EXPERTUS. Головбух
Питання: підприємство планує купувати УЗЕ (акумуляторні батареї).
Чи потрібна ліцензія якщо планується повертати (продавати) накопичену електроенергію постачальнику УЗЕ?
І чи можна згідно з договором оренди «перевиставляти» іншому підприємству (де фізично буде знаходитися ця установка) спожиту електроенергію як відшкодування комунальних послуг чи потрібно робити саме продаж?
Відповідь: установка зберігання енергії (УЗЕ) – це комплекс пристроїв, що накопичує електроенергію (наприклад, з мережі, від сонячних панелей, від вітру) для її подальшого використання. УЗЕ забезпечує резервне живлення, захищає від перепадів напруги та допомагає економити на тарифах. Наприклад, УЗЕ заряджає акумулятори вночі (коли тарифи нижчі) або вдень від сонячних чи вітрових електростанцій, а під час відключень УЗЕ миттєво віддає збережену енергію.
Згідно з пп.32) ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» активний споживач – це споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю.
Постачання електричної енергії за вказаним Законом – це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії. Водночас ринок електричної енергії – це система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2023 № 2651 затверджено Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї.
Згідно з п.3.1. Порядку купівля-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва здійснюється шляхом викупу обсягу електричної енергії, виробленої генеруючими установками активного споживача та відповідно до договору, укладеного активним споживачем з електропостачальником або постачальником універсальних послуг, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до запиту запитувач здійснює діяльність лише зі зберігання накопиченої електроенергії і не має генеруючих потужностей. Проте навіть у цьому разі він формально підпадає під визначення активного споживача.
Стосовно операцій з передачі накопиченої електроенергії слід виходити з того, що по своїй суті ці операції не є ані продажем, ані перепродажем електроенергії. Це за умови, якщо компенсація вартості спожитої постачальником УЗЕ та орендарем буде здійснюватися за вартістю придбаної електроенергії власником УЗЕ. Тобто, якщо йдеться саме про такі вартісні показники, то йдеться саме про відшкодування комунальних послуг. Якщо ж власник УЗЕ постачатиме електроенергії дорожче, аніж він її придбав, то в такому разі слід говорити про її продаж.
Якщо під виразом «перевиставляє» мається на увазі фактичний продаж електроенергії, то така діяльність також не потребує отримання ліцензії за умови дотримання кількісних показників – критеріїв продажу електроенергії. У такому разі може виникнути питання щодо отримання відповідної ліцензії та щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії, агрегації, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором. І затверджені вони Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1467.
Згідно з п.1.3 Ліцензійних умов діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання підлягає ліцензуванню (крім випадків, визначених цим пунктом), а саме:
якщо сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на одній площадці вимірювання перевищує 5 МВт або якщо загальна сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на всіх площадках вимірювання перевищує 20 МВт;
незалежно від встановленої потужності об’єкта електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), виробництво електричної енергії на якому підлягає стимулюванню відповідно до закону шляхом встановлення «зеленого» тарифу або аукціонної ціни.
Діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання не підлягає ліцензуванню, якщо електрична енергія виробляється:
без мети її продажу на підставі договору та споживається для власних потреб, незалежно від встановленої потужності електрогенеруючого обладнання;
виробляється мобільною (автономною) електростанцією у період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення або скасування.
Слід не забувати, що відповідно до ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, лише після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Водночас, згідно зі ст.227 ЦКУ правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до пп.291.5.1. п.291.5. ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
А згідно з пп.212.1.13. п.212.1. ст.212 ПК України платниками акцизного податку є, зокрема виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Проте накопичення та зберігання електроенергії за допомоги УЗЕ не перетворює власника УЗЕ на виробника електроенергії. А отже й не створює для нього обов’язок бути платником акцизного податку.
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді