Господарський кодекс України — уже більше не кодекс

“Фінансовий директор компанії”, 09/2025, вересень. 

ВАЖЛИВО У СТАТТІ:

Підприємства: їх перереєстрація в АТ і ТОВ, строки такої перереєстрації

Заборонені ОПФ

Нове речове право

Зміни в управлінні і фінансовій сфері у зв’язку зі зміною форми власності

Зміни в оподаткуванні та звітності

Нюанси «опосередкованого» застосування ГКУ після 28 серпня ц. р.

Верховна Рада 9 січня 2025 року прийняла Закон України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» № 4196-ІХ (далі — Закон № 4196), який набере чинності вже 28 серпня ц. р. Відповідно до частини третьої ст. 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4196 Господарський кодекс України (далі — ГКУ) визнається таким, що втратив чинність, із дня введення в дію цього Закону.

І хоча Закон № 4196 установлює трирічний перехідний період, застосування ГКУ вже непокоїть тих, хто до нього звик, хто ввів до своїх господарських договорів посилання на нього, кого так чи інакше торкнеться те, що не буде ГКУ.

Як випливає з назви Закону № 4196, його дія поширюється на певні види юридичних осіб та на їхню підприємницьку діяльність.

 

Підприємства: їх перереєстрація в АТ і ТОВ, строки такої перереєстрації

 

Відповідно до ст.1 Закону № 4196:

перехідний період — це трирічний строк, що починається із дня введення в дію цього Закону;

підприємство — це юридична особа, яка на день уведення в дію Закону № 4196 зареєстрована в організаційно-правовій формі державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації. Інакше кажучи це перелік підприємств, які нестимуть наслідки скасування ГКУ, а саме…

Підприємства, єдиним учасником (засновником) якого є держава (їхні учасники (засновники) або інші уповноважені суб’єкти таких підприємств), крім підприємств, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство, та державних некомерційних підприємств протягом 6 місяців (до 28.02.2026 р.) мають,тобто зобов’язані, прийняти рішення про їх припинення (перетворення або ліквідацію).

Підприємства, єдиним учасником (засновником) яких є територіальна громада (територіальні громади), протягом 6 місяців (до 28.02.2026 р.), а саме уповноважений орган місцевого самоврядування, може прийняти рішення про їх припинення (перетворення або ліквідацію).

Державні та комунальні некомерційні підприємства впродовж 3 років мають провести окремі зміни щодо найменування та організаційно-правової форми.

Приватні, дочірні, іноземні підприємства, підприємства об’єднань громадян (релігійних організацій, профспілок), підприємств споживчої кооперації та їх правонаступників мають упродовж 3 років привести у відповідність свої статути та внутрішні положення, а після спливу 3 років — більшість із них мають змінити своє регулювання, якщо не будуть припинені.

Суб’єктів, яким майно належить на праві господарського відання та на праві оперативного управління, втратять таке право після спливу 3 років. Його може замінити узуфрукт.

Державні підприємства, господарські товариства, у статному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належить державі або іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток) належать державі, протягом 6 місяців (до 28.02.2026 р.), мають оприлюднити звітність у повному обсязі.

Прийняти рішення про припинення означає, зокрема, і прийняти рішення про перетворення зазначених підприємств в іншу організаційно-правову форму (ОПФ). Отже, державні та комунальні підприємства мають вчинити такі дії задля припинення шляхом перетворення:

  • прийняти рішення про припинення (шляхом перетворення), призначити комісію із припинення (комісію із перетворення), виконання функцій якої може бути покладено на виконавчий орган підприємства (директора, дирекцію);
  • уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності/або уповноважений орган місцевого самоврядування самостійно обирає ОПФ юридичної особи — правонаступника.

Варіантів ОПФ небагато: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 % акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, або ж державне некомерційне товариство.

Аналогічна вимога стосується комунальних комерційних підприємств: вони мають бути ліквідовані або ж перетворені в АТ/ТОВ, 100 % акцій (часток) якого належать відповідній територіальній громаді, чи в комунальне некомерційне товариство.

Процедура перетворення для державних / комунальних підприємств містить такі етапи та особливості:

Повна версія за посиланням: https://e.fdk.net.ua/finansovyy-dyrektor-kompaniyi-2025-9/hospodarskyy-kodeks-ukrayiny-uzhe-bilshe-ne-kodeks