10/11/2011

– Як справи?

– Добре.

– От і добре.

Такий діалог не лише чуємо, а ще й самі його створюємо. Для чого? Нібито для того, щоб підтримати стосунки? Правильна відповідь: “Для того, щоб думати, що ми їх підтримуємо.”

Проаналізуємо разом:

1. Спробуйте людині розповісти про те, як йдуть Ваші справи, як Ви ходили в ЖЕК, розмовляли там з бухгалтером, купляли жетон у метро та влазили у маршрутку. Спостерігайте у цей час за людиною, яка поставила Вам питання: “Як справи?“. І Ви зрозумієте, навіть не розповівши до кінця про свої справи, що відповідь на це питання таку людину у більшості випадків не цікавить.
2. Ваша відповідь: “Добре” означає, що саме так Ви оцінюєте стан Ваших справ. Але ж у Вас не про оцінку запитували. Ну хоча би тому, що Ваше “добре” і “добре” у розумінні особи, що запитувала, – різні поняття. То про що ж Ви їй розповіли?
3. “От і добре“. Зазвичай, така фраза не часто говориться, бо тема вже закрита і реагувати на Ваше “Добре” сенсу немає. А якщо й говориться, то скоріше за все означає: “Я задоволений тим, що твоя оцінка твоїх справ – “добре“. А які вони у тебе насправді, то мене абсолютно не цікавить.

Після того, як я поміркував таким чином, перестав запитувати: “Як справи?“. Бо не розумію, для чого робити те, що я не розумію, не усвідомлюю, і просто не вкладаю у те ніякого сенсу. А якщо запитують у мене, то завжди відповідаю: “Відмінно“, а потім спостерігаю за реакцією. Іноді вона буває дуже цікавою.

Те, що ми говоримо, і те, що маємо на увазі, часто не співпадає. Наприклад:

– Вчителю, – запитав учень, – якщо я впаду з кручі, то втоплюся?

– Ні. Бо втопитися можна від того, що потрапив у воду, а не тому, що впав.