EXPERTUS. Головбух

Питання: Працівника було мобілізовано та увільнено від роботи, але в його використанні залишився службовий орендований автомобіль.

Як все правильно оформити?

Чи можлива суборенда чи позика?

Як вірно відображати витрати (послуги оренди, витрати на паливо) в обліку, чи розцінюється це, як додаткове благо з обов’язком нараховувати ПДФО та ВЗ, компенсуючі зобов’язання з ПДВ?  

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.36. ст.14 ПК України господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до пункту 7 НПСБО-16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Вимоги щодо визнання витрат, визначені НПСБО-16, відповідають вимогам за міжнародними стандартами фінансової звітності (лист МФУ 22.04.2016  № 31-11410-06-5/11705).

Згідно з пп.164.2.17 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з ПК України.

Згідно з п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором для фізичних осіб, які отримують додаткове благо, є доходи, визначені ст.163 ПК України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Але згідно з п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, якщо автомобіль вже не використовується в господарській діяльності, то:

1. Витрати, пов’язані зі сплатою орендної плати не можуть вважатися такими, що пов’язані з господарською діяльністю.
2. Витрати, пов’язані з придбанням пального також не можуть вважатися такими, що пов’язані з господарською діяльністю.
3. Витрати підприємства, зазначені у попередніх двох пунктах, з високою ймовірністю будуть визнані контролюючим органом додатковим благом мобілізованого працівника, що включається до об’єкту оподаткування ПДФО і ВЗ.
4. На суми податкового кредиту, сплаченого при оплаті витрат, зазначених в пунктах 1 і 2, має бути складена та зареєстрована «компенсуюча» податкова накладна.

Укладення договору позички чи суборенди вказані висновки по суті не змінять. Плата, отримана за договором суборенди, має бути включена до доходу підприємства.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді