НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

щодо права юридичної особи на спростування недостовірної інформації в порядку окремого провадження

(справа №  504/4099/16) Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Фізична особа, є ФОП зареєстрованим та діючим протягом 2023-2024 р. на території України. Вона є пов’язаною особою депутата, та володіє часткою в іноземній компанії з 2022 року.

На даний час проживає в Німеччині більше півроку. За іноземну компанію подаються звіти щоквартально у ту країну, де зареєстроване підприємство.

Що саме повинна подати, як фізична особа, які декларації (як по ФОП річну декларацію зрозуміло) та саме куди подавати з якою інформацією?

Повідомлення у 2022 році не подавали, чи є за це штрафи?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: працівник підприємства – резидент України, став бенефіціарним власником компанії (100%), що зареєстрована в ОАЕ (емірат Хамрі).

Чи вірно ми розуміємо, що наш працівник без варіантів отримає обов’язок звітувати щодо КІК?

Далі він має з декларацією за наступний звітний рік подати звіт по КІК?

Як правильно розрахувати суму зобов’язань, яку потрібно сплатити в Україні, чи всі доходи підлягають оподаткуванню в Україні, можливо існують умови, за яких в Україні не сплачуватимуться податки за отримані доходи в ОАЕ?

Які документи потрібно отримати (оформити)?

Компанія, власником якої є працівник, стане співзасновником іншої компанії в ОАЕ, яка як планується виплачуватиме дивіденди першій. Наскільки зрозуміли норми ПКУ – тут доведеться рахувати по ланцюгу і подавати звіт, ще й по компанії, співзасновником якої стала компанія працівника.

Як тут правильно рахувати, які доходи висвітлювати, а які ні, як бути з дивідендами, яка з компаній має показати їх. Буду вдячна за допомогу у розборі даної ситуації? Continue reading »

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК

щодо питання залучення додаткових вкладів приватним підприємством

(справа № 925/200/22)

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Питання стосується щодо визнання ТОВ 1 (резидента) КО щодо іноземної компанії (ТОВ 2) .

ТОВ 1 має засновника фізичну особу в розмірі 97%, що в свою чергу є засновником ТОВ 2 (нерезидента) в розмірі 51% .

ТОВ 1 та ТОВ 2 окрім цього спільного нічого не має (ні доручень, ні якихось операцій та т.п.).

Для інформації: ТОВ 1 є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування.

ПИТАННЯ: Чи є ТОВ 1 КО по відношенню до ТОВ 2 , і чи має ТОВ 1 звітувати по КІК? Чи все ж таки фізична особа – засновник ТОВ 1 має сама особисто звітувати щодо ТОВ 2?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство отримало позику від засновника-нерезидента у валюті у 2022 році. Договір складений на рік, тому позика вважається короткостроковою. У зв’язку з ситуацією в країні, підприємство не може повернути борг, так як банк не дозволяє купляти валюту і не проводить такого роду платежі.

Оскільки позика є неповернутою протягом року, чи не буде вона вважатися довгостроковою?

Підприємство нараховує відсотки за користування позикою. Договір не продовжено, оскільки ми брали позику на рік (а такі позики є короткостроковими) і хочемо повернути позику, бо набігають відсотки щомісяця, але через ситуацію в країні, немає такої можливості.

ТОВ має валютний рахунок, має повернути у валюті згідно з договором, позикодавець – резидент США.

Цікавить чи буде перекваліфікована ця позика в довгострокову і чи є варіанти повернення позики?

Continue reading »

“Фінансовий директор компанії”, 02/2024, лютий. 

ВАЖЛИВО У СТАТТІ:

Про що йдеться в Законі України «Про цифровий контент та цифрові послуги» від 10.08.2023 р. № 3321-IX?

Які вимоги установлює цей Закон щодо відповідності цифрового контенту та/або цифрової послуги?

Про яку якість та відповідальність цифрового контенту та цифрових послуг ідеться?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ заборгувало нерезиденту (Молдова) товар, за який внесена попередня оплата до лютого 2022 року. Товар поставити не має можливості, повернення передплати наразі заборонено.

Нерезидент звернувся до ТОВ з пропозицією увійти в склад учасників товариства і внести товарну заборгованість у якості внеску.

Чи можливо це?

Які податкові наслідки?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Міжнародний фонд надає грант/безповоротну фін. допомогу Військовій адміністрації в одному з міст України на закупівлю брикетувальника.

В межах тристороннього договору Міжнародний фонд (надавач допомоги) за делегуванням Військової адміністрації (бенефіціар) перераховує напряму допомогу Постачальнику брикетувальника (укр. фірма), фінансування здійснюється в євро, але з посиланням на договір поставки, який укладено окремо між військовою адміністрацією та постачальником – у гривнях.

Запитання:

1. Чи не порушує Постачальник вимогу Нацбанку України щодо розрахунків/оплати поставок по території України тільки в гривні, оскільки фактично поставка на території України, а оплата заходить у валюті?
2. Хто в цьому випадку повинен задекларувати допомогу і здійснити нарахування і сплату податку на прибуток з такої операції: Військова адміністрація (бенефіціар) чи Постачальник товару (так як він безпосередньо отримує кошти напряму).
3. Також питання щодо валютного контролю валюти в банку та податковій. Чи достатньо такого договору, щоб валютний контроль в 180 днів був закритий?

Завчасно дякую за допомогу?

Continue reading »

“Фінансовий директор компанії”, 01/2024, січень. 

Люди дедалі частіше «переселяються» у віртуальне життя, «живуть» в інтернеті. Там купують те, що їм потрібно або хочеться, там оплачують — гроші до рук навіть не потрапляють, вони приходять у вигляді зарплати чи інших доходів на банківський рахунок і так само опиняються у продавця. А оті податківці, які прагнуть усе контролювати, намагаються в те віртуальне життя втрутитися зі своїми контрольними важелями із реального життя. Одним із таких прикладів є намагання реальні РРО і фіскальні чеки застосовувати в тій сфері, де реальні гроші не «ходять».

Звісно, щодо цього виникають конфлікти. Один із них розглянемо на прикладі, коли податківці вимагають застосування РРО в сфері безготівкових розрахунків під час участі в азартних іграх в інтернеті. І це лише на прикладі зазначеної діяльності, хоча аналогічні спори можуть виникати, наприклад, у торговельних мережах чи на АЗС, де покупці створюють власний віртуальний кабінет і акумулюють там кошти, у сфері інтернет-торгівлі тощо… Адже при «заведенні» коштів у віртуальний кабінет податківці так само можуть вимагати застосування РРО/ПРРО.
Continue reading »