Вексельні розрахунки під час ліквідації

Питання: Два засновники – фізичні особи – мають частки 50х50, одночасно є орендодавцями з 1/2 частками невиділеними земельної ділянки з виробничими будівлями. За період оренди були створені поліпшення об’єкту оренди (передбачені договором). На сьогодні підприємство знаходиться у стані припинення діяльності.

Поліпшення обліковуються як ОЗ (не замортизовані), та як об’єкти будівництва (рах.15.). Є нерозподілений прибуток (рах.44).  

У цьому випадку розрахунок векселем за поліпшення від орендодавця можливий?

Відповідь: Вексельний обіг в Україні регулюється Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ (далі – Закон про вексельний обіг). Згідно зі ст.3 вказаного Закону зобов’язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Відповідно до ст.4 Закону про вексельний обіг видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Причому на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов’язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Ст.12 Закону про вексельний обіг забороняє використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства.

Отже, з точки зору вексельного законодавства, відсутні заборони щодо розрахунку за поліпшення (тобто фактично роботи з поліпшення) шляхом видачі векселя: простого чи переказного.

 

Однак, як зазначено в питанні, підприємство-боржник перебуває у процедурі припинення. І це також має бути враховано при видачі векселя.

Так, згідно зі ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Задоволення вимог кредиторів згідно зі ст.112 ЦКУ здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

 

Таким чином, враховуючи, що відповідно до ст.4 Закону про вексельний обіг у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем, слід говорити про те, що відбувається задоволення вимоги кредитора, оскільки припиняється грошове зобов’язання оплатити вартість поліпшень. І хоча можна стверджувати, що вимога кредитора не зникає, а перетворюється в іншу, тобто у вексельну, проте усе ж певне задоволення вимог кредитора відбувається. І тому задля усунення перспективи оспорювання виданого векселя, варто видавати його у четверту чергу.