Питання: Продаємо товар, який самі купуємо. Чи може бути пунктом навантаження при реалізації склад нашого продавця, в якого наше підприємство купує товар, щоб продати покупцю. Як це узгодити? Завжди продавали зі свого складу.
Як врегулювати питання, щоб можна було відвантажити зі складу нашого постачальника відразу нашому покупцеві і це не виглядало як посередництво фінансове?
Питання: Підприємство має намір провести виїзний корпоратив у нашому готелі. Від імені підприємства бронює та оплачує кімнати в готелі компанія – посередник (туроператор). Чи можемо ми з метою нестягнення туристичного збору з працівників підприємства використати наказ про відрядження їх підприємства – роботодавця, а не туроператора, від якого готель отримав оплату?
Питання: Якщо платником туристичного збору є громадяни, то чи платять туристичний збір підприємства як юридичні особи при оплаті рахунку за договором за своїх працівників? Наказу про відрядження немає?
Питання: Який юридичний статус мають Узагальнюючі податкові консультації Державної Фіскальної Служби? Чи втрачають чинність листи ДФС при перейменуванні (реформуванні, реорганізації, ліквідації, тощо..) цього органу?
Як взагалі дізнатися, чи не втратила актуальність Узагальнююча податкова консультація?
Питання: юридична особа – резидент Великої Британії (має у власності торгову марку – бренд взуття), замовляє виготовлення взуття в української юридичної особи під своїм брендом. У результаті українська юридична особа просто передає готове взуття.
Англійська компанія на своїй платформі (сайт) продає це взуття, оплата отримується нею на банківський рахунок англійської компанії. Покупці – в основному фізичні особи – резиденти різних країн.
Англійська компанія замовляє виготовлення певної пари взуття (це може бути одна пара на місяць, а може бути й багато пар) в української компанії. Власником виготовленого взуття є англійська компанія. Українська компанія окрім виготовлення взуття здійснює ще й відправку цього взуття замовникам – фізичним особам. Інакше кажучи, на склад англійської компанії це взуття ми не відправляємо.
Який вид договору слід укласти, та які податкові нюанси тут є?
Питання: Товариство має заборгованість за кредитом перед нерезидентом-засновником, а нерезидент-засновник має заборгованість перед Товариством по невнесеному додатковому внеску у статутний капітал. Яким чином підприємство може провести конвертацію боргу перед нерезидентом за кредитом у залік заборгованості по додатковому внеску у статутний капітал та які документи необхідно оформити для даної операції? Чи не буде ДФС трактувати операцію з конвертації заборгованості за кредитом перед нерезидентом як отримання Товариством безповоротної фінансової допомоги від нерезидента та наполягати на включення конвертованої суми кредиту у доходи підприємства?
Питання: наша компанія є учасником нового ринку з реалізації електроенергії. Для виконання своїх обов’язків з постачання ми зобов’язані виробляти певний обсяг електроенергії. Якщо ми цього зробити не можемо, ми йдемо на ринок електроенергії і докуповуємо її у «Оператора ринку», з метою виконати свої зобов’язання по обсягах постачання. За правилами ринку ціна за придбану електроенергію формується за наслідками звітного місяця. Але оскільки такий механізм є суто новим, то від «Оператора ринка» ще немає інформації по ціні, за яку ми у нього придбали електричну енергію.
Запитання: чи можемо ми отримати таку ціну розрахунковим шляхом, але з мінімальними податковими наслідками?
Питання: юридична особа ТОВ (резидент України) має у своєму статутному капіталі частки двох учасників (по 50%). Один з учасників (резидент Білорусі) ініціює проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ з причини постійних збитків. Інший учасник ТОВ (резидент України) відмовляється надати документи для перевірки, посилаючись на різні формальні причини.
Запитання: як учаснику ТОВ – нерезиденту домогтися надання документів для початку аудиторської перевірки (договір з аудиторською фірмою на проведення перевірки вже укладений)?
Питання: На акті у місці, де має стояти підпис і печатка, передбачено лише місце для підпису, яке оформлено так: «Від Виконавця _____/Відповідальний за здійснення господарської операції/» Чи потрібно між підприємствами оформити документ про відповідальних за підписання Актів осіб із засвідченням їх підписів?
Питання: Є практична необхідність ввести ведення електронних видаткових накладних, пов’язано це з здешевленням процесу, відсутність співробітників для постійного контролю та людським фактором. Дуже велика кількість видаткових 98% з яких або невірний підпис покупця, або відсутність доручення (привозять копію, оригінал добитися майже неможливо), багато часу йде на обмін листами, які направляємо багаторазово з повідомленням про направлення нам доручення оригіналу або заміни на вірно заповнене. Багато бухгалтерів телефонують з приводу що їм не довезли документи ті, хто придбавав, тобто надаємо документи по декілька разів.
Якщо ввести видаткову накладну, як електронний документ? на паперовому носії все доступно та зрозуміло, клієнт отримав товар згідно доручення, в якому вказана посада, ПІБ та підпис.
При введенні електронної видаткової, ми забезпечуємо клієнта складською накладною, видаткову завантажуємо в МЕДОК та відправляємо контрагенту, далі телефонуємо щоб підписали та засвідчили. Як правило у підприємств в МЕДКУ чи інших програмах є ключі печатки, підпису керівника та бухгалтерів. Товар реально отримує матеріально відповідальна особа, наприклад начальник відділу забезпечення, а ключів підпису цього співробітника немає. Як бути, чи можливо введення електронної видаткової в випадках описаних мною?