“Зовнішній” бухгалтер

Питання: приватний підприємець надає бухгалтерські послуги підприємству. У штаті такого підприємства є бухгалтер, який займається виключно первинними документами та податковими накладними. Чи повинен підприємець-бухгалтер підписувати документи (та ставити свою печатку на них), які він створює для підприємства-клієнта, якщо це передбачено договором? Йдеться про нарахування зарплати, розрахунках резервів, податкових різниць, інвентаризації?

Continue reading »

Повноваження підприємця – бухгалтера при складанні документів

Фізична особа – підприємець надає бухгалтерські послуги підприємству, у штаті підприємства є бухгалтер, що займається виключно рахунками-фактурами, товарними накладними та податковими накладними. Чи повинен підприємець підписувати документи (та ставити свою печатку на них), які він створює для підприємства-клієнта, якщо це передбачено договором? Йдеться про нарахування зарплати, розрахунках резервів, податкових різниць, інвентаризації.

Continue reading »

Відмова у відшкодуванні ПДВ

Питання: ми подали на бюджетне відшкодування ПДВ за квітень місяць. Почалась камеральна перевірка, нам зателефонував податковий інспектор з тим що ДФС не може надати відшкодування і буде складено акт. Відмову аргументують тим, що в нашій декларації від’ємне значення сформувалось за рахунок коригування ПЗ і в нас немає оплаченого кредиту, хоча в квітні ми мали імпорт, ПДВ по якому сплачено на митниці на суму 729800 грн. Наша декларація по рядках (колонка А): р. 1.1. = 335027, р. 7 = -1002238, р. 9 = -667211, р. 10.1. = 32799, р. 11.1. = 729800, р. 14 = -1125486, р. 16.1 = 313186, р .17. = 49701, р. 19., р. 20. = 617510, р. 20.2.1 = 430000, р. 21 = 187510. Ліміт на дату подання = 1179550.Сума сплаченого в квітні ПДВ при імпорті 729800. В дод.3 показали на відшкодування від’ємне значення в сумі 130000 за рахунок залишку імпорту який був в лютому і 300000 за рахунок від’ємного значення яке сформувалось в квітні (як сформоване від сплати при імпорті від суми 729800). ДФС проти відшкодовувати суму 300000, яка виникла в квітні і говорить проте що ця сума і в подальшому в інших періодах не може бути включена до БВ, оскільки в квітні у нас сума кредиту за декларацією має від’ємне значення через РК і загальна сума від’ємного значення за квітень сформувалась не за рахунок імпорту як ми показали, а через РК до ПЗ. Підкажіть, будь ласка, чи правомірно нам може бути відмовлено в бюджетному відшкодуванні, якщо так, то яку форму ППР може до нас застосувати ДФС В1 чи В3? Чи може в нашому випадку ДФС застосувати штраф 25 % від суми завищення бюджетного відшкодування? Чи є вірогідність оскаржити їх рішення на нашу користь чи краще подати уточнюючу декларацію?

П.С. До цього ми в же отримували БВ по декларації за лютий по імпорту і все було успішно, хоча там не було РК?

Continue reading »

Оренда як фінансова послуга

Питання: До фінансової компанії, яка працює на ринку фінансових послуг, перейшло право власності на нежитлове приміщення (застава по кредиту). Чи має право фінансова компанія здавати в оренду це приміщення ?

Continue reading »

Зменшення статутного капіталу ТОВ

Питання:

1. ТОВ «А», зареєстроване в Нідерландах, заснувало в грудні 2015 року ТОВ «Б» в Україні зі статутним капіталом 25 000 грн. У січні 2016 року 25 000 грн були внесені на банківський рахунок ТОВ «Б». У березні 2016 року статутний капітал збільшили на 1 018 700 грн. ТОВ «А» внесло майно протягом березня-липня 2016 року в якості внеску до СК на суму 298 696 грн. Таким чином 720 005 грн так і залишилась несплаченою. Засновник вирішив зменшити розмір СК до суми вже сплаченого СК. Яку підставу зазначити?

2. До того ж ТОВ «Б» в 2016 р стало одним із учасників ТОВ «В». Окрім нього там були ще 6 учасників ТОВ «В» – фізичних осіб, які внесли майно в якості внесків до СК «В». Статутний капітал ТОВ «В»» був збільшений на суму вартості майна, яке внесли інші учасники (50%/50%), але ТОВ «Б» свою частку так і не внесло ані майном, ані грошима. Через деякий час учасники – фізичні особи вийшли зі складу ТОВ «В» і отримали грошову компенсацію. На даний момент ТОВ «Б» є єдиним учасником ТОВ «В». Власник хоче зменшити СК до розміру реально сплаченого. Чи можливо це зробити і яку підставу зазначити – вихід частини учасників?

Continue reading »

Строк для повернення передплати

Питання: юридична особа направила лист про повернення авансового платежу за товар. Підстава – неможливість здійснення відбору продукції. Одна з умов договору – приїзд покупця на відбір продукції. Строк дії договору, відповідно до якого потрібно повернути кошти, – 30 червня 2019 року. Відповідно до графіку поставки, що є додатком до договору, продукція мала бути поставлена в квітні. Лист на повернення – 25 травня. Договором процедура повернення коштів необумовлена. Чи є строки визначені загальними нормативними документами, щодо того, коли мають бути повернуті кошти (коли треба відреагувати на лист)? Чи не буде порушення, якщо кошти будуть повернуті після 30 червня 2019 року?

