Співвиконавець державного контракту і рентабельність

EXPERTUS. Головбух

Питання: Якщо підприємство стане співвиконавцем державного контракту (договору), то згідно з п.9 Постанови №1275, сукупний дохід у ланцюзі постачання був обмежений рівнем до 25% від собівартості. Згідно з чинною редакцією цей пункт виключений. Де це ще прописано на даний момент і взагалі чи зберіглась ця вимога?

Якщо у підприємства не буде вистачати виробничої потужності, може воно залучити виробника на стороні та замовити продукцію (в договорі обмеження не буде зазначено) і виконати свої зобов’язання частково за рахунок іншого підприємства. І що тоді з податком на прибуток?

Відповідь: Відповідно до статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-IX особливостями формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану є:

  • у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, і прибуток виконавця;
  • у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);
  • у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

 

Відповідно до абзацу другого пункту 22 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» від  23.02.2006 № 3475-IV протягом дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України має право у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснювати закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня, боєприпасів (які використовують із безпілотними системами) та їх складових частин для власних потреб, потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, а також для потреб інших складових сил безпеки та сил оборони відповідно до поданих замовлень.

 

Отже, зазначеними Законами повноваження щодо визначення порядку оборонних закупівель, зокрема й у частині ціноутворення, делеговані Кабінету Міністрів України.

 

Постановою КМУ «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11.11.2022 № 1275 затверджено:

  • Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості);
  • Порядок визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та послуг з організації харчування для особового складу Збройних Сил (далі – Порядок 1);
  • Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі – Порядок 2).

 

Згідно з постановою КМУ від 18.07.2023 № 736 п.9 Особливостей був викладений у такій редакції:

«9. Придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), допускається за однієї з таких умов:

розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;

якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.

Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку».

Проте в редакції постанови КМУ від 01.02.2024 № 122 вказаний пункт 9 Особливостей вже не містив обмежень як щодо обмеження рівня рентабельності виробника у розмірі 25%, так і щодо обмеження сукупного прибутку усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), розміром у 25%.

 

За такої ситуації діє норма ст.30 Закону України «Про оборонні закупівлі», відповідно до якої у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку) ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

 

Отже, лише Кабінет Міністрів України має повноваження встановлювати зазначені обмеження рівня рентабельності, прибутку і у разі невстановлення такого обмеження задіяною є норма ст.30 Закону України «Про оборонні закупівлі», яка делегує встановлення ціни товарів, робіт і послуг сторонам державного контракту (договору), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

У такому випадку собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку, тобто у загальному порядку, в частині такого контракту (договору), що виконується таким постачальником, виконавцем.

 

 

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді