Маркетплейс Молдови: нюанси деякі

EXPERTUS. Головбух

Питання: торгове підприємство планує вийти на ринок Молдови, а саме торгівля через Prom.md — маркетплейс Молдови.

1) Товар має відправлятись безпосередньо з України.

2) Продавець – українське підприємство.

3) Покупці оплачуватимуть товар: карткою на сайті Prom.md.

4) Кошти отримує Prom.md як агент, а потім перераховуватиме гроші підприємству.

5) Плануємо продаж як фізичним особам так і юридичним особам. 

Як організувати роботу і розрахунки?

ТОВ, платник податку на прибуток на загальних умовах та платник податку на додану вартість.

Ще цікавить чи можливо розрахунки організувати за рахунок Еквайрингу?

Відповідь: Із запитання слід виснувати, що йдеться про звичайну експортну операцію (експорт товарів), але з деякими особливостями, а саме – зовнішньоекономічний експортний договір укладається за посередництва маркетплейса Молдови та носить ознаки публічного договору. Так, за ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

 

Враховуємо правила валютного контролю, якщо мова йде про післяплату за експортовані товари і якщо сума операції в еквіваленті понад 400 тис. грн.

Відповідно до п. 16 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення 5) розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

На підставі частини першої ст. 13 Закону № 2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (послуг). Так званий «валютний контроль». Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону № 2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів (послуг) грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується (для послуг – з дати надання). Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (послуг) встановлені п. 21 розд. II Положення № 5, та становлять 365 календарних днів (к. д.).

Але на період воєнного стану п.142 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі — Постанова № 18) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 к. д. та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до п.23 розділу ІІ Положення 5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше законодавчо визначеного строку, а грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Вторить цьому і Постанова № 18. Тож і в період воєнного стану валютний контроль проводять лише у разі, якщо операції перевищує 400 тис. грн (п. 144 Постанови № 18 ). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів (послуг) підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Якщо сума більша 400 тис. грн, то відповідно до п.16 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків за кожним фактом здійснення поставки товару (послуги). Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків (п.19 Інструкції № 7). Інакше – пеня 0,3% неодержаних грошових коштів за кожен день прострочення (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).

Відповідно до ст. 1 Закону від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) платіжна система – система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи.

Користувач платіжних послуг (далі – користувач) – фіз- або юрособа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей НБУ), а в разі надання послуг банком – клієнт банку.

Положеннями ст. 71 Закону № 1591 визначено, що виконання платіжних операцій в Україні може здійснюватися з використанням платіжних систем. В Україні можуть здійснювати діяльність внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.

При цьому, міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент або нерезидент та яка здійснює діяльність на території двох і більше держав, однією з яких є Україна, і забезпечує виконання платіжних операцій у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї держави до іншої (ч. 3 ст. 71 Закону № 1591).

Суб’єктами правових відносин у платіжній системі є оператор платіжної системи, розрахунковий банк (розрахункові банки), технологічний оператор (технологічні оператори), учасники платіжної системи та користувачі (ч. 6 ст.71 Закону № 1591).

Отже, Prom.md може вважатися міжнародною платіжною системою, що надає фінансові послуги та здійснює грошові онлайн перекази за рахунок прийняття коштів від покупців. І якщо за умовами договору з маркетплейсом Prom.md цей маркетплейс акумулює кошти від покупців і періодично переказує їх продавцю періодично, або ж приймає кошти від покупця і одразу ж їх переказує продавцеві, то можна стверджувати, що цей маркетплейс виконує функції платіжної системи.

Проте цей висновок зроблено без детального аналізу договору, укладеного підприємством і Prom.md.

 

Еквайринг – це послуга банку або фінансової установи з приймання безготівкових платежів за товари чи послуги за допомогою банківських карток, смартфонів або інших гаджетів. Коли покупець розраховується карткою в магазині або оплачує замовлення на сайті, гроші автоматично списуються з його рахунку та надходять на рахунок продавця через еквайрингову систему.

В описаній ситуації маркетплейс Prom.md по суті такі послуги й надає. Проте, знову ж таки, більш точну відповідь можна надати, проаналізувавши детально договір, що укладається між продавцем і Prom.md.

 

 

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді