EXPERTUS. Головбух
Питання: Питання стосовно додаткового капіталу. Фірма 1 є засновником з часткою 10% фірми 2, і фірми 3. Надає фірмі 2 і фірмі 3 додатковий капітал. В протоколі описується що додатковий капітал не буде повернутий, це внесок для будівництва на розвиток підприємств.
Потім частку цю в 10% викупить інша ТОВ.
Чи буде оподатковуватись додатковий капітал. І чи не виникне в податкової питань стосовно цього додаткового капіталу і оподаткування в разі неповернення?
Відповідь: Законом України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 31.07.2025 № 4564-IX врегульовано формування додаткового капіталу товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Відповідно до змін окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства має бути визначено розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі – Інструкція), рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, тощо.
За дебетом рахунку 14 відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом – їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
У випадку прийняття рішення про внесення вкладів до додаткового капіталу відбувається збільшення економічних вигод із зростанням власного капіталу ТОВ за рахунок внесків власників. Тому податкових наслідків у вигляді збільшення доходу та включення суми збільшення додаткового капіталу на збільшення фінансового результату до оподаткування не має наставати як для ТОВ, так і для його учасника, який здійснив внесок до додаткового капіталу.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII учасники товариства мають такі права:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;
2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;
3) брати участь у розподілі прибутку товариства;
4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
А відповідно до ст.961 Цивільного кодексу України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:
1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;
3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;
6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).
При цьому учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
Згідно зі ст.21 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
Договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов’язків щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства обумовлені обставинами, вчиняється у письмовій формі. Істотними умовами такого договору є розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується, ціна договору, обставини, що обумовлюють настання, зміну або припинення прав та обов’язків сторін щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, строк дії договору.
Отже, ціна договору про відчуження частки, тобто вартість частки, яка відчужується, і яка є доходом від відчуження такого активу – довгострокової фінансової інвестиції. Водночас мають бути відображені витрати на його придбання, включно із внеском до додаткового капіталу ТОВ.
Ціна зазначеного договору відчуження частки в ТОВ є договірною, і цілком логічно, що при її формуванні відчужувач буде враховувати свої витрати на створення такого активу, включно із внесками до додаткового капіталу.
Так, дійсно ДПС України у своїх роз’ясненнях вважає внесок до додаткового капіталу позикою (поворотною фінансовою допомогою), яка не оподатковується при її поверненні учаснику ТОВ (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-942552.html). При цьому ігнорується той факт, що додатковий капітал враховується у першому розділі пасиву балансу як власні кошти ТОВ, а позика – у другому, як зобов’язання. Тому прогнозувати поведінку представників контролюючих органів досить не просто. У такій ситуації оптимально займати ту, позицію, яка більше відповідає суті правовідносин, і яку зможете обгрунтувати.
О.Єфімов,
Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді