Ж-л “Вісник. офіційно про податки”, № 46, 8 грудня 2018 року, стор. 23.
Коментар
Ж-л “Вісник. офіційно про податки”, № 46, 8 грудня 2018 року, стор. 23.
Коментар
Ж-л “Вісник. офіційно про податки”, № 46, 8 грудня 2018 року, стор. 21-22.
Коментар
Журнал “БухгалтеріяUA”, № 23, 3 грудня, 2018, стор. 31-34.
Я давно вже, а може й завжди був прихильником тієї думки, що відповідальність має бути індивідуальною (так, як про це йдеться у ст.61 Конституції України), тобто відповідати за свої вчинки, включаючи правопорушення має той, хто їх вчиняє, а не той, кого простіше притягти до відповідальності. Що роблять, зазвичай, представники контролюючих органів. На їхню думку підприємець, який укладає договір з новим контрагентом, сам має перейматися тим, щоб цей контрагент був добросовісним платником податків.
Журнал “БухгалтеріяUA”, № 23, 3 грудня, 2018, стор. 17-19.
Так вже сталося, що ступінь довіри між двома особами може досягти такого рівня, коли не потрібні застави, гарантії та поруки. І коли така довіра є, то кошти одного підприємця можуть стати у нагоді на якийсь час іншому, а потім навпаки. Найпростіший спосіб використання підприємцем коштів іншої особи без податкових наслідків – це позика.
Ж-л “Вісник. офіційно про податки”, № 45, 1 грудня 2018 року, стор. 19.
Журнал “БухгалтеріяUA”, № 21, 19 листопада, 2018, стор. 25-28.
«Багатство — це результат вміння людини мислити»
Айн Ренд «Атлант розправив плечі».
Часто гроші порівнюють з кров’ю, а економіку з кровоносною системою. Коли зникають гроші, або їх кількість зменшується, економіку починає «колотити та кидати в різні боки» так само, як це відбувається з живим організмом, що втратив певну кількість крові.
Continue reading
Журнал “БухгалтеріяUA”, № 21, 19 листопада, 2018, стор. 7-10.
Кожен, хто вивчав бухгалтерський облік, мав чути про існування такого принципу, як принцип автономності підприємства.
Continue reading
«Мысль о чём-то не может быть познана, пока она не будет прочувствована; тогда она обретает своё «лицо». Познать мысль — значит принять её в свой мозг, а затем прочувствовать её, ощутить всем телом-Знание — это не доказать что-либо, а сделать заключение, основанное на чувстве. Когда у вас возникает чувство, тогда вы можете сказать: «Я знаю. Я чувствую. Я знаю».
Ж-л “Вісник. офіційно про податки”, № 42, 10 листопада 2018 року, стор. 30-33.
Є в Податковому кодексі пп.164.2.17 ст.164, який вказує на те, що потрапляє в категорію додаткових матеріальних благ для фізичних осіб, а отже й збільшує базу оподаткування ПДФО. Проте, як виявляється при практичному застосуванні, не усе так просто і одне й те ж саме ДФС у своїх індивідуальних податкових консультаціях іноді вважає додатковим матеріальним благом, а іноді не вважає (харчування працівників, перевезення їх до місця роботи…). Причиною такої плутанини слід назвати відсутність чітко визначених критеріїв віднесення тих чи інших об’єктів правовідносин до благ
Continue reading
Уявіть собі, що Вам треба усі сказані Вам і Вами слова поділити на дві групи: потрібні та ті, без яких можна було би обійтися. Яких більше вийшло би???
Я помітив, що багато слів і думок, які я чую щодня, не несуть ніякого смислового навантаження, і сказані вони просто так, щоб заповнити порожнечу, тишу, якої чомусь люди бояться. Вони говорять те, без чого абсолютно спокійно можна обійтися. А те, що потрібно сказати, вони говорять не завжди. Іноді на те, що потрібно сказати, просто не вистачає часу, бо він був витрачений на ті слова, які є непотрібними.
Це приблизно як валіза, яку можна наповнити певною кількістю речей. Що більше у неї Ви покладете непотрібного, то менше місця залишиться для потрібного. І той увесь непотріб Вам доведеться потім нести.
Інформації, з якою ми не знаємо, що потім робити, отримуємо щодня дуже багато. Занадто для того, щоб залишилося місце для потрібної інформації. Мабуть тому непотрібна інформація, непотрібні слова і непотрібні думки так втомлюють, перешкоджають почути те, що почути треба.
«Давайте делать паузы в словах, произнося и умолкая снова. Чтоб лучше отдавалось в головах, значенье вышесказанного слова». Може прийшов час почути ці слова Андрія Макаревича? І припинити говорити та слухати непотріб усякий?
Якось наш син сказав: «Якби люди перестали говорити непотрібні слова, то у світі настала би тиша». Ну, можливо не тиша абсолютна, а тихіше стало би точно.