Питання: Підприємство «БІЗНЕС» – умовна назва для юридичної особи платник ПнП та ПДВ. Підприємство «ПОСЕРЕДНИК» – умовна назва для юридичної особи 3 група, 5%, неплатник ПДВ або юридична особа платник ПнП та ПДВ в залежності від ситуації. ПОСЕРЕДНИК працює по двох видах договорів: агентський та комісії.

Підприємство «ШКОЛА» – умовна назва для фізичної особи-підприємець 2 (3) група або юридичної особи платник ПнП та ПДВ в залежності від різних договорів.

Навчальні послуги – умовна назва для інформаційно-консультаційних послуг, які надають ШКОЛИ для працівників БІЗНЕСУ (послуги оподатковуються ПДВ 20%).

ПОСЕРЕДНИК по різних договорах надає два види посередницьких послуг, що відрізняються з юридичної точки зору (суб’єктністю): агентські для ШКОЛИ з метою реалізації її навчальних послуг та комісійні – для БІЗНЕСУ з метою придбання навчальних послуг для її працівників.

І. Комісійні послуги на придбання навчальних послуг.

ПОСЕРЕДНИК за дорученням БІЗНЕСУ за плату (5% від номінальної вартості навчальних послуг) надає наступні послуги: від свого імені, але в інтересах БІЗНЕСУ і за його рахунок представляє БІЗНЕС перед будь-якими Організаторами (або ШКОЛИ) навчальних послуг, укладає з Організаторами навчальних послуг договори на проведення навчальних послуг для працівників БІЗНЕСУ. Тематика, напрям, предмет, обсяг, розклад, час проведення та/або вартість навчальної послуги, заздалегідь, до укладання відповідного договору,  узгоджується БІЗНЕСОМ та ПОСЕРЕДНИКОМ.

ПОСЕРЕДНИК самостійно визначає порядок оплати послуг Організаторів за укладеними ним в інтересах БІЗНЕСУ договорах. БІЗНЕС погоджує ПОСЕРЕДНИКУ граничну вартість або ціну кожного договору ПОСЕРЕДНИКА з Організатором, який ПОСЕРЕДНИК планує укласти в інтересах БІЗНЕСУ.

БІЗНЕС відшкодовує ПОСЕРЕДНИКУ його витрати, що дорівнюють ціні/вартості договору, укладеного ПОСЕРЕДНИКОМ в інтересах БІЗНЕСУ. БІЗНЕС в свою чергу може знати, а може й не знати, з ким укладе договір ПОСЕРЕДНИК на пряму закупку навчальних послуг для БІЗНЕСУ.  

Приклад: ПОСЕРЕДНИК платник ПДВ і ПнП отримав 02.03.2020 від БІЗНЕСУ платника ПДВ грошові кошти в сумі 10500 грн, з них  10000 грн. на придбання Семінару на тему: «Професійне емоційне вигорання» для відвідування працівниками БІЗНЕСУ та 500 грн – винагорода ПОСЕРЕДНИКА. У зв’язку з цим ПОСЕРЕДНИК уклав від свого імені договір на закупку навчальних послуг у ШКОЛИ для свої клієнтів і отримав від ШКОЛИ додаткову знижку як постійному клієнтові 500 грн 06.03.2020 ПОСЕРЕДНИК перерахував ШКОЛІ 9500 грн з урахуванням знижки. 09.03.2020 ПОСЕРЕДНИК отримав від ШКОЛИ акт на своє ім’я на суму 9500 грн. (назва послуг в акті: Інформаційно-консультаційні послуги на тему: «Професійне емоційне вигорання», одиниця виміру – грн).

Запитання:

1) Чи правильно, що в акті на послуги, які надає ШКОЛА для БІЗНЕСУ, підписантами є ШКОЛА та ПОСЕРЕДНИК з його реквізитами, який діє від свого імені, але за рахунок БІЗНЕСУ?

2) Чи потрібно ПОСЕРЕДНИКУ в свою чергу перевиставляти та виписувати такий же акт на БІЗНЕС чи достатньо буде надати Акт-звіт Комісіонера з максимальною деталізацією своїх послуг і придбаної у ШКОЛИ послуги для БІЗНЕСУ та додати копію акта від ШКОЛИ? Чи може копія акта необов’язкова? Оригінал же має зберігатися у Комісіонера?

3) Чи правильно виставляти ПОСЕРЕДНИКУ рахунок на сплату 10500 грн. для БІЗНЕСУ одним рядком з назвою послуги «Організація участі/відвідування працівників Замовника у прослуховуванні Семінару: «Професійне емоційне вигорання» при тому що згідно документів ПОСЕРЕДНИК закупив інформаційно-консультативні послуги? Чи має бути окремо виділена в рахунку для БІЗНЕСУ Винагорода і інформаційно-консультаційні послуги на тему?

4) Чи повинен отриману знижку в зазначеному прикладі ПОСЕРЕДНИК включити собі в дохід в склад Винагороди (якщо БІЗНЕС погоджується, що це заробіток ПОСЕРЕДНИКА)? І чи обов’язково цю знижку показувати в Акті-звіті Комісіонера?

5) На яку суму, якою датою і на кого ШКОЛА має зареєструвати ПН? На яку суму, якою датою і на кого ПОСЕРЕДНИК має зареєструвати ПН?

6) Що має містити Акт-звіт Комісіонера в такому прикладі і які документи потрібно до нього додати?

7) В кого мають зберігатися оригінали договорів і актів укладених з ШКОЛОЮ від імені ПОСЕРЕДНИКА але в інтересах БІЗНЕСУ?

8) Які мають бути бух проводки?

Continue reading »

Питання: Допоможіть, будь ласка, оформити простий вексель. Що писати на зворотній стороні векселя при його погашенні?

Continue reading »

Питання: Дві великі іноземні компанії Х та У з офісами за межами України та розгалуженою мережею своїх дочірніх компаній по усьому світу уклали договір, який передбачає виплату бонусів за торгівельними операціями. Усі виплати бонусів відбуваються за межами України. Ми є дочірнім підприємством в Україні. Наша материнська компанія (Данія) виставляє на нас інвойс з формулюванням компенсації бонусів, тобто ці бонуси наша материнська компанія виплатила покупцю (також у Данії) і тепер виставляє нам інвойс з метою компенсації своїх витрат, віднесених на Україну. Ми прямих контрактів з дочірніми компаніями не маємо.

Схема взаємодії наступна: ми, як глобальний постачальник товару, нараховуємо бонуси за продаж нашим покупцям. Наша материнська компанія зібрала обсяги продажів по усій Европі (у тому числі й Україні) одного клієнта і фізично здійснили платіж лише глобальному покупцю в Данії. І тепер наша материнська компанія перевиставила на свої дочірні компанії компенсаційні інвойси за бонусами у частині обсягів продажів окремо взятої країни. У нас на території України є контракт з цим покупцем, але бонуси на території України ми йому не сплачуємо. У цьому випадку платіж здійснює материнська компанія клієнту в Данії, базуючись на глобальних  обсягах продажів.

Питання:

1. Чи можемо ми здійснити валютний платіж як компенсацію бонусів?
2. Якщо ні, то якими нормативними актами ми можемо це аргументувати?
3. Якщо так, то яке формулювання має бути в акті (чи в іншому документі) та як себе захистити перед контролюючими органами?

Continue reading »

Питання: Засновник підприємства надав ПФД, а у 2018 році помер. Через рік спадкоємець це все успадкував. Чи можна ці кошти перевести бухгалтерською довідкою з рахунка 685 на рахунок 422 надходження додаткового капіталу за рішенням зборів, чи потрібно ці кошти повернути спадкоємцю?

Continue reading »

Питання: Приватне підприємство А, має у засновниках фізичну особу Б (20%) і фізичну особу В (50%), а також юридичну особу Г (30%). У цей же час у складі учасників юридичної особи Г перебуває єдина фізична особа Б. 

Засновник – фізична особа Б хоче привести статут у відповідність — продавши частку у статутному капіталі (приватного підприємства А), що належить юридичні особі Г фізичній особі Б. У результаті чого до складу ПП будуть входити дві фізичні особи Б і В по 50%. 

Як це правильно зробити, без податкових наслідків, згідно чинного законодавство, без зайвих податків?

Continue reading »

Питання: ТОВ на загальній системі оподаткування. На 681 врахована з 2015 року заборгованість, яка ніколи не буде повернута і погашена товаром. Контракт «до повного виконання». Які ризики щодо податку на прибуток? Сума дуже велика. Потрібно закрити на дохід? Яким числом і документами? Можливо, є якісь інші рішення? Як вийти з даної ситуації? Можемо зробити будь-які додаткові угоди.

Continue reading »

Питання: Ми постачали у жовтні 2019 року товар контрагенту А, який не оплатив нам вартість останньої поставки та вирішив розірвати з нами договір. У цьому ж місті є інший контрагент Б, з яким у нас вже укладено договір поставки та який може забрати залишки цього товару у контрагента А. Як правильно та яким договором слід оформити таку передачу та які ПН і РК у такому випадку правильно оформити? Контрагенти знаходяться в іншій області і товар повертатися на наш склад не буде, а буде переданий безпосередньо від контрагента А контрагенту Б.

Continue reading »

Питання: Чи можна виплатити дивіденди за 2020 рік? Чи можна виплатити дивіденди за січень 2020 року? Ми отримали прибуток у січні 2020 року і хочемо виплатити його учасникам як дивіденди?

Continue reading »

Питання: До підприємства, ТОВ, подано позов фізичною особою щодо стягнення заборгованості за неповерненою позикою в розмірі 200 тисяч доларів США., до позову додано договір позики та акт приймання грошей у вищезазначеній сумі, датований 2007 роком, підписаний директором ТОВ та фізичною особою. Документи за той період не збереглися, але є підстави вважати, що відповідна сума не була оприбуткована в касі чи на банківський рахунок ТОВ, наразі в обліку немає даних щодо отриманої позики, в обліку не відображено відповідної заборгованості. Яким чином відобразити в обліку заборгованість у разі визнання за рішенням суду, яка відповідальність передбачена законодавством за отримання позики у валюті юридичною особою від фізичної особи, не оприбуткування отриманої валюти, перевищення ліміту готівкових операцій протягом одного дня тощо?

Continue reading »

Питання: Кіпрська компанія власник 100% корпоративних прав українського ТОВ 1 продає всі 100% іншому українському підприємству ТОВ 2. При цьому  80%  вартості активів ТОВ 1 складає вартість складських приміщень, які надаються в оренду, при цьому надання в оренду – основний (та і єдиний) вид господарської діяльності ТОВ 1, та 10% – вартість земельної ділянки.

Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи ратифіковано Законом України № 243-ІХ від 30.10.2019.

Протокол вносить зміни до ст. 13 Конвенції. П. 4: Доходи, одержувані резидентом Договірної Держави від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50% їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в іншій договірній державі, можуть оподатковуватися в іншій Державі.

В перекладі на нашу ситуацію: оскільки кіпрська компанія отримує доход від продажу корпоративних прав ТОВ 1, вартість яких складається з вартості нерухомого майна, від української компанії ТОВ 2, ТОВ 2 має сплатити податок на доходи нерезидента тут в Україні. І ніяка довідка нас вже не рятує…..

Проте! Той же протокол до ст. 13 у п. 5 поміщає виключення, серед іншого: пункт 4 не застосовується, коли нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість), є нерухомим майном, яке є об’єктом господарської діяльності.

          Запитання: чи відома вже точна дата, коли почне працювати вищевказаний протокол? Якщо почне вже дуже невдовзі (ми боїмося, що з 01.01.2020), то чи може ТОВ 1 скористатися виключенням п. 5 ст.13 – нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість) є нерухомим майном, яке є об’єктом господарської діяльності?

Continue reading »