EXPERTUS. Головбух

Питання: Хочу отримати консультацію з приводу документального оформлення торгової точки, яка буде в суборенді у ФОП2, орендар ФОП1. Власник приміщення – стороннє ТОВ.

Товар, який буде реалізовуватись, імпортує ТОВ 1 (наше). Крім того товар буде продаватись під торговою маркою, яка є власністю у ФОП 1. Питання можливих питань з боку податкових органів щодо штучного дроблення бізнесу?

Відповідь: Почнемо з того, що дроблення бізнесу не визначено в законодавстві України як правопорушення. Тим більше воно не є злочином, тобто кримінальним правопорушенням. А той факт, що в деяких випадках дроблення бізнесу державні службовці вбачають правопорушення чи злочин швидше за все свідчить про те, що вони намагаються «креативно» побачити злочин чи правопорушення там, де їх немає, бо інакше не знають, як змусити платників податків платити податків більше, ніж вони їх мають платити.

«Дроблення бізнесу» – досить відома проблема для тих, хто тим чи іншим чином причетний до сфери оподаткування, та якою дуже переймається влада останнім часом. Про це немало інформації в соцмережах та мережі. Так, до прикладу, Державна податкова служба України розмістила на своєму сайті інформацію про викриття 10 відомих торгових мереж, які використовували схеми так званого «дроблення бізнесу», в якій ДПСУ пояснила суть дроблення. Правильніше сказати, бачення ДПСУ якою є суть дроблення. На думку ДПСУ, «застосування «дроблення бізнесу» не має жодної ділової мети та використовується виключно для мінімізації податкових зобов’язань. Це штучний поділ великих або середніх прибуткових компаній на десятки чи сотні ФОП, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Такий підхід дозволяє формально залишатися в межах установлених лімітів доходів та уникати сплати податків у повному обсязі».

Згідно з пп.14.1.231. Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) – це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Цілком логічно, що легальне зменшення суми податків саме й забезпечує збереження активів платника та створення умов для такого збереження в майбутньому. Адже податки в бухгалтерському обліку податки віднесено до адміністративних витрат, до яких відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством (п.18 НП(С)БО 16 «Витрати».

Проте держава в особі контролюючих органів стверджує, що ділова розумна мета відсутня там, де йдеться про податкову оптимізацію. Однак, перехід ФОПа на спрощену систему оподаткування часто має саме цю мету – оптимізацію податкових платежів.

Ще раз варто наголосити на тому, що прямої норми закону, яка би забороняла дроблення бізнесу, поки що не існує і всі спроби притягнути до відповідальності «роздроблений» бізнес будуть продовжуватися аж поки свідомість правоохоронців та суддів не буде спрямована на пряме застосування закону, а не підлаштовування його під фіскальні потреби. Треба дочекатися нашого українського Лернеда Хенда.

Американський суддя Лернед Хенда ще у 1934 році висловив думку про те, що «людина може провадити свої справи таким чином, щоб сплачувати якомога менше податків. Немає ніякої потреби у тому, щоб намагатися збільшити державну казну, відповідно, попри патріотичний обов’язок, немає сенсу збільшувати суми своїх податкових платежів».

У наведеній схемі господарських правовідносин відсутні ознаки «дроблення» бізнесу, якщо мова йде про одного ФОПа – орендаря, та одного ФОПа – суборендаря. Проте, якщо таких ФОПів у задіяній схемі буде багато, то цілком очікуваною буде «увага» податківців та правоохоронців до такого бізнесу і виключати ймовірність тлумачення такої схеми відносин як «дроблення» не варто.

Верховний Суд та нижчі інстанції звертають увагу на такі ознаки дроблення:

• єдиний менеджмент: всіма ФОП керують одні й ті ж особи.
• спільні ресурси: ФОП використовують один склад, офіс, персонал, IP-адреси.
• відсутність реальної господарської мети: поділ здійснено лише для зменшення податків (наприклад, понад 50 ФОП в одній мережі).
• фіктивність операцій: операції між пов’язаними структурами є формальними.
• спільна клієнтська база: сайт, гаряча лінія, програма лояльності для всіх суб’єктів.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді