Податок на репатріацію за рахунок резидента

Питання: Наше підприємство уклало договір про користування сервером та програмами литовської компанії. Виникла потреба в договорі, інвойсах та актах виділяти окремо податок на «репатріацію», який ми маємо сплачувати за українським законодавством.

Нерезидент заперечує таке зазначення податку на «репатріацію» в документах і наполягає на тому, щоб ми йому перераховували узгоджену суму коштів, а податок сплачували за власний рахунок.

Як у цій ситуації не порушити законодавство України та відобразити домовленість в договорі?

Які наслідки для резидента матиме сплата податку на репатріацію за наш рахунок?

Continue reading »

Учасник ТОВ і поручитель в одній особі

Питання: Наше підприємство уклало договір про надання кредиту у формі кредитної лінії з Приватбанком. На забезпечення повернення такого кредиту було надано право вимоги за депозитом одного з учасників ТОВ у цьому ж банку. Тобто, якщо кредит не буде повернутий вчасно, то банк матиме право звернути стягнення на такий депозит. У цьому разі наше ТОВ буде зобов’язане повернути кошти учаснику ТОВ.

Чи можна з таким учасником укласти договір про надання безвідсоткової позики та повертати її протягом року?

Та як це відобразити в обліку?

Continue reading »

Право користування, як окремий об’єкт в обліку

Питання: Підприємство має на балансі нерухоме майно, ринкова вартість якого визначена експертним оцінювачем. Після відображення результатів переоцінки нерухомості в бухгалтерському обліку підприємства, його первісна вартість складає 100 грн, знос – 40 грн, та відповідно залишкова вартість – 60 грн (цифри умовні).

З метою визначення ринкової вартості права користування цієї нерухомістю підприємство замовило ще одну експертну оцінку, метою якої є визначення саме ринкової вартості права користування цією нерухомістю. За результатами оцінки право користування визначено в 10 грн (цифра умовна).

Відповідно до оціночних принципів та процедур, право користування нерухомістю є складовою частиною самої нерухомості, тобто нематеріальний актив вартістю в 10 грн входить у вартість нерухомого майна з його первісною вартістю – 100 грн, зносом – 40 грн, та залишковою вартістю – 60 грн.

Запитання: яким чином та за допомогою яких бухгалтерських проводок можна виділити вартість цього НМА з вартості нерухомості, складовою частиною якої він є?

Continue reading »

Виплата учаснику – нерезиденту при його виході з ТОВ

Питання: ТОВ має чотири учасники. Один з них на момент вступу до ТОВ був громадянином України та вніс до статутного капіталу грошові кошти в гривнях. На сьогодні є протокол про зменшення статутного капіталу і учасник став резидентом іншої країни.

Виплату, пов’язану зі зменшенням СК треба здійснити у валюті.

Запитання: як відобразити в обліку витрати на виплату нерезиденту та на купівлю валюти?

Continue reading »

Чи може ФОП купити у своєї ТОВ щось…

Питання: ТОВ на загальній системі оподаткування займається оптовою торгівлею одягом та взуттям. Засновник одна особа, вона ж і директор.

Клієнти: ФОП на єдиній системі оподаткування 2-ї групи. Також засновник зареєстрований як ФОП на єдиній системі оподаткування 2-ї групи.

Чи може ТОВ і ФОП засновника укласти договір купівлі-продажу товару?

Чи можуть бути податкові наслідки такої операції?

Continue reading »

Виділ з юридичної особи та податкові наслідки

Питання: Загальними зборами учасників ТОВ «ААА» було прийнято рішення про виділ з ТОВ «ААА» нової юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ «БББ). Для виділу виконано процедуру:

1 етап:

  • Звернення протягом 3-х днів з моменту прийняття рішення до державного реєстратора з повідомленням щодо виділу з ТОВ «ААА» нової юридичної особи у формі ТОВ;
  • Розгляд вимог кредиторів протягом 30 днів з моменту оприлюднення  повідомлення про виділ;

2 етап:

  • Після закінчення 30-ти денного строку пред’явлення вимог кредиторів складено розподільчий баланс;
  • Розподільчий баланс затверджено загальними зборами ТОВ «ААА»;
  • Нотаріально посвідчені копії розподільчого балансу передано державному реєстратору.

3 етап:

  • Створено нове ТОВ «БББ», якому передається згідно з розподільчим балансом частина майна;
  • Співвідношення часток учасників ТОВ, яке існувало до виділення, збережено – у новому ТОВ частки належать засновникам у тій самій пропорції;
  • Зменшено статутний капітал, перерозподілено частки учасників та затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ААА».

В бухгалтерському обліку ТОВ «ААА» операції відображено бухгалтерськими проводками:   Д-т         К-т

                       683           10      1500

                       13             683     500

                       683            20      100

                       401            683     1100

 

Згідно з  «Передавальним актом» з ТОВ «ААА» передано  майно (без прав та обов’язків)  в новоутворене шляхом виділу ТОВ «БББ».

Питання:

  1. Чи є ризик для ТОВ «ААА» невизнання з боку фіскальних органів передачі майна (без прав та обов’язків), як виділення?
  2. Чи може розцінюватися дана операція (виділ), як безкоштовна передача    матеріальних цінностей від ТОВ «ААА» до ТОВ «БББ» і внаслідок цього нарахування ПДВ?

Continue reading »

Заміна позикодавця і податок на репатріацію

Питання: Платник податку на прибуток на загальних підставах (більше 20 млн.) фінансова компанія – ТОВ (Новий Позикодавець)  уклав Договір про відступлення прав вимоги, за яким Первісний Позикодавець нерезидент (Кіпр) відступив своє право вимоги (Новому Позикодавцю). Згідно з Договором до Нового Позикодавця переходять всі права вимоги погашення боргу (тіло + відсотки). Укладена Додаткова угода, в якій сказано, що сторони (Новий Позикодавець та Позичальник) дійшли згоди, що ставка за відсотками – 0% сума заборгованості грошових коштів переведена із доларів США в гривню.  За відступлення прав вимоги Новий позикодавець сплачує Первісному Позикодавцю 50 тис. доларів США.

Чи утримується податок на репатріацію  при сплаті коштів за таке відступлення? Довідку  нерезидент не надав на момент виплати.

Чи коректне застосування ставки нуль відсотків?

Continue reading »