Монетизація в YouTube: правові та податкові аспекти

UTEKA (сайт)

https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-xozyajstvennye-operacii-9-monetizaciya-v-youtubepravovye-i-nalogovye-aspekty?fbclid=IwAR1I9l_kTbBqMKo93bUtsngXrvnRzJwbtzoj-B_D9kcr195REF-F3CzmGng

 

Технічний прогрес не лише створює щось нове та цікаве, не лише допомагає нам у пошуках та сприйнятті чужої інформації та поширенні своєї, а й надає можливість на цьому навіть заробляти. І цілком зрозуміло, що законодавець, як би він того не хотів, не може випереджати цей прогрес, а змушений завжди «плентатися у хвості» цього прогресу, врегульовуючи нормами законодавства те, що вже давно та ефективно працює. А ті, хто керує прогресом вже будуть заклопотані новими ідеями, поки законодавець намагається врегулювати «застаріле».

І поки законодавець врегулює давно створене та працююче, платникам податків слід чітко зрозуміти, як правильно то все оподатковувати. Та й податківцям не завадило би розібратися у правовій природі доходів, отриманих «просунутими» користувачами ґаджетів.

 

Наприклад, підприємство створило комерційний аккаунт у  Google AdSense зі своєю ідентифікацією, як  юридичної особи, прийняло умови Партнерської  програми YouTube (оферту) та увімкнуло монетизацію  відеороликів, які розміщені на YouTube-каналі.

На  розподільчий валютний рахунок підприємства від  GOOGLE IRELAND LIMITEND зайшла оплата з призначенням платежу «гонорар».

Яка правова природа такого «гонорару», за що підприємство його отримало: за послуги (рекламні чи ще якісь), а може роялті чи ще якийсь пасивний дохід?

Чим є такий дохід у розумінні ПКУ для правильного оподаткування ПДВ?

Якщо виникає об’єкт оподаткування ПДВ, то на яку дату фіксувати податкові зобов’язання: дату отримання оплати чи дату її нарахування в особистому кабінеті на аккаунті Google AdSense?

 

Заробітки на YouTube

 

Як відомо тим, хто досліджував питання заробітку на YouTube, є два типи заробітку: перший – це Партнерська програма YouTube, коли монетизація відбувається безпосередньо через YouTube і коли він на вашому каналі розміщує рекламу зацікавлених у тому осіб.

І другий – це пряма реклама, контент, який створюється під конкретного рекламодавця. Це може бути спонсорство, якісь огляди на платній основі, якісь інтеграції рекламних вставок у відео.

У Партнерській програмі все залежить від кількості переглядів, а у прямій рекламі – від умов безпосередньої домовленості з рекламодавцями.

Від власника YouTube GOOGLE IRELAND LIMITEND оплата може надійти лише при першому типу заробітку, оскільки він займається безпосереднім продажем рекламодавцям відповідних послуг. Власник YouTube каналу лише створює певний інтелектуальний продукт у вигляді відео-контенту, який має сподобатися тим, хто його переглядає.

У середньому монетизація YouTube каналу становить від 0,5 до 6 доларів за 1000 переглядів (так званий показник Cost Per Mille (CPM), в перекладі з англійської – «ціна за тисячу») в залежності від місця розташування і цільової аудиторії. Доходи різняться, але більшість блогерів в середньому отримують 0,5 долара за 1000 переглядів.

До речі саме поняття «монетизація» має багато різних значень. Наприклад, монетизація субсидій означає, що їх отримують грошима, а не пільгами.

У нашому ж випадку йдеться про монетизацію творчих навичок творця YouTube каналу, процес, під час якого людські навички, як продукт, дозволяють власнику отримувати прибуток з проєкту за рахунок виконання якихось дій, написання статей, створення реклам і таке інше.

 

Наведене вище може наштовхнути на те, що в цьому разі йдеться про монетизацію результатів творчої діяльності того, хто створив відео-контент і розмістив його на своєму YouTube каналі. А якщо ще врахувати, що кількість переглядів (саме цей фактор найбільше впливає на розмір отриманого доходу СРМ) прямо залежить від якості контенту, то важко заперечувати інтелектуальну складову такого доходу.

 

Та усе ж це не зовсім так. Інтелектуальна складова контенту дійсно впливає на дохід від нього, проте це відбувається не прямо, а опосередковано. Якість контенту впливає на кількість його переглядів, а цей критерій своєю чергою впливає на можливість отримання доходу від розміщення реклами у такому контенті. Це певним чином схоже на якість рекламного продукту та вміння його ефективно розповсюдити. Хто вміє це робити краще, той і заробляє на цьому більше за інших. А вміння, як відомо, то вже результат інтелектуальних процесів.

Це щось подібне до звичного журналу чи газети. Що цікавішим є його зміст (контент), то більше його купують і дорожчою в ньому є реклама. Зрозуміло, що журнал з накладом 5 мільйонів примірників буде набагато цікавішим для рекламодавця, аніж журнал у 100 примірників. Тому реклама у першому буде набагато дорожчою, аніж у другому.

Однак видавник звичного журналу концептуально зорієнтований на два види доходів від своєї діяльності:

  1. Продаж контенту самого журналу, коли читачі, передплатники та покупці платять за нього, щоб отримати цікаву та/або корисну інформацію.
  2. Продаж рекламного простору у такому журналі: сторінка, пів сторінки, чверть сторінки…

 

Правова природа доходу від YouTube

 

Повертаючись до YouTube, слід зазначити, що на сайті є розділ support.google.com, з якого зрозуміло, за що саме власники YouTube каналу отримують оплату, на чому вони заробляють (YouTube partner earnings overview). Так ось контент вони не продають.

