство зі спеціальним статусом є реципієнтом результату робіт у межах проєкту із забезпечення енергонезалежності підприємства. Йдеться про два дизельні генератори та комплекс робіт, пов’язаних із їх встановленням / реалізацією будівельних робіт.

Всесвітня організація самостійно обрала підрядну організацію, уклала з нею договір і самостійно розраховується з підрядником. Кошти перебувають у розпорядженні Всесвітньої організації, а за договором між нею та підрядником передбачені витрати на виконання робіт, технічний нагляд, інженера-консультанта та інші супровідні послуги.

При цьому договірних відносин між державним підприємством / органом-реципієнтом і підрядником немає. Всесвітня організація відмовляється укладати тристоронній договір із реципієнтом і підрядником, посилаючись на внутрішню політику організації.

Реципієнт фактично отримує результат будівельної діяльності, але для виконання робіт на території України потрібно дотриматися вимог українського законодавства: оформити необхідні документи, визначити замовника, забезпечити технічний нагляд, внести дані до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, отримати дозвільні документи та надалі прийняти результат робіт.

Виникла практична проблема: хто в цій ситуації має виступати замовником будівництва, якщо фінансування здійснює Всесвітня організація, договір із підрядником укладений лише між нею та підрядником, а об’єкт / територія / результат робіт стосується українського державного підприємства / органу-реципієнта?

Потрібно визначити:

  1. Чи може державне підприємство – реципієнт вимагати укладення тристороннього договору між ним, Всесвітньою організацією та підрядником?
  2. Якщо Всесвітня організація відмовляється від тристороннього договору, які є законні варіанти оформлення відносин між реципієнтом і підрядником?
  3. Яким документом можна врегулювати участь реципієнта у проєкті, якщо кошти йдуть не через нього, але саме він має забезпечити дотримання будівельного законодавства в Україні?

Відповідь: Щоб зрозуміти сутність міжнародної технічної допомоги (МТД) варто звернутися до Указу Президента України від 01.06.1999 № 596/99 з відповідною назвою. Цей Указ хоч і не вступив в дію, проте містить концептуальний підхід до визначення суті МТД та відповідну термінологію для розуміння цієї суті. Наприклад, в Указі зазначено, що:

міжнародна технічна допомога – це ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі Україні для здійснення програм,  проектів  міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;

проект міжнародної технічної допомоги – це документ (проект,
проектна угода), яким визначено систему послідовно пов’язаних дій,
заходів, а також ресурси, спрямовані на досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги протягом встановлених строків;

програма міжнародної технічної допомоги – це сукупність проектів
міжнародної технічної допомоги, об’єднаних з метою досягнення загальнодержавних цілей під час проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;

донор – держава, уряд іноземної держави, а також організація, установа, фонд, уповноважені урядом іноземної держави, міжнародна організація, що надає міжнародну технічну допомогу Україні;

реципієнт – це визначений у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резидент України, що одержує міжнародну технічну допомогу;

виконавець – організація (організації), що забезпечує (забезпечують) реалізацію програм, проектів міжнародної технічної допомоги;

грант – це фінансові ресурси, що надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги.

При цьому МТД може надаватися у вигляді:

  • майна, перелік якого визначається у програмах, проектах міжнародної технічної допомоги;
  • прав інтелектуальної власності, включаючи авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, технології тощо;
  • фінансових ресурсів у іноземній валюті або національній валюті України;
  • інших ресурсів, не заборонених законодавством України.

Програми, проекти міжнародної технічної допомоги підлягають державній реєстрації спеціально уповноваженим органом із включенням до Державного реєстру програм і проектів міжнародної технічної допомоги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про це далі.

МТД, діяльність із здійснення  програм,  проектів  МТД підлягають особливому режиму оподаткування, щодо них застосовуються пільги, привілеї та імунітети відповідно до законодавства України, чинних міжнародних договорів України.
Щодо податкових пільг слід врахувати наступне:

  • Відповідно до п.142.3. ст.142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС. У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
  • Відповідно до п.197.11. ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції із:
    1. постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
    2. постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
  • Відповідно до п.213.3. ст.213 ПКУ звільняються від оподаткування акцизним податком операції з підакцизними товарами, а саме ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (пп.213.3.9).
  • Згідно з п.28 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, на період реалізації проектів (програм) за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення», звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:
    1. ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, що не виробляються в Україні, визначених пп.11 п.4 р.XXI«Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України;
    2. постачання на митній території України товарів (крім підакцизних товарів і товарів груп 1-24 згідно з УКТ ЗЕД) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення». Перелік товарів/послуг та здійснення таких операцій визначаються КМУ.

 

Приклад, механізму застосування пільг з  ПДВ в Україні у рамках проектів МТД.

 

1        Загальне правило застосування податкових пільг у рамках міжнародних проектів, що здійснюються відповідно до міжнародних договорів України

 

Питання застосування податкових пільг у рамках міжнародних проектів, що виконуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, слід розглядати враховуючи положення як законодавства України, так і положення  відповідного міжнародного договору.

 

Відповідно до п. 3.1  ст. 3 ПКУ, податкове законодавство України складається з Конституції України, Податкового кодексу України; Митного кодексу України…; чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ.

Згідно з п.3.2 ст.3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, в рамках реалізації проекту МТД можуть бути застосовані податкові пільги, які передбачені як ПКУ, так і відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України[1].

Право на такі податкові пільги реалізується за умови дотримання певних вимог, встановлених законодавством України.

 

          2 Пільги з ПДВ у сфері МТД, передбачені ПКУ.

 

          Відповідно до п.197.11 ст. 197 ПКУ, звільняються від оподаткування операції із:

  • постачання товарів та послуг[2] на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
  • постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

 

Визначення «міжнародна технічна допомога» наведене у п.2 чинного на сьогодні Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» № 153 від 15.02.2002 (далі – Порядок № 153), відповідно до якого міжнародна технічна допомога – це фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

 

Таким чином, зазначена вище пільга може бути застосована за умови виконання таких вимог:

  • товари, що ввозяться в Україну, товари та послуги, що поставляються в Україні, кваліфікуються як МТД, враховуючи наведене вище визначення, та
  • така МТД надається відповідно до міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана у встановленому законодавством порядку.

 

          3 Механізм реалізації права на податкові пільги у рамках проектів МТД

 

Порядок отримання права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України у рамках реалізації проектів МТД визначено Порядком № 153.

Порядком № 153 передбачено, що проекти, зараховані до щорічної програми з МТД, підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку).

Згідно з п.12 Порядку № 153, державна реєстрація проектів є підставою для акредитації виконавців проектів[3], а також реалізації їх права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Пунктом 14 Порядку № 153 визначено повний перелік документів, необхідних для подачі до Мінекономрозвитку для державної реєстрації проектів реципієнтом (реципієнтами) та донором або уповноваженою донором особою для державної реєстрації проектів, який, серед іншого, включає план закупівлі товарів, робіт і послуг, що будуть придбані за кошти МТД (далі – план закупівлі). План закупівлі має бути засвідчений донором або виконавцем проекту та  погоджений бенефіціаром. План закупівлі складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 та подається у двох примірниках.

Подання плану закупівлі є обов’язковим для реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України.

          Державна реєстрація підтверджується реєстраційною карткою проекту, у якій робиться запис, що містить:

1) витяг із закону України та/або міжнародного договору щодо передбачених пільг із зазначенням відповідних статей;

2) підтвердження наявності плану закупівлі.

 

Такий запис означає, що:

– у рамках проекту МТД донором заявлено право на отримання податкових пільг, передбачених як законодавством, так і відповідним міжнародним договором України;

– у рамках такого проекту, товари і послуги, які закуповує виконавець проекту в Україні за рахунок МТД та відповідно до затвердженого плану закупівлі, відвантажуються (виконуються) постачальниками виконавцеві без нарахування ПДВ.

Донор або виконавець проекту МТД може реалізувати своє право на пільги, передбачені як законодавством України, так і відповідним міжнародним договором, виконавши зазначені вище вимоги щодо державної реєстрації проекту та надання плану закупівлі.

Неподання плану закупівлі за проектом розглядатиметься, як відсутність необхідності в реалізації донором права на податкові пільги при реалізації такого проекту міжнародної технічної допомоги, про що у реєстраційній картці робиться відповідна відмітка.

З видачею реєстраційної картки проекту, Мінекономрозвитку:

– робить відповідний запис у єдиному реєстрі проектів МТД, та

– розміщує план закупівлі на своєму офіційному сайті (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

З метою інформування про реалізацію донором/виконавцем проекту права на податкові пільги, Мінекономрозвитку надсилає у п’ятиденний строк після реєстрації проекту Державній податковій службі України (далі – ДПС) копію реєстраційної картки проекту та один примірник плану закупівлі в електронному та паперовому вигляді.

 

Щодо спеціальної «звітності» слід зазначити, що виконавець, що реалізує право на податкові пільги, подає до органу ДПС за місцем реєстрації чи акредитації на території України інформаційне підтвердження щодо пільгових операцій за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. Інформаційне підтвердження подається щомісяця до 20 числа. Інформаційне підтвердження складається і подається до органу ДПС в письмовому та електронному вигляді. Також копія інформаційного підтвердження подається до Мінекономрозвитку.

 

Інша податкова звітність щодо діяльності в рамках реалізації МТД окремо не передбачена, а подається контролюючим органам в рамках загальної звітності. Так, наприклад Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у своїй консультації зазначає: «Відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

При заповненні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, платник податку – отримувач міжнародної технічної допомоги у рядках 01 – 04 відображає показники (результати) усіх видів діяльності, у тому числі пільгової діяльності». (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/601505.html)

Тобто з точки зору контролюючих органів діяльність з реалізації МТД сприймається як пільгова діяльність.

 

Отже, відповідаючи на поставлені питання, слід зазначити:

  1. Державне підприємство – реципієнт вимагати укладення тристороннього договору між ним, Всесвітньою організацією та підрядником. Однак така форма договору не передбачена для державної реєстрації проектів МТД. У цих відносинах Всесвітня організація набуває статусу виконавця, а її постачальники – статус підрядників (субпідрядників) та постачальників. Державне підприємства, на території якого буде встановлено результат МТД, є реципієнтом, який буде вказаний у проєкті МТД, але не буде стороною договору підряду чи постачання, який має бути укладений між Всесвітньою організацією та підрядниками. Включення до цього договору реципієнта може призвести до втрати проєктом податкових пільг.
  2. Якщо Всесвітня організація відмовляється від тристороннього договору, реципієнт і підрядник можуть укласти прямий договір підряду, проте тут виникне два нюанси:

– ймовірність втрати податкових пільг, передбачених для МТД;

– ймовірність відмови донора від фінансування проєкту.

  1. Документом, яким можна врегулювати участь реципієнта у проєкті, якщо кошти йдуть не через нього, може бути договорі про надання реципієнту МТД Всесвітньою організацією, за якою реципієнт надає земельну ділянку для монтажу відповідного об’єкта та обладнання, а Всесвітня організація замовляє відповідно до Плану закупівель обладнання та послуги та бере на себе відповідальність за виконання таких робіт та послуг відповідно до чинного законодавства України.

 

 

 

О. Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

[1] Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про міжнародні договори» № 1906-IV від 29.06.2004 р., згода України на обов’язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору.

Згода України на обов’язковість для неї міжнародного договору може надаватися іншим шляхом, про який домовилися сторони.

[2] Згідно з п. 14.1.185 ст. 14 ПКУ, постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

[3] Згідно з п. 2 Порядку № 153, виконавець проекту – це будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту.