EXPERTUS. Головбух

Питання: майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Підкажіть, будь ласка, суми зобов’язань ми дивимося на поточну дату, яка передує виплатам дивідендів чи беремо суму зобов’язань з останньої зданої звітності?

Чи вірно ми розуміємо, що на розрахунковому рахунку повинна залишатися достатня сума на виплату заробітної плати та отриманих авансів?

Відповідь: Відповідно до ст.27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо, зокрема, майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Як видно з гіпотези наведеної норми, ключовими у ній є дві дати: дата прийняття рішення про виплату дивідендів і дата самої виплати дивідендів. На обидві дати мають бути обраховані зобов’язання, строк виконання яких настав.

Так, якщо, майна товариства достатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або і можливо буде достатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів, то таке рішення може бути прийнято. Але якщо після прийняття рішення про виплату дивідендів майна товариства стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок здійснення самої виплати, то така виплата є порушенням вказаної норми Закону.

Зазначена норма Закону не апелює до офіційної звітності. Закон вимагає врахування суми зобов’язань на дату прийняття рішення про виплату дивідендів чи на дату самої виплати.

За те, що враховувати треба суму зобов’язань на відповідну дату, а не на дату звітності, свідчить і обов’язок враховувати вартість майна, яка залишиться внаслідок здійснення виплати. А така майбутня вартість майна точно в останній офіційній звітності точно не може бути зазначена.

Щодо самої категорії «вартість майна» слід враховувати, що вона швидше за все охоплює всю сукупність активів підприємства, а не лише залишок коштів на банківському рахунку. Наприклад, якщо на банківському рахунку 100 грн, а поточна несумнівна дебіторська заборгованість складає 5 млн грн, то у вартість майна, про яку йдеться у ст.26 Закону про ТОВ слід включати не лише 100 грн, що на рахунку, а й 5 млн грн дебіторської заборгованості.

А тому не вірним є думка, що саме на розрахунковому рахунку повинна залишатися достатня сума на виплату заробітної плати та отриманих авансів.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді