EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство-резидент (далі – Позичальник) перебував у договірних відносинах за договором позики з підприємством-нерезидентом (далі – Кредитор).
У червні 2023 року Позичальник звернувся до Кредитора з письмовим зверненням про прощення частини заборгованості за договором позики. Кредитор задовольнив зазначене прохання, що було належним чином оформлено додатковою угодою про прощення частини боргу. У зв’язку із зазначеною операцією Позичальник визнав дохід у бухгалтерському та податковому обліку відповідно до вимог чинного законодавства.
В 2025 році Позичальник отримав документи, у тому числі договір про розподіл активів при ліквідації Кредитора, датований січнем 2023 року. Відповідно до цього договору фізичні особи – акціонери Кредитора отримали право на безоплатний ліквідаційний розподіл активів, внаслідок чого до них перейшло право на вимогу заборгованості за договором позики. У зазначеному договорі сума розподілу вказана без урахування суми прощення боргу
Фізичні особи в установленому законодавством порядку подали декларації про майновий стан та доходи з додатком розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військовому збору, визначених у частині прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК), та сплатили відповідні суми ПДФО та військового збору до бюджету.
У листопаді 2025 року фізичні особи пред’явили позичальнику документ вимоги боргу, в якому сума заборгованості була вказана без урахування суми раніше прощеного боргу. Аналогічно, у договорі про розподіл активів при ліквідації суму розподілу між акціонерами також було зазначено без зменшення на суму прощеної заборгованості.
Позичальник надав фізичним особам – новим кредиторам копії додаткових угод до договору позички про прощення частини боргу та ініціював перегляд суми вимоги. За результатами переговорів у документі вимоги боргу було враховано суму раніше прощеного боргу.
Які податкові наслідки для юридичної особи – позичальника, фізичних осіб кредиторів?