Враховуючи те, чим я займаюсь, маю певний досвід кадрової роботи та певні усвідомлення завдяки цьому досвіду. І усвідомив я собі ось що: дорікання – то є найбескорисніша та найшкідливіша у роботі та і в житті річ.
Колись у Таїланді місцевий гід сказав, що на тайців не можна сваритися. Бо якщо посварити тайця, то потім не варто від нього нічого очікувати. На свої очі бачив, як один турист посварив тайця. Останній став посміхатися, кланятися і більше ніяким чином не реагував на слова цього туриста. Просто ніяким чином не реагував.
Потім я зрозумів, українці від тайців особливо у цьому сенсі не відрізняються. І на сварку чи дорікання реагують так само. Так, якщо керівник дорікає підлеглому, що той щось не так зробив, припустився помилки…, яку реакцію отримує такий керівник у більшості випадків? Підлеглий починає виправдовуватися, заперечувати, захищатися. У результаті керівник отримує ворога замість друга. Принаймні контрагента, тобто людину, яка свої зусилля спрямовує проти зусиль керівника. Не вірите, спробуйте сказати підлеглому, що у нього безлад на робочому місці учора був. І сьогодні теж.
Дорікання у будь-якому разі ведуть до протистояння. Той, кому дорікають, захищається, тобто спрямовує свої зусилля проти того, хто дорікає. Чи можуть у такій ситуації той, хто дорікає, і той, кому дорікають, щось креативне створити?
Якщо мені конче потрібно, щоб хтось із працівників навів лад у якійсь справі, я кажу: «Так, давай разом наведемо тут лад. Робимо це і це». Навіть натяку на дорікання, на те, що у справі панує безлад, не припускаюся, не дозволяю собі. У такому разі у працівника є вибір, сприйняти мою пропозицію як дорікання стосовно безладу, або разом зі мною навести лад. Зрозуміло, що є працівники, які обирають перше. Проте їх у моєму житті значно менше, аніж тих, хто починає наводити лад.
А тепер самі поміркуйте, чи варто казати підлеглому, другу, дружині чи чоловікові, що вони щось не так зробили, могли зробити інакше, щоб було краще, десь помилилися? Чи може варто запропонувати разом виправити помилку, або принаймні разом поміркувати як її виправити? Може навіть не нагадувати про те, що то була помилка?