Питання: Підкажіть, будь ласка, коли треба зареєструватися бухгалтерам за Законом про «стукацтво»?
Наприклад, ФП переїхав в інше місто, іншу країну. За нього сплачує податки, здає звіти довірена особа. Чи потрібно такій довіреній особі реєструватися та т.ін.? При цьому така довірена особа не є бухгалтером?
Відповідь: Система фінансового моніторингу в Україні є дворівневою та включає в себе суб’єктів державного та суб’єктів первинного рівня. Своєю чергою суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) за критерієм основної діяльності також можуть бути поділені на дві групи:
- такі СПФМ, що здійснюють діяльність, пов’язану з фінансовими послугами, та
- такі, чия діяльність до фінансових послуг ніякого, тим більше прямого, відношення не має, однак вони також мають виявляти підозрілі і порогові операції в силу своєї основної не фінансової діяльності.
Другу групу складають так звані у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ (далі – Закон № 361) спеціально визначені СПФМ. До спеціально визначених СПФМ Закон № 361 відносить, зокрема, бухгалтерів, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку та суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.
Вказані особи можуть і не набути статус СПФМ, а отже й обов’язку стати на облік в Держфінмоніторингу та займатися «стукацтвом». Для цього їм треба стати найманим працівником свого клієнта. Наприклад, бухгалтер, податковий консультант, які працюють на умовах трудового договору, не стають спеціальними СПФМ. А от якщо вони укладають цивільно-правовий договір з надання послуг своїм клієнтам, то тоді вже вони – СПФМ, з усіма наслідками.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996) бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Сфера дії цього Закону № 996 – всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства (ст.2 Закону № 996). Як бачимо, ФОПів у сфері регулювання Закону № 996 немає.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (ст.3 Закону № 996). Сплата податків та подання звітності ФОПом не є метою ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.4 ст.8 Закону № 996 для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, зокрема користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Враховуючи наведені вище вимоги законодавця щодо мети, організації та ведення бух обліку, слід упевнено наполягати на тому, що наведена у запитанні діяльність (подання звітності та сплата податків) не є діяльністю з ведення бухобліку.
У Законі № 361 у якості СПФМ згадані також суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування. На сьогодні діяльність вказаних суб’єктів законодавчо ніяк не врегульована, а тому й сказати, хто ж зобов’язаний «фінмоніторити» чи «стукачити» у цьому напрямку, досить складно.
Очевидно, слід очікувати на реанімацію законопроєкту «Про податкове консультування в Україні» № 2745, який прагнув побачити світ ще в 2008 році. Відповідно до цього законопроєкту зміст податкового консультування полягає зокрема в здійсненні діяльності з:
– надання консультаційних послуг з питань визначення та реалізації прав та обов’язків платників податків і зборів, застосування законодавства щодо податків і зборів;
– надання необхідних рекомендацій стосовно визначення бази оподаткування, розрахунку податків і зборів, використання пільг окремими платниками податків і зборів, дотримання встановленого порядку нарахування та сплати податків і зборів, розробки варіантів організації оподаткування стосовно специфіки діяльності юридичних та фізичних осіб.
Тож про існування чи неіснування обов’язку особи, яка подає звітність та сплачує податки за ФОПа, стати на облік як СПФМ можна буде говорити лише після реанімації вказаного законопроєкту.