23 лютого – перший день Великого посту. Для когось це просто колишній день Радянської Армії, а для тих, хто вирішив поститися уперше – початок великого випробування.
Особисто для мене початок Великого посту – це день духовного свята. Один мій знайомий запитав мене, навіщо я буду поститися: “Хочеш схуднути?”. “Десь приблизно так”,– відповів я, розуміючи, що людині, яка вважає піст дієтою, я не зможу пояснити, чому я збираюся поститися.
Дехто вважає, що піст – це утримання від гріха у нашому повсякденному житті. Але ж тоді Паска і ті сім днів після неї без будь-якого посту у їжі повинні означати повернення до гріхів. Як на мене, таке трактування не до кінця зрозуміле: маємо утримуватися від гріха лише упродовж сорока днів, щоб потім знову до нього повернутися?
Гадаю, суть постування в іншому:
1. Утримуючись від багатьох звичних речей (надміру у їжі та розвагах) упродовж певного часу, ми починаємо розуміти їхню суть та те, наскільки вони нам потрібні чи не потрібні.
2. Тренуючи силу волі, віддаючи їй у жертву бажанням смачно попоїсти та розважитися, в результаті отримуємо сильну волю і незламний дух. Навряд чи хтось із вас від такого відмовився б.
3. Обмежуючи себе у їжі та розвагах, ми маємо можливість зрозуміти, що рай – це те, що навколо нас! Те, що ми зараз маємо,– вже дуже багато! Треба його лише побачити та усвідомити. Гадаю, ковток води у пустелі набагато смачніший ніж там, де її є в достатку. А свіже яблуко в Антарктиді – просто райська насолода, адже яблуневих садів там немає. Тож і паска буде набагато смачнішою тому, хто дотримуватиме Великого посту від початку і до кінця, аніж тому, хто попоїсть напередодні шоколадного печива після смаженої ковбаски.
4. А ще, утримуючись на час посту від смакування їжею, ми отримуємо певну кількість часу на те, щоб прислухатися до себе, своєї душі, свого духу. І тоді ми можемо сприйняти себе глибше і полюбити. А полюбивши себе, зможемо поділитися цією любов’ю з ближнім. Йому теж вистачить любові, якщо вона буде в нас.
Я не закликаю вас постити. Це треба захотіти, відчути душею. І тоді початок Великого посту стане для вас святом.
Декілька цитат про піст:
“При всем этом святые постники, к удивлению других, не знали расслабления, но всегда были бодры, сильны и готовы к делу. Болезни между ними были редки, и жизнь их текла чрезвычайно продолжительно.
В той мере, как плоть постящегося становится тонкою и легкою, духовная жизнь приходит в совершенство и открывает себя чудными явлениями. Тогда дух совершает свои действия как бы в бестелесном теле. Внешние чувства точно закрываются, и ум, отрешась от земли, возносится к небу и всецело погружается в созерцание мира духовного”.
– прп. Серафим Соровский
“Через непослушание Богу и через невоздержание мы в лице наших прародителей пали и лишились райского блаженства. Через добровольно принимаемый на себя подвиг послушания и воздержания мы можем снова восстать и возвратить себе потерянное райское блаженство. Вот истинный смысл поста!”
– архиеп. Аверкий (Таушев)