EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ платник прибутку на загальній системі хоче виплатити дивіденди юридичній особі материнській компанії – резиденту Великої Британії.

Накопичено бухгалтерський фінансовий результат – збитки по роках якщо враховувати збитки минулих періодів, хоча в деяких періодах поквартально і за рік є прибуток.

Чи може підприємство виплачувати в такому випадку дивіденди, як оподатковуються дивіденди з врахуванням конвенції і чи треба довідку?

Далі якщо ми все таки приймаємо рішення виплатити дивіденди але є стаття 27 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо обмеження виплати дивідендів, в якій вказано, що Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо, зокрема майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Поясніть чітко на прикладі, як це документально затвердити, яке саме майно оцінити по балансу чи по чому, на яку дати взяти зобов’язання якщо умовно вирішили платити дивіденди за 2025 рік.

Цікавить захисна документація і методологія розрахунку от цього значення «майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати».

Цікавлять ризики, які можливі по цій операції?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Донька є громадянкою України та зареєстрована як ФОП на другій групі спрощеної системи оподаткування. Податки сплачує вчасно, ліміти не перевищує.

З 2015 року проживає у Німеччині, закінчила навчання, працює і сплачує податки в Німеччині. Подала заяву на набуття громадянства Німеччини.

Востаннє відвідувала Україну у грудні 2021 року. У Німеччині соціальну допомогу як громадянка України не отримувала.

Підкажіть, що з українським оподаткуванням?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Чи оподатковується операція з передачі акцій акціонеру фізичній особі від трасту. Фізична особа контролер володіє опосередковано через траст КІК. Звітували.

Наразі відбувається реорганізація (злиття) двох КІК. Перед реорганізацією хочемо зробити юридичну передачу акцій від трасту фізичній особи.

Підкажіть будь ласка оподаткування даної операції?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Станом на 01.11.2025 розмір статутного капіталу ТОВ складає 3,0 млн грн., у тому числі внески учасника 1 вартістю 1,2 млн.грн, внески учасника 2 – 0,8 млн.грн., внески учасника 3 – 1 млн.грн. Учасник 1 надав нотаріально завірену заяву від 28.11.2025 про вихід із складу учасників.

02.12.2025 у державному реєстрі внесено запис про зміни і надано виписку з ЄДРЮО де зазначено актуальне значення учасників і розмір статутного капіталу – 1,8 млн.грн (вже враховано вихід учасника 1 зі своєю часткою).

08.12.2025 складено Протокол загальних зборів учасників, у якому зафіксовано вихід учасника 1 і фактична вартість його частки на момент виходу та належна йому до виплати – 1,2 млн.грн., новий розмір статутного капіталу – 1,8 млн.грн.

Питання:

– за якою послідовністю по датах із наявних документів необхідно відобразити в бухгалтерському обліку вихід учасника 1 за проведеннями Дт 401 Кт 452, Дт 452 Кт 672?

– чи достатньо наявних документів для проведення зменшення статутного капіталу та відображення заборгованості перед учасником 1?

– чи впливає дата державної реєстрації виходу учасника та зменшення статутного капіталу на бухоблік?

– якщо заява на вихід учасника та протокол загальних зборів учасників складено до держреєстрації змін, за якими датами проводити проведення Дт 401 Кт 452, Дт 452 Кт 672?

– у якому періоді і на підставі якого документа необхідно відобразити у додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ суму нарахованого доходу учаснику 1 у зв’язку із його виходом? 

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Питання щодо розрахунків зі статутним капіталом.

ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, Модельний Статут.

В 2016 році створено ТОВ, сформований статутний капітал (СК) єдиним засновником фізичною особою (ФО) шляхом внесення права вимоги на суму 3 000 000,00 грн. Право вимоги було реалізовано шляхом передачі права власності на виробничі будівлі, які оприбутковані і введені в експлуатацію як ОЗ.

В 2019 році (ні за імперативних вимог) засновник приймає рішення про зниження СК до 50 000,00 грн. В 2020 році продає свою частку двом іншим ФО по 25 000,00 грн. разом із заборгованістю 2 950 000,00. На кінець 2025 року заборгованість перед новими засновниками не погашено.

Питання:

1) Чи правомірне рішення про формування права вимоги за цією заборгованістю і внесення його в СК в сумі 2 950 000,00 грн. ?

2) Чи виникає за таких умов об’єкт оподаткування ПДФО і ВЗ у ФО, оскільки дохід фактично не був отриманий, а обміняний на корпоративні права, які ні є об’єктом оподаткування?

3) Чи правомірне рішення про створення додаткового капіталу за рахунок цих коштів без оподаткування їх ПДФО і ВЗ ?

4) Якщо так, чи потрібно змінювати Модельний Статут?

5) Які є можливі варіанти капіталізувати цю заборгованість без сплати ПДФО і ВЗ, оскільки дохід ФО фактично не буде отриманий, натомість обміняний на корпоративні права?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: За договором кредиту від нерезидента ТОВ винне сплатити 90 тис доларів відсотків.

Компанія наразі із заблокованими рахунками, так як засновником є громадянин Республіки Білорусь. Згідно з податковою звітністю збиток компанії складає 600 тис грн.

Нерезидент готовий простити борг по відсотках, але ж тоді цю суму необхідно буде включити в доходи компанії, що складе приблизно 3,8 млн грн, відповідно виникне податок на прибуток, який компанія не зможе сплатити.

Питання: чи можна додатковою угодою передбачити прощення умовно 15 тис доларів, а на 45 тис доларів підготувати додаткову угоду про продовження строку виплати відсотків щоб не виник податок на прибуток, який компанія не зможе погасити?

Чи не виникне в ДПС питань чому прощена не вся сума боргу?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство отримало поворотну фінансову допомогу 6 млн грн в жовтні 2020 року. На сьогоднішній день не повернули 1млн грн. По безкоштовному запиту до Міністерства юстиції дізналися, що підприємство, яке надавало допомогу, змінило назву, місце реєстрації (на Маріуполь) та директора.

Чи можна списати фінансову допомогу, якщо позовна давність ще не спливла (початок перебігу лише з 05.09.2025), але місце реєстрації – ТОТ?

Чи потрібно чекати спливу позовної давності або ж банкрутства?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Як наразі можна вивести учасника ТОВ, який має частку 10% і є громадянином рф?

Усі нотаріуси відмовляються нотаріально засвідчувати документи на відчуження його частки, і тому підприємство підпадає під мораторій згідно з Постановою № 187.

Які є варіанти виходу з цієї ситуації?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство-резидент (далі – Позичальник) перебував у договірних відносинах за договором позики з підприємством-нерезидентом (далі – Кредитор).

У червні 2023 року Позичальник звернувся до Кредитора з письмовим зверненням про прощення частини заборгованості за договором позики. Кредитор задовольнив зазначене прохання, що було належним чином оформлено додатковою угодою про прощення частини боргу. У зв’язку із зазначеною операцією Позичальник визнав дохід у бухгалтерському та податковому обліку відповідно до вимог чинного законодавства.

В 2025 році Позичальник отримав документи, у тому числі договір про розподіл активів при ліквідації Кредитора, датований січнем 2023 року. Відповідно до цього договору фізичні особи – акціонери Кредитора отримали право на безоплатний ліквідаційний розподіл активів, внаслідок чого до них перейшло право на вимогу заборгованості за договором позики. У зазначеному договорі сума розподілу вказана без урахування суми прощення боргу

Фізичні особи в установленому законодавством порядку подали декларації про майновий стан та доходи з додатком розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військовому збору, визначених у частині прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК), та сплатили відповідні суми ПДФО та військового збору до бюджету.

У листопаді 2025 року фізичні особи пред’явили позичальнику документ вимоги боргу, в якому сума заборгованості була вказана без урахування суми раніше прощеного боргу. Аналогічно, у договорі про розподіл активів при ліквідації суму розподілу між акціонерами також було зазначено без зменшення на суму прощеної заборгованості.

Позичальник надав фізичним особам – новим кредиторам копії додаткових угод до договору позички про прощення частини боргу та ініціював перегляд суми вимоги. За результатами переговорів у документі вимоги боргу було враховано суму раніше прощеного боргу.

Які податкові наслідки для юридичної особи – позичальника, фізичних осіб кредиторів?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Просимо надати роз’яснення щодо застосування пп.140.5.7 ПКУ стосовно коригування фінансового результату при виплаті роялті нерезиденту.

У нормі міститься виняток, відповідно до якого коригування не застосовується в разі, якщо нерезидент, який безпосередньо отримує роялті, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем, але бенефіціарний власник надав право отримувати роялті іншій особі.

Просимо уточнити:

1. Чи може цей виняток застосовуватися у випадку, коли роялті виплачуються нерезиденту, який виступає посередником/іншою особою – отримувачем платежів, але фактичний власник прав надав йому договірне право отримувати відповідні платежі?
2. Які саме документи або формулювання, на вашу думку, є достатніми для підтвердження такого «переуступленого» права:

– окрема заява/лист від бенефіціарного власника;

– відповідні положення в ліцензійному або іншому договорі;

– чи необхідні додаткові підтвердження?

3. Які документи або звітність, на вашу думку, може надати нерезидент – отримувач платежів (посередник) для підтвердження того, що отримані суми не перераховуються транзитом бенефіціарному власнику? Зокрема:

– фінансова звітність нерезидента (де видно відображення доходу від роялті як власної виручки);

– оборотно-сальдові/аналітичні виписки щодо руху коштів;

– довідка про структуру доходів або про відсутність подальших переказів бенефіціару;

– інші документи, які контролюючі органи можуть вважати достатніми.

4. Чи існує у вас практика/позиції контролюючих органів або консультації щодо застосування цього винятку саме у випадках, коли роялті отримує нерезидент, уповноважений бенефіціарним власником??

Continue reading »