Рахунок ТОВ за кордоном

Питання: чи можливо відкрити рахунок ТОВ за кордоном, що для цього потрібно? Чи можливо отримувати виручку від надання послуг на рахунок з кордоном, чи підпадають ці кошти під обов’язковий продаж?

Чи можна без повернення в Україну витрачати дані кошти для компенсації витрат на відрядження працівникам на рахунки/картки відкриті в іноземному банку?

Що краще для операцій ТОВ, описаних вище: відкрити рахунок за кордоном чи відкривати відокремлений підрозділ?

Continue reading »

Чи треба декларувати право вимоги боргу???

Питання: ТОВ «Ромашка» має заборгованість перед ТОВ «Мак». Останнє планує ліквідуватися. Чи можна укласти договір відступлення права вимоги боргу на користь фізичної особи, яка є учасником ТОВ «Ромашка». Чи потрібно нотаріальне засвідчення такого договору чи можна обійтися без нього. Сума значна.

Якщо можна укласти такий договір, то чи потрібно учаснику ТОВ «Ромашка» декларувати, що у нього з’явилося право вимоги боргу?

Continue reading »

Деякі питання акцизного складу

Питання: Підприємство планує здійснювати торгівлю ПММ. Але проводити таку реалізацію як посередник. Тобто, купляти ПММ на залізничній станції в цистернах і тут же його продавати на інші юридичні особи без фізичного зливу у власний склад. Чи можлива така операція з точки зору сплати акцизного податку? Яким чином можна дану операцію пропустити через витратоміри-лічильники? Чи може в акцизного складу по ПММ бути два і більше розпорядників (власник і орендар, наприклад)?

Continue reading »

Якщо не повернути поворотну фінансову допомогу…

Питання: ФОП (єдиний податок 5%) отримав поворотну фінансову допомогу від іншого ФОПа на єдиному податку, яку він витратив на придбання нежитлового приміщення! Повернути цю поворотну фінансову допомогу у встановлений договором строк (9 місяців) він не зміг і за домовленістю з позикодавцем поверне не кошти, а нежитлове приміщення! Чи виникнуть в даній ситуації якісь нюанси з оподаткуванням в обох сторін, зокрема турбує, що згідно з ПКУ ФОП – платник єдиного податку, який не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 місяців, має її оподаткувати єдиним податком, а в даному випадку факту повернення саме грошей не буде, хоча сама поворотка буде повернута в вигляді приміщення?

      
Continue reading »

Податкові наслідки повернення майна учаснику ТОВ

Питання: Які є податкові наслідки для ТОВ — платника єдиного податку за ставкою 5 % (неплатника ПДВ), якщо оціночна вартість майна (ОЗ), що повертається засновнику у зв’язку зі зменшенням розміру статутного капіталу, дорожче/дешевше залишкової вартості?

      
Continue reading »

Заміна кредитора у ЗЕД

Питання: Підприємство 1 (нерезидент-Польща), перерахувало передоплату Підприємству 2 (резидент-Україна). Підприємство 2 (резидент-Україна; загальна система оподаткування; платник ПДВ) експортувало продукцію Підприємству 3 (нерезидент-Польща). По даній операції розрахунки не пройшли. Свої зобов’язання Підприємство 1 (нерезидент-Польща) передає Підприємству 3 (нерезидент-Польща) на умовах підписання договору відступлення права вимоги перед Підприємством 2 (резидент-Україна). Чи можливе зарахування зустрічних вимог між Підприємством 3 (нерезидент-Польща) та Підприємством 2 (резидент-Україна) в даній ситуації? Чи обов’язково мають пройти розрахунки між Підприємством 3 та Підприємством 2 у грошовій формі? Які необхідно надати документи банку для зняття даної операції з контролю?

      
Continue reading »

Внутрішній туризм – це…

Питання: Відповідно до ПКУ в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII ставка туристичного збору встановлена диференційована для внутрішнього туризму (0,5%) та для в’їзного туризму (5%). Відповідно до ст.4 Закону «Про туризм» внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території. Якими документами має бути підтверджений статус осіб, які постійно проживають на території України?

      
Continue reading »

Звільнення пенсіонера – працівника складу та інвентаризація

Питання: Працівник складу-пенсіонерка (матеріально-відповідальна особа) написала заяву на звільнення, просить звільнити її 09.11.2018. Проблема у тому, що з 01.11.2018 по 15.11.2018 здійснюється річна інвентаризація станом на 01.11.2018. Та оскільки вона є матеріально-відповідальною особою, то при звільненні ми маємо здійснити приймання-передачу ТМЦ іншому працівнику. Але звільнений пенсіонер відповідно до КЗпП має бути звільнений у день, коли вона подала заяву. Яким чином можна звільнити пенсіонера після проведеної інвентаризації?

      
Continue reading »

Директор підприємства, він же ФОП

Директор ТОВ одночасно зареєстрований як фізична особа – підприємець. Вид діяльності ТОВ і ФОП – транспортні автоперевезення вантажів. Чи може ТОВ придбати у такого ФОП послуги транспортного перевезення у разі потреби?

 

Відповідно до ст.92 ЦКУ, що врегульовує дієздатність юридичної особи, набуття цивільних прав та обов’язків, їх здійснення юридичною особою відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. При цьому «порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом».

Відомості про органи управління разом з іншою інформацією відповідно до ст.89 ЦКУ вносяться до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР). Директор ТОВ є керівним органом юридичної особи, якщо це відображено в статуті ТОВ та відповідний запис внесений до ЄДР. Отже, директор ТОВ, який діє від імені цього ТОВ, своїми діями створює права та обов’язки для ТОВ, як для юридичної особи, а не для себе особисто.

Відповідно до ст.2 ЦКУ суб’єктами цивільних (а отже й господарських) правовідносин є фізичні та юридичні особи. Отже директор ТОВ може бути ще й самостійним суб’єктом цивільних правовідносин (підприємцем).

Таким чином з точки зору ЦКУ фізична особа (підприємець) і юридична особа, директором якої є та сама фізична особа, є різними суб’єктами цивільних правовідносин і між ними (фізичною особою – підприємцем та юридичною особою) можуть виникати окремі самостійні цивільні правовідносини. Простіше кажучи, вони можуть укладати між собою цивільно-правові, у тому числі й господарські, договори.

Аналогічним чином це питання вирішено і в бухобліку. Так, у ст.4 Закону про бухоблік зазначено, що відповідно до принципу автономності підприємства, кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, тобто особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображуватися у фінансовій звітності підприємства.

При укладенні договорів між юридичною та фізичною особою, яка одночасно є представником юридичної особи, слід враховувати що відповідно до ст.237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. При цьому відповідно до ч.3 ст.238 ЦКУ представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх власних інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Таким чином укладення договору між ТОВ та фізичною особою – підприємцем, яка одночасно є директором такого ТОВ, порушуватиме вказану ч.3 ст.238 ЦКУ. У той час, якщо від імені юридичної особи такий договір буде укладати інша уповноважена особа (наприклад, заступник директора), то в такому разі вимоги ч.3 ст.238 ЦКУ порушені не будуть.

Щодо договорів перевезення слід мати на увазі, що вони за своєю правовою природою є договорами про надання послуг. Відповідно до ст.901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому відповідно до ст.902 ЦКУ виконавець повинен надати послугу особисто, і лише у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Крім того, договором, який передбачає залучення виконавцем інших осіб для здійснення перевезення, є договір транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.

Таким чином:

1.Для укладення договору між ТОВ та ФОП необхідно, щоб ТОВ представляла інша особа, відмінна від ФОП.

2.Для укладення договору перевезення між ТОВ та ФОП у разі, коли замовником послуг перевезення вантажу є третя особа, необхідно:

  • щоб договір перевезення, укладений між ТОВ та замовником, передбачав право ТОВ залучати інших осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, для виконання перевезення, або
  • щоб між замовником і ТОВ був укладений договір транспортного експедирування, за яким ТОВ узяло на себе зобов’язання укласти від імені замовника договори перевезення із третіми особами – перевізниками.
  1. При цьому придбання ТОВ послуг перевезення, у тому числі у ФОП, яка є директором ТОВ, законодавством не заборонено, так само як стоматологу не заборонено звертатися за медичними послугами до іншого стоматолога, або таксисту користуватись послугами таксі.