Переплата на умовах DAP

Питання: Є Договір з нерезидентом постачальником на постачання товару на умовах DAP, тобто за їх рахунок. Виявилося що 2 роки доставку товару оплачував покупець-резидент.

Питання:

  1. Чи можна повернути кошти, посилаючись на Договір?
  2. Чи можливо змінити умови доставки по Договору Додатковою угодою?
  3. З чого треба почати???

Continue reading »

Зміна часток в СК ТОВ і дивіденди

Питання: У ТОВ два учасника. Наразі виплачуються дивіденди за 2003-2008 роки. У той час частки учасників складали 75% і 25%. З 2015 року частки складають 50% на 50% (внаслідок змін, внесених до статуту). При виплаті дивідендів за період 2003-2008 років які треба брати до уваги частки?

Continue reading »

Право на дивіденди, якщо вклад не внесено

Питання: ТОВ зареєстроване в 2018 році зі статутним капіталом 3 млн. грн., учасниками якого є чотири особи з рівними частинами по 25%. Статутний капітал поповнено в розмірі 23 тис. грн однією особою у 2018 році. На сьогодні статут змінено. Статутний капітал зменшено і внесено в повному обсязі всіма учасниками (частка їх не змінювалась, так і залишилась по 25%).

Питання в тому, чи можемо ми розподілити  прибуток, отриманий за результатами 2019 року та виплатити дивіденди?

Continue reading »

Діяльність нерезидента в Україні з точки зору Закону № 466

Питання: Компанія-нерезидент (КН) до моменту набрання чинності Законом № 466 отримала у податковому органі довідку 34-ОПП та відкрила поточний рахунок в українському банку. Розпорядником зазначеного рахунку КН призначила фізичну особу – резидента за довіреністю (право підпису в банку). У подальшому на цей поточний рахунок КН планує отримувати від компанії-резидента 1 (КР1) грошові кошти в оплату за поставлений в Україну за договором купівлі-продажу товар та спрямовувати частину цих коштів компанії-резиденту (КР2) в оплату за раніше придбаний та експортований товар.

Таким чином, є КН, у якої рахунок в українському банку і дві не пов’язані між собою КР. КР1 винен КН за імпортним контрактом і є заборгованість КН за експортним контрактом перед КР2. Розрахунки КН з КР1 і КР2 здійснюються через поточний рахунок, відкритий в українському банку.

Запитання:

  1. Чи зобов’язана КН стати на облік в податковому органі в порядку, передбаченому ПКУ після змін, внесених Законом № 466, у зв’язку з відкриттям поточного рахунку в українському банку?
  2. Чи не вважатимуться дії з управління рахунком КН в українському банку, що вчиняються фізичною особою – резидентом, що діє на підставі довіреності, як діяльність постійного представництва КН (п.14.1.193 ПКУ)?
  3. Чи не будуть оподатковуватися на території України операції КН, описані в ситуації? Якщо так, то за яких умов?
  4. Чи не є КН контрольованою іноземною компанією (КІК) у випадку, якщо КН має укладений договір поставки, в межах якого КР2 експортує в адресу КН готову продукцію, а оплата за експорт здійснюється на користь КР2 з рахунку в українському банку?
  5. Яка звітність має подаватися резидентом чи нерезидентом в описаному випадку, за який період (2020 чи 2021 рік)?
  6. Чи потягне за собою додаткову сплату та нарахування будь-яких податків ця операція для КН, КР1 і КР2, фізичної особи – резидента, що діє на підставі довіреності?

 

Continue reading »

Бухгалтер і первинний документ

Питання: Ми – велика компанія з кількістю працівників більше 1000. З них більше 15 осіб – працівники бухгалтерії. Компанія практично повністю перейшла на електронний документообіг. Майже усі мають токени. Керівництво компанії планує виписати довіреності на бухгалтерів на право підпису первинних документів, мотивуючи це оптимізацією часу на проходження стадій підписання електронного документа.

Питання: якими ще законодавчими документами можна «захистити» бухгалтерів від підпису на первинних документах (акти виконаних робіт та інше), окрім п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де йдеться про ідентифікацію особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Continue reading »

Власник ТОВ, він же й директор

Питання: Новостворене ТОВ. У статуті вказано, що засновник може здавати звіти, вести діяльність безоплатно. На директора (він же засновник) немає наказу про те, що приступає до виконання обов’язків. Тобто офіційно працівників немає. Вносяться кошти на поточний рахунок як внесок до статутного капіталу. Потрібно здійснити оплату з поточного рахунку за реєстрацію на сайті для участі у тендері.

Запитання:

  1. Чи можуть податківці розцінити це як початок ведення діяльності і нараховувати зарплату директору?
  2. Чи може підприємство деякий час бути без найманого працівника як директора якщо не буде вести діяльності?
  3. Зараз врегульоване питання подання повідомлення стосовно директора, тобто його подавати не потрібно. Яким документом зараз регулюється початок його діяльності на ТОВ як директора?

Continue reading »

Продаж підприємства без залишків

Питання: Засновник приватного підприємства (власником є одна особа) хоче передати свої права іншій фізичній особі. Умова така, щоб не було працівників, основних засобів, залишків матеріалів і т.д. Як повинен поступити бухгалтер, щоб новому засновнику передати ПП без будь яких залишків?

Continue reading »

Як підтвертиди джерела походження коштів

Питання: ТОВ (платник єдиного податку на 3 групі за ставкою 5%) уклало нотаріально засвідчений договір продажу нежитлової нерухомості (Крим) з фізичною особою, зареєстрованою в Києві. Покупець перерахував кошти після купівлі нерухомості на рахунок ТОВ зі свого рахунку в українському банку. Оплатив вже більше половини обумовленої в договорі ціни.

На сьогодні заборгованість складає більше 2 000 000 грн до закінчення остаточного розрахунку. Але у покупця відсутні документи, що підтверджують джерела походження доходу. Без підтвердження джерела походження доходу банки не приймають від покупця готівку для внесення на рахунок.

Яким чином ТОВ може отримати від покупця залишок коштів? Чи потрібно розривати договір, оскільки у покупця залишилася лише готівка?

Continue reading »

Форвардний контракт і ПДВ

Питання: Підприємство, платник податку на прибуток та ПДВ, реалізує майнові права на нежитлові приміщення, які є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%. Разом з тим підприємство, через товарну біржу, укладає з КУА Форвардні контракти, згідно з якими зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах. Вартість форвардного контракту без ПДВ відповідно до пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 р.V ПКУ.

Підприємство є замовником будівництва багатофункціонального нежитлового комплексу у м. Києві, будівництво здійснює генпідрядна організація. Також підприємство є замовником послуг товарної біржі, рекламних послуг та агентських послуг з пошуку потенційних клієнтів.

Питання:

  1.     Чи правильно застосований пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 р.V ПКУ у розрізі того, що вартість Форвардного контракту не є об’єктом оподаткування ПДВ?
  2.     Чи попадає форвардний контракт під визначення постачання товарів/послуг?
  3.     Чи потрібно підприємству проводити розподіл вхідного ПДВ та нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання? Якщо так, то у якому періоді проводити розподіл вхідного ПДВ? Коли нараховувати компенсуючі ПЗ?

Continue reading »

Оновлення статуту ТОВ

Питання: Як виявилося, минулого року ми не замінили Статут на нову редакцію. Які штрафи загрожують нашому підприємству?

Один із учасників змінив прізвище рік тому, а нам стало відомо про це нещодавно. Чи існує якийсь штраф за це?

Continue reading »