Нюанси позовної давності

EXPERTUS. Головбух

Питання: Товариство:

– юридична особа, на загальній системі оподаткування,

– великий платник податків тому застосовує різниці,

– щодо ПДВ – «касовик»;

– вид діяльності – постачання електроенергії.

Створено у 2018 році (кінець року), договори зі споживачами почали укладати у січні 2019 року.

Просимо  висловити  Вашу  точку зору щодо списання кредиторської заборгованості та строку позовної давності, а також щодо того,  яку кредиторську заборгованість Товариство  мало б  вважати безнадійною, оскільки не так просто визначити заборгованість безнадійною.

Одна з підстав для визнання заборгованості безнадійною – закінчення строку позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 Податкового кодексу). Я розумію, що можуть бути й інші причини, але мене цікавить саме позовна давність, бо це основний критерій для податківців.

До 2020 року основний параметр позовної давності був 3 роки, але наразі є зміни в законодавстві, які призупиняють цей строк. Підприємство має бути впевненим, що воно не погашатиме зобов’язання перед контрагентом. Якщо існує ймовірність виконання зобов’язання навіть після спливу позовної давності – списувати кредиторку не потрібно.

Якщо проплати нашими споживачами почались з січня 2019 року. Навіть якщо припустимо, що якась оплата була у січні 2019 і є не використаною за договором та споживач не звертається щодо повернення таких коштів, то строк позовної давності минув би у січні 2022 і таку заборгованість ми б мали можливість списати (нарахували б дохід).

Але…

Однією з основних причин списання заборгованості в обліку є сплив позовної давності і її дотримання перевіряється податківцями!

Наскільки я розумію, то щоб визначити момент закінчення цього строку, потрібно користуватися нормами цивільного законодавства. Завдання ускладнюється тим, що на період воєнного стану строки позовної давності продовжуються. Крім того, напевно, досі діють «карантинні» норми, які також продовжують строки давності.

Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 69. Ним, серед іншого, передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 69.9). При цьому це встановлено тимчасово. Зокрема, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Питання:

Тобто, якщо цей строк не сплинув до 12 березня 2020 року та воєнний час поки триває до 24 серпня, то тепер його «заморожено»?  

І подовжиться відлік часу після завершення карантину або воєнного стану?

Якщо так, то за таких умов зараз заборгованість за цією ознакою навряд можна списувати?

І в моєму прикладі щодо проплати січня 2019, цей строк на момент березня 2020 складає всього 13 місяців і є зупиненим, а відлік продовжиться після закінчення воєнного стану?

Тобто така заборгованість не вважається поки безнадійною за строком позовної давності, а період продовжить обраховуватиметься з місяця, коли не діятиме ця норма, в моєму прикладі тобто плюс 23 місяці (36-13)?

Continue reading »

ПРАЦЮВАТИ В УКРАЇНІ З-ЗА КОРДОНУ: ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПІДПРИЄМЦЯ

газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, 68 за 25 липня 2022

Працювати в Україні з-за кордону: податкові наслідки для підприємця

Так вже сталося, що війна – це не лише бойові дії. Це ще й специфічні питання з воєнним присмаком, або підтекстом. Тобто це коли на звичайне «мирне» запитання є дві відповіді: одна звичайна, «мирна», а інша з урахуванням війни.

Стаття відкрита для передплатників

Continue reading »

Нові антирейдерські правила. Корисно, проте чи достатньо?

“Фінансовий директор компанії”, 7/2022, липень

https://e.fdk.net.ua/finansovyy-dyrektor-kompaniyi-2022-7

Закон України від 12.05.2022 р. № 2255-IX з багатообіцяючою назвою «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» (далі — Антирейдерський закон) вніс зміни до чотирьох українських законів, а саме до законів України:

Стаття відкрита для передплатників

Continue reading »

Контрагент – суб’єкт господарювання з окупованої території

EXPERTUS. Головбух

Питання: Чи можна у липні 2022 року укладати договори і здійснювати господарські операції з ФОП, який зареєстрований у місті Харкові?

Харківська територіальна громада увійшла до переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Continue reading »

Експорт на користь третьої особи

EXPERTUS. Головбух

Питання: Іноземний покупець перерахував гроші ФОПу (2-га група), цей ФОП купив в ТОВ – резидента України товар і просить його відправити іноземному покупцю напряму (експорт). Оплата на ТОВ прийшла від ФОПа

Питання:

  1. Чи не суперечить така дія чинному законодавству?
  2. Який договір потрібно укласти для цього?
  3. Які податкові наслідки для нас, як для продавця?
  4. На кого повинна бути виписана накладна на відвантаження товару і податкову накладну?
  5. Як провести це в обліку?

Continue reading »

Робота за кордоном, податки – в Україні

Питання: ФОП, платник єдиного податку 3 гр., який надає ІТ послуги з 24.02.2022 перебуває у Португалії і планує там перебувати до закінчення дії військового стану.

Питання:

  1. Чи може такий ФОП продовжувати свою підприємницьку діяльність за кордоном, проте декларувати та сплачувати податки в Україні?
  2. Чи може ФОП відкрити бізнес-аккаунт в платіжній системі Wise/Payoneer для отримання коштів закордоном і декларувати їх в Україні?

3. Чи не буде подвійного оподаткування доходу ФОП і в Україні і в Португалії?

Continue reading »

Замінити зарплату благодійною допомогою

Питання: юридична особа на загальній системі оподаткування має неприбуткову організацію.

Яким чином слід усе оформити, щоб юридична особа через цю організацію виплачувала своїм працівникам благодійну допомогу без податків?

Які умови слід виконати та чи можливо це взагалі?

Continue reading »