EXPERTUS. Головбух

Питання: згідно з протоколом загальних зборів акціонерів частина прибутку направлена на поповнення обігових коштів.

Підкажіть, як це працює?

Куди спрямовувати ці кошти?

Як це вплине на Декларацію з податку на прибуток за 2026 рік. (річна декларація).

Ми не ТОВ, а акціонерне товариство.

Як поповнення обігових коштів впливає на нас?

Змінення статутного капіталу не передбачено.

Відповідь: Почнемо з того, що таке обігові кошти. З загальним баченням економістів обігові кошти (оборотні активи) – це ресурси підприємства, які повністю використовуються протягом одного виробничого циклу або одного року. Вони забезпечують безперервну роботу бізнесу і включають гроші, запаси сировини, товари на складах та борги клієнтів (дебіторську заборгованість).

Власні оборотні кошти – це показник фінансової стійкості та ліквідності компанії, який являє собою суму грошових коштів, що залишилася після виключення зобов’язань фірми зі своїх оборотних активів. Іншими словами, це сума власних оборотних активів, яка доступна для щоденної операційної діяльності компанії. (Джерело: Кобилецький В. Р., Власні оборотні кошти / В. Р. Кобилецький // Онлайн-журнал «Financial Analysis online» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://analizua.com/slovnik-ekonomichnikh-terminiv/344-vlasni-oborotni-koshti (дата перегляду: 16.05.2026).

Відповідно до ІНСТРУКЦІЇ про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, Клас 3 включає кошти, розрахунки та інші активи включає. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), електронних грошей, грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Отже, обігові кошти – це активна категорія.

Своєю чергою прибуток – це пасивна категорія, яка «пояснює», звідки беруться активи (ресурси), зокрема й обігові кошти. Він формується як результат діяльності підприємства протягом звітного періоду. Так, рахунок 79 «Фінансові результати» призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства. За кредитом рахунку 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Рахунок 79 має такі субрахунки:

791 «Результат операційної діяльності» – визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства);

792 «Результат фінансових операцій» – визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства;

793 «Результат іншої діяльності» – визначається прибуток (збиток) від іншої діяльності підприємства.

Отже, кредитове сальдо на рахунку 79 і є тим прибутком, який підприємство може вирішити не витрачати на виплату дивідендів, тобто не вилучати кошти, а залишити прибуток в розпорядженні підприємства. Такий прибуток є нерозподіленим і переноситься на рахунок 44 «Нерозподілений прибуток». Таким чином, можна дійти висновку про те, що рішення про спрямування прибутку на збільшення обігових коштів фактично є рішенням не розподіляти прибуток.

Нерозподілений прибуток підприємства не є об’єктом оподаткування податком на прибуток, тому він не відображається як дохід чи податкова різниця безпосередньо у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств. Цей показник формується лише в бухгалтерському обліку на рахунку 44 і переноситься до фінансової звітності.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді