Аудит ТОВ на вимогу учасника

EXPERTUS. Головбух

Питання: За ініціативою підприємства була залучена аудиторська компанія щодо НАДАННЯ ОБҐРУНТОВАНОЇ ВПЕВНЕНОСТІ щодо відповідності фінансових показників, даним бухгалтерського і первинного обліку, які наведені у Звіті (Інформації) про доходи та витрати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по ЖК….. за 2025 рік. ВИСНОВОК ПРАКТИКУЮЧОГО ФАХІВЦЯ:

«На нашу думку, показники фінансової інформації ТОВ …., що викладені у Звіті про доходи та витрати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по ЖК …… за 2025 рік, підготовлені правильно в усіх суттєвих аспектах а саме:

1) нараховано плати за послуги (звітний період);

2) сплачено за послуги (звітний період) з боргами;

3) статті витрат по факту».

Але мешканці наполягають на повторному аудиті та запитують велику кількість підтверджуючих документів, які ТОВ вже надало до перевірки аудиторам і аудитори все перевірили і підтвердили.

Чи має право інша аудиторська компанія знову перевіряти той же самий період та ті ж самі питання?

Це на нашу думку не коректно по відношенню до попередньої аудиторської компанії. Тим більш, неможливо підприємству постійно перебувати у стані перевірки, тільки по наступній перевірці було зроблено 19.5 тис. сканкопій, обсяг первинних документів дуже великий.

Як законодавчо буди в цьому питанні?

Відповідь: Згідно зі ст.41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов’язаного (не пов’язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг.

Витрати, пов’язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства.

Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов’язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Випадки обов’язкового проведення аудиту фінансової звітності товариства та порядок оприлюднення аудиторського висновку встановлюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Підприємства зобов’язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами подають та/або оприлюднюють:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
  • великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства;
  • інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств;
  • малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки;
  • материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів);
  • материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінансову звітність.

До того ж підприємство зобов’язане забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за своїм місцезнаходженням.

 

Отже, з наведеної у питанні ситуації можна зробити висновок про те, що проведення аудиту ТОВ на вимогу мешканців ЖК ґрунтується або на добровільних засадах з боку ТОВ, або ж на договорі, укладеному між ТОВ і організацією мешканців ЖК (ОСББ…). Та з питання зрозуміло, що аудит звітності ТОВ проведено, а мешканців не влаштовують його результати з тих чи інших питань. Тому з точки зору законодавчих актів, обов’язок підтвердження аудиторським висновком показників фінансової звітності ТОВ, якщо такий і існував, виконано. Проведення повторного аудиту є питання договірних відносин між мешканцями ЖК та ТОВ.

А от щодо «коректності» проведення повторного аудиту стосовно аудитора, кваліфікація чи результат діяльності якого ставиться під сумнів мешканцями ЖК, слід зазначити що це питання є більше емоційним та етичним, аніж правовим.

 

 

 

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді