Коли влада йде назустріч платникам податків, у мене виникає відчуття підозрілості, яке можу виразити запитанням: «Де ж тут і в чому каверза?».
Якось не віриться у відвертість влади.
Податковий компроміс – це угода внаслідок взаємних поступок: держава відмовляється від 95% податків та отримує їх 5%, а платник погоджується сплатити 5%, але отримує можливість «обілити» свій податковий облік (стор 3 і 2 Моніторингу).
А каверза ось у чому:
- Платник, який погодився на податковий компроміс повинен «здати» податківцям усіх «підозрілих» контрагентів; подати податківцям їх повний перелік. До речі податківці можуть знати далеко не усіх «підозрілих» контрагентів, з якими Ви працювали.
- Податківці вже починають нараховувати абсолютно неіснуючі податки з абсолютно надуманих підстав та ставити платника перед вибором: сплатити 5% від таких нарахувань, або вступити в процедуру оскарження усіх 100% з ймовірністю програти.
А може Ви ще щось запідозрите?
І ще, на стор.5 Моніторингу йдеться про роз’яснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд пропонує тимчасовим адміністраторам банків визнавати нікчемними депозитні договори. Будьте обережні!!! Таке визнання нікчемними депозитного договору означає, що гроші повертатиме не Фонд, а банк, який збанкрутував.