EXPERTUS. Головбух
Питання: Юридична особа на єдиному податку 5% торгує через інтернет-магазин товаром, який отримує на умовах консигнації від комітента, всі оплати за цей товар не включає в оподаткований єдиним податком дохід. Доходом є комісійна винагорода.
За деякий період накопичились аванси від покупців, які вже не будуть відвантажені.
Питання: як вчинити з цими авансами? Списати їх в дохід і оподаткувати єдиним податком чи списати як борг комітенту??
Відповідь: Чинне законодавство не містить прямого визначення договору консигнації. Проте, відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. До того ж згідно зі ст.7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.
Отже, договір консигнації, за усталеною практикою – це вид посередницького договору (різновид комісії), за яким одна сторона (консигнант) передає товари іншій стороні (консигнатору) на зберігання та продаж від свого імені, але за рахунок консигнанта. Право власності на товар залишається у консигнанта на момент його продажу третім особам, а консигнатор отримує винагороду.
Як вказано, договір консигнації за своєю суттю найближче до договору комісії, за яким, відповідно до ст.1011 ЦК України одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. А згідно зі ст.1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. До того ж за ст.1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Отже, якщо враховувати правову природу договору консигнації як різновиду договору комісії то, усі кошти які надійшли від покупців як аванси за товар комітента/консигнанта, мають бути передані такому консигнанту протягом певного періоду, обумовленого договором консигнації. Та й у запитанні зазначено, що консигнатор має право лише на винагороду.
Таким чином, вказані аванси за своєю природою є кредиторською заборгованістю консигнатора, оскільки кредиторська заборгованість – це сума боргів підприємства (установи, ФОП) перед іншими юридичними або фізичними особами (постачальниками, банками, працівниками), що виникли внаслідок минулих подій і мають бути погашені в майбутньому.
Відповідно до п.292.1. ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ПКУ, за яким до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Враховуючи, що в питанні зазначено, що консигнатор є платником ЄП за ставкою 5%, та не є платником ПДВ, зазначена в попередньому абзаці норма, може бути застосована лише по аналогії. Тобто у консигнатора є три варіанти дій:
- Передати усі отримані аванси консигнанту, а його товари залишити на випадок, якщо покупці звернуться за товаром консигнанта. Або ж повернути аванси покупцям.
- Відобразити у складі доходів та оподаткувати єдиним податком після спливу позовної давності.
- Відобразити у складі доходів не очікуючи спливу позовної давності, прийнявши ризик того, що у разі звернення покупця чи консигнанта за такими коштами до спливу позовної давності такі кошти доведеться повернути покупцю чи консигнанту без можливості повернути сплачений ЄП, оскільки важко буде обґрунтувати, що такий ЄП є надміру чи помилково сплачений.
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді