Першою і основною умовою для того, щоб потрапити в нашу адвокатську фірму є любов до права. Це не завжди легко пояснити, але доводиться. І от одного разу мені сказали, що коли юрист глибоко і досконало виконує замовлення клієнта, який оплачує таку роботу, то такий юрист теж любить право; для такої любові захоплюватися та займатися правом без замовлень від клієнтів не обов’язково.

Та хіба ж можна щось любити лише тоді, коли за це платять? І як називається таке захоплення правом, коли за це не платять?

Чи скажете Ви про людину, що вона любить грати у футбол, якщо вона грає (добре грає) лише тоді, коли за це платять?

До речі це, на мою думку, стосуються не лише права, а й будь-якої іншої діяльності. Коли людина любить свою справу, то вона нею займається не лише тоді, коли за це платять, бо гроші – це результат, а не причина такої любові. Якщо вони є причиною, то слід говорити про любов до них, а не до своєї справи.

Врешті решт це лише моя думка, і я не збираюсь Вам її нав’язувати. Просто поміркуйте над цим, коли матимете на це бажання.