EXPERTUS. Головбух

Питання: Маємо договір з Банком, про те, що Банк інтегрує додаток, розроблений нашою фірмою в свій додаток інтернет-банкінгу.

 Банк є надавачем платіжних послуг Кінцевих Користувачів, Банк надає Кінцевим Користувачам фінансові платіжні послуги з переказу грошових коштів з рахунків Кінцевих Користувачів, відкриті в Банку, на рахунок Виконавця в рахунок оплати Кінцевими Користувачами вартості Пакетів, які придбані Кінцевими Користувачами у Виконавця.

 Банк, після ініціювання Кінцевими Користувачами оплати вартості Пакетів, зараховує на транзитний рахунок Банку грошові кошти. Акумульовані протягом певного періоду грошові кошти, Банк перераховує на рахунок Виконавця протягом декількох днів.

 Виконавець налаштування Застосунку Банку, шляхом створення технічної можливості ініціювання Кінцевими Користувачами з використанням Картки фінансових платіжних послуг з переказу грошових коштів з рахунків Кінцевих Користувачів, які відкритті в Банку, на рахунок Виконавця в рахунок оплати вартості Пакетів.

 

Питання, чи буде тут розрахункова операція для виписки і видачі фіскальних чеків?  

Банк-надавач платіжних послуг, кошти йдуть через транзитний рахунок банку напряму нам на айбан – це виглядає як банківський переказ.

Слабке місце – це «З використанням картки», «Виконавець налаштовує можливість» – а це виглядає як натяк, що це є карткова оплата, чекаут, і наша компанія – частина платіжного процесу, як учасник прийому платежу, а не просто отримувач переказу.

 2.7. Здійснює налаштування Застосунку Банку, шляхом створення технічної можливості ініціювання Кінцевими Користувачами з використанням Картки фінансових платіжних послуг з переказу грошових коштів з рахунків Кінцевих Користувачів, які відкритті в Банку, на рахунок Виконавця в рахунок оплати вартості Пакетів.

 

Задача – УНИКНУТИ РРО, підкажіть, як бути в такому разі.

 

Вважаю, що треба зняти з себе будь-яку участь у платіжному процесі

Варіант як я бачу, щоб уникнути РРО: Розписати схематику в договорі: Користувач знаходиться в банківському додатку, ініціює платіж як банківську операцію, банк сам виконує переказ, тоді це платіжна послуга банку, на яку РРО не потрібен.

Додати, що виконавець не приймає та не обробляє платежі від Кінцевих користувачів

Акцентувати, що платіж здійснюється виключно Банком як надавачем платіжних послуг

 2.7. Виконавець забезпечує технічну інтеграцію Програмного забезпечення Виконавця із Застосунком Банку з метою відображення інформації про Пакети та надання Кінцевим Користувачам можливості ініціювати оплату вартості Пакетів у Застосунку Банку.

Ініціювання та здійснення платіжних операцій відбувається виключно в межах платіжної інфраструктури Банку без участі Виконавця у прийманні або обробці платежів.

Виконавець не здійснює приймання, обробку, авторизацію або інше забезпечення платіжних операцій Кінцевих Користувачів.

Усі платіжні операції здійснюються Банком як надавачем платіжних послуг відповідно до договорів, укладених між Банком та Кінцевими Користувачами.

2.13. Сторони погодили, що Банк, як надавач платіжних послуг Кінцевим Користувачам, на підставі договорів, укладених між Банком та Кінцевими Користувачами, самостійно та незалежно від Виконавця надає Кінцевим Користувачам фінансові платіжні послуги з переказу грошових коштів з рахунків Кінцевих Користувачів, відкритих у Банку, на рахунок Виконавця в рахунок оплати вартості Пакетів.

Виконавець не є стороною платіжних правовідносин між Банком та Кінцевими Користувачами.

2.14. З метою виконання п.2.13 цього Договору, Банк після ініціювання Кінцевими Користувачами платежу здійснює зарахування грошових коштів на транзитний рахунок Банку.

Такий транзитний рахунок використовується виключно для технічного забезпечення переказу грошових коштів у межах надання Банком платіжних послуг.

Акумульовані грошові кошти Банк перераховує на рахунок Виконавця протягом строку, визначеного цим Договором.

2.15. Моментом виконання Кінцевими Користувачами зобов’язання з оплати вартості Пакетів є момент списання грошових коштів з рахунку Кінцевого Користувача Банком.

2.16. Виконавець не приймає грошові кошти від Кінцевих Користувачів безпосередньо та не здійснює діяльність з приймання платежів, у тому числі із застосуванням електронних платіжних засобів.

2.17. Банк не є агентом, комісіонером або повіреним Виконавця та не здійснює приймання платежів від імені або за дорученням Виконавця.

2.18. Усі платіжні операції Кінцевих Користувачів здійснюються виключно в межах платіжної інфраструктури Банку відповідно до умов договорів між Банком та Кінцевими Користувачами.

2.19. Комісія Банку за надання платіжних послуг сплачується Кінцевими Користувачами відповідно до умов договорів між Банком та Кінцевими Користувачами. Така комісія не є доходом Виконавця та не впливає на розмір вартості Пакетів.

Відповідь: Для відповіді на таке комплексне питання очевидно логічним буде проаналізувати законодавство щодо застосування РРО/ПРРО та дистанційних систем банківського обслуговування, щоб зрозуміти, на чому слід акцентувати увагу при використанні додатку, про який йдеться у питанні.

 

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання  послуг  одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати  послуг у, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену  послугу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, згідно з пп. «в» підп. 14.1.56⁵ ст. 14 Податкового кодексу України (надалі – «ПК України»), електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіо творів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх.

Загальною вимогою Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (пункт 1 статті 3) є те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при наданні послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або програмні РРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

За статтею 2 зазначеного Закону розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У той же час, згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Тобто, для застосування пільги, передбаченої пунктом 14 статті 9 Закону про РРО, необхідними для виконання є дві умови:

• Оплата здійснюється за надання послуг.
• Оплата здійснюється за допомогою сервісу переказу коштів або банківських систем дистанційного обслуговування.

Щодо здійснення оплати за допомогою сервісу переказу коштів банківських систем дистанційного обслуговування необхідно зазначити наступне.

У листі Національного банку України від 15 січня 2021 року № 57­0010/3184 регулятор констатує, що «законодавство України не містить визначень термінів/понять «банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів». Водночас законодавство містить визначення терміну «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта. До систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо. В перелік «сервісів переказу коштів» можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно».

Відповідно до п.8. ч.1.ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (Закон № 1591) дистанційна платіжна операція – платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації.

Згідно з п.18 тієї ж норми Закону засіб дистанційної комунікації – це засіб комунікації, що використовується у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача.

Платіжна послуга – це передбачена цим Законом діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій (п.58 ч.1.ст.1 Закону № 1591).

Платіжна операція – це будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п.57 ч.1.ст.1 Закону № 1591).

Отже, платіжна операція – це будь-який переказ коштів, виконання якого є платіжною послугою, правочин, щодо надання якої укладається, зокрема шляхом дистанційної комунікації, застосування якої свідчить та підтверджує факт здійснення дистанційної платіжної операції.

Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку – це надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій (п.36 ч.1.ст.1 Закону № 1591).

Електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом (п.13). Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції (п.8. ч.1. ст.38 Закону № 1591).

Платіжна картка – це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки (п.56 ч.1.ст.1 Закону № 1591). Отже, банківська платіжна картка є електронним платіжним засобом, який дозволяє, зокрема, використовувати системи дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

І ще невеличка порада: за можливості процес комунікування за банком в частині отримання коштів з транзитного рахунку банку напряму на IBAN отримувача таким чином, щоб вони надходили консолідовано таким чином, щоб їх не можна було розділити на окремі платежі від окремих клієнтів. У такому разі буде важко стверджувати, що такі надходження можна фіскалізувати.

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді