Позов до контрагента.

Питання: Підкажіть, будь-ласка, коли можна подавати на суд на іноземних контрагентів, якщо вони не платять за товар, а у контракті прописано 7 днів від дати отримання товару?

Відповідь: Найголовніше, що треба знати, відповідаючи на це запитання, так це матеріальне право країни, яке сторони такого зовнішньоекономічного договору обрали для регулювання відносин за ним. Оскільки саме це матеріальне право й регулює відносини, з яких випливає відповідь на запитання.

 

Відповідно до ст.32 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV (далі – Закон 2709) зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок із правочином. При цьому якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов’язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Ст.43 Закону 2709 передбачає, що сторони договору можуть обрати право, яке застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. А відповідно до ст.44 Закону 2709 у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої ст.32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору купівлі-продажу, є продавець.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІІ (далі – Закон 959) суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Одним із таких міжнародних договорів є Конвенція про однаковий закон про міжнародну купівлю-продаж товарів від 01.07.1964. Відповідно до ст.60 вказаного Однакового закону якщо строк платежу був встановлений Сторонами чи випливає зі звичаїв, покупець зобов’язується сплатити ціну у цей строк, причому жодної формальності не вимагається.

Таким чином, якщо сторони зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу не передбачили застосування до відносин за ним матеріального права якоїсь конкретної країни, то зобов’язання з оплати товару має бути виконаним у 7-денний строк з дня отримання товару покупцем, як вказано у запитанні.

 

Якщо ж говорити про матеріальне право України, то відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо таке зобов’язання не виконане вчасно, воно вважається порушенням права продавця на отримання оплати. Відповідно до ст.16 ЦКУ кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже звернутися до суду продавець може вже на восьмий день після поставки товару.