EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство з контрагентами здійснює обмін первинними документами електронними каналами за використанням ЕЦП. Доволі поширеною є ситуацію, коли від продавців та постачальників послуг підприємство отримує акти наданих послуг «наперед». Наприклад, 20 вересня 2023 року Підприємство отримало акт за послуги з реклами за вересень 2023 р., датований постачальником послуг 30 вересня 2023 р. і підписаний ЕЦП 20 вересня 2023 р. Або поширена інша ситуація, коли підприємство запитує у контрагента дублікати документів за попередні періоди, наприклад, 2022 рік, а контрагент надсилає замість паперових документів електронні за такі попередні періоди, наприклад, 2022 рік з накладеним ЕЦП поточною датою.
ПКУ містить чітке посилання, що датою підписання електронного документа є дата, яка зазначена в документі, і не має значення час, коли був накладений електронний підпис. У той же час Закон України про БО та ФЗ не містить на разі посилань на те, коли має складатися первинний документ, але підставою для відображення даних в обліку є належним чином складений первинний документ.
У той же час наше підприємство вбачає у такому підході контрагентів до складання і підписання первинний документів формальний ризик визнання їх недійсними. Адже, якщо документ стосувався попередніх періодів, але підписаний ЕЦП поточною датою, це означає, що підприємство не мало на той момент у розпорядженні такого документа і не мало право відображати господарську операцію. Так само, коли документ виписується «наперед», є формальний ризик визнання документа недійсним через те, що послуги, яких стосується такий складений наперед документ станом на дату його підписання не надані в повному обсягу.
Чи є якісь позиції Мінфіну та ДПС стосовно подібних речей у порядку складання та підписання ЕЦП первинних документів, як у наведеній вище ситуації?
Continue reading »