Continue reading »

Рахунок ТОВ за кордоном

Питання: чи можливо відкрити рахунок ТОВ за кордоном, що для цього потрібно? Чи можливо отримувати виручку від надання послуг на рахунок з кордоном, чи підпадають ці кошти під обов’язковий продаж?

Чи можна без повернення в Україну витрачати дані кошти для компенсації витрат на відрядження працівникам на рахунки/картки відкриті в іноземному банку?

Що краще для операцій ТОВ, описаних вище: відкрити рахунок за кордоном чи відкривати відокремлений підрозділ?

Continue reading »

Чи треба декларувати право вимоги боргу???

Питання: ТОВ «Ромашка» має заборгованість перед ТОВ «Мак». Останнє планує ліквідуватися. Чи можна укласти договір відступлення права вимоги боргу на користь фізичної особи, яка є учасником ТОВ «Ромашка». Чи потрібно нотаріальне засвідчення такого договору чи можна обійтися без нього. Сума значна.

Якщо можна укласти такий договір, то чи потрібно учаснику ТОВ «Ромашка» декларувати, що у нього з’явилося право вимоги боргу?

Continue reading »

що мотивувати ефективніше?

Як ВИ знаєте, то де ВИ є, хто ВИ є, що у ВАС є – то усе результат ВАШИХ дій. А дії, як відомо, самі є результатом. Їх спричинюють наші думки. Наше мислення. Щороку дивлюся на студентів, які приходять на першу лекцію і усвідомлюю, що усі вони досягнуть різних результатів у своєму професійному житті. І причиною тому є те, як вони мислять.

 

Уявіть собі два випускника одного університету. Через п’ять років один створив свій власний бізнес і заробляє 5 тисяч доларів на місяць. А інший себе продовжує шукати і «перебивається» випадковими заробітками, заробляючи при цьому 5 тисяч гривень. Зрозуміло, що різниця в їхніх результатах пояснюється різницею в їхніх діях. А от ця остання різниця й пояснюється тим, що один з них має мислення людини, що заробляє 5 тисяч доларів, а інший – мислення того, хто заробляє 5 тисяч гривень.

 

У житті ми зустрічаємо багато людей. І результати, досягнуті декотрими з них, нас цікавлять істотно. Нас цікавлять результати, досягнуті нашими дітьми, результати досягнуті нашими колегами, нашими працівниками. І ми намагаємося вплинути на ті результати.

 

Але досить часто ми намагаємося впливати на дії людини, а не на її мислення. Вплинувши на дії, ми змінюємо їх і отримуємо потрібний результат. Вплинувши на мислення, ми отримуємо дії, а ті вже приводять до потрібного нам результату.

І з точки зору результату може здатися, що особливої різниці у тому немає. Та усе ж…

 

Наприклад, якщо ВИ хочете, щоб ВАША дитина гарно вчилася і отримувала гарні оцінки в школі, ВИ можете впливати на її дії, пообіцявши, що купите їй новий смартфон, якщо вона закінчить школу на відмінно. І вона це зробить. І ВИ отримаєте результат. Однак це буде результат її дій, а не мислення. Мислення (бажання гарних оцінок) буде ВАШИМ. Гадаю, немає сенсу пояснювати, як закінчить школу така дитина наступного року, якщо ВИ їй нічого не пообіцяєте. ВИ не вплинете на її дії, так само як на них не вплине її мислення. Адже ВИ впливали на дії, а не на мислення. От воно й залишилося таким як було.

 

Інший приклад. ВИ стимулюєте свого найманого працівника грошовою премією. Таке стимулювання впливає на дії, оскільки їх причиною є бажання отримати премію. А потім ВИ перестаєте цього працівника стимулювати премією. Гадаю, не важко спрогнозувати результат.

 

Олександр Ніл у своїй книзі «Виховання свободою» писав: «Усі нагороди, оцінки й екзамени лише відволікають від дійсного розвитку особистості».

 

І якщо ВИ свої зусилля спрямуєте на те, щоб сформувати у ВАШОЇ дитини мислення успішної людини, такої людини, для якої результат у вигляді атестату відмінника є результатом її бажання вчитися, а не бажанням отримати новий смартфон, то, навряд чи я помилюся, якщо стверджуватиму, що такий результат ВАМ до вподоби буде більше.

 

Якщо ВАШ працівник буде прагнути творчо виконувати свою роботу, а не працюватиме на премію, то ВАМ буде набагато приємніше виплатити такому працівнику премію. Чи я помиляюся???

 

Резюмуючи, скажу так: мотивувати мислення – набагато ефективніше та цікавіше, аніж мотивувати дії. Якщо ВИ виховаєте дитину з тим мисленням, якого прагнете, то ВАМ не доведеться усе життя мотивувати її.

Деякі питання акцизного складу

Питання: Підприємство планує здійснювати торгівлю ПММ. Але проводити таку реалізацію як посередник. Тобто, купляти ПММ на залізничній станції в цистернах і тут же його продавати на інші юридичні особи без фізичного зливу у власний склад. Чи можлива така операція з точки зору сплати акцизного податку? Яким чином можна дану операцію пропустити через витратоміри-лічильники? Чи може в акцизного складу по ПММ бути два і більше розпорядників (власник і орендар, наприклад)?

Continue reading »