EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство у 2023 році перевищило об’єм закупівлі пального наливом, яке вантажовідправники пального заливали безпосередньо у баки транспортних засобів.  Паливо використовується виключно для власних потреб. Але  у підприємства також був на балансі резервуар. Контролери застосували штраф 1 млн грн за нереєстрацію акцизного складу.

Ми подали позов до суду, остаточне рішення отримали у квітні 2026-го. Акцизний склад так і не зареєстрували.

А у 2024 та 2025 рр. придбання пального не перевищувало 1 000 м³ (1 млн літрів) за рік. Наразі ми сплатили штраф.

Чи звільняє сплата штрафу від обов’язку зареєструвати акцизний склад?

Чи буде зменшення об’ємів придбання пального аргументом  для нереєстрації акцизного складу?

Чи враховується при цьому тривалий розгляд справи у суді?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.6. Податкового кодексу України акцизний склад – це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Цей критерій щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу. Тобто наявність бодай одного акцизного складу перетворює усі інші ємності також в акцизні склади, які мають бути зареєстровані.

Варто звернути увагу на те, що у обсяг пального, який є критерієм акцизного складу, не включається лише обсяг пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.

Якщо ж пальне отримано від вантажовідправника безпосередньо у баки транспортних засобів, а не через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії, то таке пальне включається для визначення виконання критерію акцизного складу.

 

Відповідно до ст.34 ПК України календарний рік є видом податкового періоду. Отже, він починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

 

Згідно з п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади – в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

 

Відповідно д о п.128¹.2. ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

А ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.

 

Отже, враховуючи, що платник податків вже сплатив штраф за нереєстрацію акцизного складу у 2023 році, повторно він не може бути притягнутий до відповідальності за нереєстрацію акцизного складу за результатами календарного 2023 року. Грубо кажучи, обов’язок реєстрації акцизного складу за результатами 2023 року «погашений» сплаченим штрафом.

Новий обов’язок зареєструвати акцизний склад за результатами календарних років 2024 та 2025 у платника податків не виникає. Тому реєструвати акцизний склад такий платник не зобов’язаний.

 

Щодо перевищення строків розгляду справи в суді слід зважати, що це недолік української судової системи, який жодним чином не враховується в таких випадках.

 

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді