EXPERTUS. Головбух

Питання: Видобувна компанія має експортні контракти, в яких в розділі оплата є наступний запис:

«Банківські комісії будуть розподілені між Продавцем та Покупцем, відповідно до умов платежу з параметром SHA».

Питання:

1. Чим регламентується параметр SHA?
2. Як працює цей параметр SHA на прикладі, будь ласка?
3. Чи повинен доплачувати цю комісію Покупець?
4. Чи виникає валютний контроль на недоплачену комісію банка?
5. Чи потрібно подавати якісь пояснення в банк, щоб закрити питання валютного контролю?
6. Чи банк повинен дати ДОКУМЕНТ, типу недоплачена сума не впливає на валютний контроль, або договір вважається виконаним в день сплати, щось типу того?
7. Які взагалі виникають/можуть виникнути ризики у підприємства постачальника, щодо валютного контролю, або будь-які інші??

Відповідь: Згідно зі ст.7 Цивільного кодексу України одним із джерел права визнається звичай. Так, за цією нормою цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

До того ж, за ст.627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. А за ст.628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За встановленою практикою складання платіжних доручень в іноземній валюті вони приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 30 календарних днів, починаючи з дня їх оформлення та обов’язково мають містити відповідні реквізити, зокрема й такий реквізит, як комісійні. У ньому зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) уповноваженого банку й інших банків за переказ коштів в іноземній валюті за рахунок клієнта уповноваженого банку (OUR) або бенефіціара (BEN), або клієнта та бенефіціара (SHA) та надання права уповноваженому банку утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення клієнта.

Параметр SHA (Shared/SHAR) у валютних розрахунках – це тип інструкції для оплати комісій банку-відправника та банків-кореспондентів, за яким комісії розподіляються між відправником та одержувачем платежу.

Щодо українського законодавства слід виходити з того, що відповідно до п.8 ПОЛОЖЕННЯ про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022  № 189), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 910/15601, надавач платіжних послуг перед укладенням договору про надання платіжної послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима) зобов’язаний надати користувачу на безоплатній основі інформацію про умови, що стосуються надання платіжної послуги відповідно до договору (інформацію про комісійні винагороди, а також інформацію, передбачену законодавством України). А відповідно до п.14 ПОЛОЖЕННЯ інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити інформацію про комісійні, яка включає порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника.

Пунктом 17 ПОЛОЖЕННЯ передбачено, що надавач платіжних послуг платника перед ініціюванням платіжної операції зобов’язаний надати платнику на його запит наявну інформацію про комісійні винагороди та інші збори, які платник повинен сплатити під час виконання платіжної операції, та загальну суму коштів, потрібних для виконання платіжної операції.

Щодо валютного контролю ст.1 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII зазначає, що валютний нагляд – це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства. А відповідно до ст.11 цього ж Закону валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. За ст.1 Закону «Про валюту і валютні операції» уповноважені установи – це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим же Законом.

Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України. Йдеться про ПОЛОЖЕННЯ про валютний нагляд, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.01.2019 № 13.

Отже, відповідаючи на запитання, що залишились, слід зазначити, що валютний нагляд за валютною операцією здійснюватиме банк, через який ця операція буде здійснюватися, а тому він і встановить перелік документів та інформації, потрібних йому для здійснення валютного нагляду.

Для уникнення ризиків щодо валютних операцій необхідно, щоб виручка, вказана в договорі, надійшла на транзитний рахунок в банку експортера, а вже потім з неї були утримані комісії банку, які й складуть витрати експортера.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді