Опубліковано в газеті “Бухгалтерія” № 44 (1135), 3 листопада 2014 року, стор.66-67

Олександр ЄФІМОВ, доцент кафедри цивільного та трудового права

Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, к.ю.н.

Нормативна база

ПКУ

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

Інструкція

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492

Лист НБУ

Лист Національного банку України від 01.10.2014 р. № 25-110/55892 «Про окремі питання ведення поточних рахунків, доходи у вигляді процентів за якими не оподатковуються»

Минулого року в «Бухгалтерії» була опублікована моя стаття під назвою «Закиньте мені гроші на картку» (використання приватного банківського рахунку підприємця)»[1]. Там йшлося про ризики отримання коштів на банківську картку.

Повертаючись до минулого.

Щоб не дублювати увесь матеріал для тих, хто не має бажання чи можливості його прочитати ще раз, наведу основні моменти з цієї статті.

1. Отримати підприємницький чи будь-який інший дохід на приватну (непідприємницьку) банківську картку «непоміченим» для податківців не вдасться. Якщо вони ще не зреагували, то це не означає, що вони не можуть зреагувати потім.
2. Підприємець може мати в банку поточний рахунок як підприємець і поточний рахунок як приватна особа. Кошти, що надійшли на другий – не є підприємницьким доходом. Вони є загальним доходом. І оподатковуватимуться вони не як підприємницький, а як загальний дохід.
3. Картковий рахунок – це звичайний поточний рахунок в банку. А картка – це електронний платіжний засіб, призначений для здійснення операцій за таким рахунком.
4. Про будь-який відкритий рахунок в банку, включаючи картковий, банк зобов’язаний повідомляти податківців. І повідомляє.
5. Податківці мають усі можливості та важелі для того, щоб відслідкувати рух коштів на таких рахунках. Це й так звані оперативні заходи (наприклад, інформація, отримана ними під час перевірок продавців, з якими фізична особа розрахувалася карткою), й можливість офіційно «закріпити» цю інформацію для того, щоб вона могла використовуватися в суді як доказ.
6. Будь-які надходження на рахунок будуть тлумачитися податківцями як дохід, який має бути задекларований та оподаткований на загальних підставах за ставкою 15 (17)%.
7. Відображення таких надходжень на приватний рахунок не врятує платника єдиного податку від обов’язку сплатити ПДФО з суми таких надходжень.

Актуальність теми.

І от тепер виявилося, що тема ця не забута. Та воно й логічно, адже податківців «урізали» в можливості здійснювати перевірки. Така собі «демократизація». А плани бюджетних надходжень, кажуть, навіть збільшили. Що їм робити, коли і час від перевірок звільнився, і плани треба виконувати. Зрозуміло, що: шукати інші шляхи наповнення бюджету. Уявіть собі, якщо би податківці отримали в один день інформацію про те, скільки коштів надійшло на картковий рахунок кожного окремого українця. Це ж база оподаткування ПДФО, а може ще й військовим збором, якщо подумати!!! З неї слід вирахувати лише те, що фізичні особи зможуть пояснити, а саме зарплату, пенсії, стипендії. Усе інше просто узяти та й оподаткувати. От вам і виконання бюджету у дохідній його частині.

А тут ще й НБУ вирішив «допомогти» податківцям, видавши Листа від 01.10.2014 р. № 25-110/55892 «Про окремі питання ведення поточних рахунків, доходи у вигляді процентів за якими не оподатковуються».

Про що йдеться у Листі НБУ?

Якщо Ви хочете дізнатися що у людини в голові, то треба слухати не як вона говорить, а про що вона говорить. Адже людина навряд чи скаже те, чого в її голові немає. Тобто думка спричинює слова: сказані або написані тим, хто подумав.

Тож про що думають банкіри в НБУ стосовно надходжень на карткові рахунки? Якщо виокремити в Листі те, про що говорять банкіри НБУ, то можемо дізнатися, про що вони думають у цьому напрямку. А пишуть вони в Листі про наступне:

Перше, посилаючись на пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПКУ, банкіри стверджують, що дохід у вигляді процентів на поточні банківські рахунки (крім заробітної виплати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат), підлягає оподаткуванню. Тобто, на їхню думку, на поточні рахунки можуть надійти два види надходжень: соціальні виплати, які не оподатковуються, та проценти, які оподатковуються. Усі інші надходження «випали» з поля зору банкірів. Це означає, що вони вважатимуть усі надходження на поточні банківські рахунки фізичних осіб процентами, якщо ці надходження не є зарплатою та іншими соціальними виплатами. І поки що для НБУ не має значення, що вважатимуть при цьому власники рахунків чи суди, які вирішуватимуть спори між банками та їхніми клієнтами.

Чому саме проценти??? Здогадатися не важко, адже саме щодо процентів банки вже є податковими агентами.

Друге, НБУ наголошує на тому, що «банки зобов’язанні забезпечити виконання покладених на них функцій податкового агента, передбачених підпунктом 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 Податкового кодексу України». Оскільки про це зобов’язання НБУ нагадує у цьому ж Листі, то зрозуміло, стосовно яких саме доходів банки мають виконувати функції податкових агентів.

Третє, при цьому НБУ наполягає на тому, що саме «банк має відокремлювати кошти, дохід у вигляді процентів від яких включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, від доходу, який не оподатковується». Тобто податківцям навіть перейматися не потрібно тим, щоб визначити, які ж доходи оподатковувати. Це мають робити банки. І спосіб, у який це має бути вчинено, простий: від усіх доходів відокремити треба лише зарплату і інші соціальні виплати.

Четверте, таке відокремлення здійснюється простою забороною змішувати на одному картковому рахунку соціальні виплати та інші надходження. Щоб такого змішування не сталося, НБУ вказує, що «пунктом 6.9 глави 6 Інструкції зі змінами передбачено, що банк для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі – окремий рахунок)». Для існування такого окремого рахунку НБУ пропонує два варіанти поведінки власника банківської картки: або відкрити такий рахунок, або використовувати вже відкритий. Але вже відкритий має стати окремим рахунком. НБУ вказує на те, що «у разі, якщо у клієнта вже відкритий поточний рахунок у банку, на який здійснюється зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат, клієнту не потрібно відкривати окремий рахунок для таких надходжень. Банку достатньо укласти із клієнтом додатковий договір до договору банківського рахунку, де передбачити обмеження щодо зарахування коштів».

П’яте, на окремий рахунок можуть зараховуватися: заробітна плата, стипендії, пенсії, соціальна допомога та інші передбачені законом соціальні виплати, а також ще дві категорії коштів, а саме: кошти, що були раніше помилково (надмірно) перераховані з цього окремого рахунку та кошти за повернені товари чи неотриманні послуги, оплата за які була здійснена з цього окремого рахунку за допомогою електронного платіжного засобу.

Шосте, як було вже вказано вище, усі інші кошти не можуть надходити на окремий рахунок. Вони: «а» надходитимуть на інший поточний рахунок, «б» вважатимуться банкірами як проценти, «в» щодо них банки мають «забезпечити виконання покладених на них функцій податкового агента, передбачених підпунктом 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 Податкового кодексу України».

НБУ навіть пропонує таке: «якщо у клієнта є бажання користуватися іншими банківськими послугами, в тому числі, отримувати кредит овердрафт, здійснювати зарахування інших надходжень, то він може відкрити для цих цілей поточний рахунок, режим якого визначений главою 7 Інструкції. Окремою ознакою для поточного рахунку для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат є додатковий параметр до аналітичного рахунку. Банк самостійно визначає додатковий параметр до аналітичного рахунку».

Сьоме, НБУ сам ще остаточно не визначився з тим, стосовно яких надходжень на картковий рахунок банк виконуватиме обов’язки податкового агента, а тому він «направив запит до Державної фіскальної служби України щодо надання узагальнюючої податкової консультації банкам з питань, пов’язаних із оподаткуванням доходів у вигляді процентів, нарахованих на суми поточних, вкладних рахунків фізичних осіб, зокрема і щодо можливості виплати банком процентів за користування коштами на окремому рахунку на цей самий рахунок та порядку перерахувань сум податку для процентів за вкладами в іноземній валюті». Залишається лише сподіватися, що на цей запит Державна фіскальна служба України надасть нефіскальну відповідь. І таке буває, адже політики заявили, що Україна скоро стане демократичною, правовою, європейською державою. Та поки ж питання не втому, куди ми рухаємося, а в тому, хто саме рухається, хто ми є.

Що порадити власникам карток:

1. Припинити практику «закидання» на картку грошей, походження яких важко пояснити не як дохід. Або бути готовим сплатити з них принаймні ПДФО.
2. Утриматися від зарахування на «зарплатну» картку (окремий рахунок) коштів, що не є зарплатою та іншими соціальними виплатами. Адже в цьому разі є ризик потрапити у ситуацію, коли доведеться довго пояснювати обслуговуючому банку походження коштів та їх надходження від податкового агента, який їх вже оподаткував раніше.
3. Відкрити інший поточний не «окремий» рахунок та попіклуватися про те, щоб як додатковий параметр до аналітичного рахунку обслуговуючи банк визначив надходження на нього не лише процентів, а й інших коштів, щодо яких банк не повинен виконувати обов’язки податкового агента.
4. На етапі становлення нової банківської практики бути дещо пильнішим стосовно надходжень та їх зарахування на картковий рахунок.
5. Ще раз прочитати статтю, про яку йшлося на початку, щоб усвідомити усі ризики отримання коштів на картковий рахунок.

[1] Опубліковано: Бухгалтерія. – 2013. – № 10. – С. 56 – 59 (прим. авт.).