Відчуження частки в українському ТОВ за іноземним законодавством

Питання: ТОВ має двох засновників-нерезидентів. Один з нерезидентів ще не повністю вніс додатковий вклад. Чи може нерезидент, який не вніс додатковий вклад, передати свою частку іншому нерезиденту? А якщо нерезиденти укладають між собою договір за межами території України? Хіба ж можна застосовувати право України?

Відповідь: Відповідно до ст.1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон № 2275) саме ним визначається правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.

Згідно зі ст.21 цього Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою. Отже, якщо учасник не вніс додатковий вклад, то він може здійснити відчуження лише оплаченої частки в СК іншій особі.

Закон № 2275 та інше чинне законодавство не обмежує нерезидентів у праві бути учасником ТОВ, створеного за законодавством України. Відповідно до ст.17 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV (далі – Закон № 2709) іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України.

Згідно зі ст.1 Закону № 2709 іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

  • хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
  • об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
  • юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

При цьому вибір права – це право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Відповідно до ст.2 Закону № 2709 цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, у тому числі й щодо визначення застосовуваного права. Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права Закону № 2709, інших законів, міжнародних договорів України (ст.4 Закону № 2709). Визначене згідно з частиною вказаної статті 4 Закону № 2709 право, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв’язок з визначеним правом і мають більш тісний зв’язок з іншим правом, або якщо сторони (сторона) здійснили вибір права, що застосовується.

Отже, нерезиденти можуть укласти договір про відчуження частки в СК ТОВ, зареєстрованого в Україні, керуючись нормами законодавства своєї країни. Проте їм слід мати на увазі, що такий договір буде підставою для врегулювання відносин не лише між ними, а й відносин з ТОВ, оскільки є правочином, тобто фактом, що змінює, встановлює та припиняє права і обов’язки й самого ТОВ. Тож, укладаючи договір за законодавством країни нерезидента, слід враховувати й вимоги українського корпоративного законодавства.

Відповідно до ст.25 Закону № 2709 особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. При цьому місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

А згідно зі ст.46 цього ж Закону до засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створена юридична особа.

Таким чином, нерезиденти вправі укласти договір про відступлення частки в СК ТОВ відповідно до законодавства, іншого від законодавства України, проте вони повинні мати на увазі, що наслідки у вигляді придбання ними корпоративних прав будуть мати місце лише у тому разі, якщо такий договір буде відповідати також і українському законодаству.