На сайті YouTube зазначено, що увімкнувши свій YouTube канал для монетизації, ви можете увімкнути рекламу на своїх відео та отримувати доходи від такої реклами. Показ оголошень здійснюється через аукціон AdSense, Google Ad Manager та інші джерела, що продаються на YouTube. Відповідно до партнерської угоди YouTube немає жодної гарантії щодо того, скільки або чи буде виплачено власнику YouTube каналу. Прибуток генерується на основі частки рекламного доходу, отриманого під час перегляду глядачами відео на YouTube каналі.

Тобто власник YouTube каналу отримує частку доходу від реклами, заробленого в результаті переглядів відео на цьому YouTube каналі.

До того ж YouTube попереджає: «Не забувайте про податки! Як творець ви заробляєте гроші, які можуть обкладатися податками. Не забудьте уточнити у місцевих податкових органах, якими можуть бути ваші обов’язки». Тобто усі податкові наслідки отримання такого доходу YouTube повністю відносить до відповідальності власника YouTube каналу.

 

Реклама і YouTube

 

Правовідносини у сфері реклами регулюються спеціальним Законом України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР. Відповідно до ст.1 цього Закону реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Розповсюджувачем реклами вважається особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

У випадку з рекламою на YouTube каналі та з метою підвести бодай якусь норму права під такі відносини розповсюджувачем реклами слід визнати як сам YouTube, а правильніше сказати компанію GOOGLE IRELAND LIMITEND, так і власника YouTube каналу. Саме у цьому й полягає суть партнерства, яке пропонує YouTube власникам каналів, що приєднуються до програми монетизації цих каналів.

Як і все інше законодавство, «рекламне» законодавство також слід визнати не дуже досконалим щодо зазначеної реклами. По-перше, відповідно до ст.2 Закону «Про рекламу» цей Закон регулює відносини, пов’язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Зрозуміло, що сучасні засоби рекламування вже давно не обмежені кордонами будь-якої держави, ну хіба що Північна Корея є винятком.

По-друге, відповідно до ст.14 Закону «Про рекламу» обсяг реклами у друкованих засобах масової інформації визначається ними самостійно. Друковані засоби масової інформації, що розповсюджуються за передплатою, зобов’язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання. А відповідно до ст.13 цього ж Закону на телебаченні час мовлення, відведений на рекламу і телепродаж, не може перевищувати 15%  протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.

Як бачимо, зазначений Закон взагалі не деталізує і не регламентує рекламу у таких ЗМІ, як Інтернет (якщо цю мережу можна взагалі вважати за ЗМІ). Тож, висновок про те, що доходи від монетизації YouTube каналу, є доходами від реклами, зроблений більше на системному аналізі правових норм та аналогії закону і права, аніж на чинному законодавстві. І зроблений він для того, щоб правильно зрозуміти правову природу такого доходу, а отже й порядок його оподаткування.

 

Оподаткування

 

Податок на прибуток

Дохід, отриманий власником YouTube каналу від його власника GOOGLE IRELAND LIMITEND, навряд чи хтось зможе назвати доходом із джерелом його походження з України. Хоча де-факто, він таким доходом може бути, якщо на відповідному YouTube каналі буде розміщена реклама виключно резидентів України, і саме вони своїми оплатами сформують дохід партнерів (власника YouTube каналу та GOOGLE IRELAND LIMITEND). Та, оскільки це не дуже ймовірно, а ще й з урахуванням того, що резиденти-рекламодавці сплатять за таку рекламу нерезиденту (GOOGLE IRELAND LIMITEND), то визначити отриману від такого нерезидента частку прибутку як дохід із джерелом походження з України буде неможливо. Ну хоча би тому, що Інтернет є глобальною мережею і реклама на YouTube каналі поширюватиметься також і серед нерезидентів. Навіть якщо мову реклами вони не розуміють.

Відповідно до пп. 14.1.55 Податкового кодексу (далі — ПК) дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Пасивними доходами відповідно до пп. 14.1.268  ПК визнаються доходи, отримані у вигляді:

  • процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);
  • процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
  • плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
  • доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
  • доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
  • відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
  • доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;
  • інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;
  • роялті;
  • дивідендів;
  • страхових виплат і відшкодувань.

Як бачимо, жоден з перелічених видів пасивних доходів, не відповідає зазначеному вище доходу, який отримується резидентом від GOOGLE IRELAND LIMITEND. Отже, зазначений дохід є доходом від здійснення діяльності за межами України або територій, непідконтрольних контролюючим органам України. Тобто сума такого доходу включається до загального оподатковуваного доходу резидента, як дохід отриманий з джерел за межами України.

 

ПДВ

Що стосується ПДВ, то тут слід виходити з того, що відповідно до ст.185 ПК об’єктом оподаткування є операції платників податку, у тому числі, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК. Якщо мовити про рекламні послуги, то діє пп. «б» п.186.3 ПК. За ним місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Цілком логічно, що український контент мав би приваблювати рекламу товарів/робіт/послуг для споживачів в Україні. А з цього слід було би дійти логічного висновку про те, що отримувач відповідних рекламних послуг швидше за все буде зареєстрований в Україні. Достатньо увімкнути будь-який YouTube канал та послідкувати за рекламою на ньому, щоб переконатися, що де-факто її рекламодавцями є резиденти України.

Цілком ймовірно, що саме такою логікою керуватиметься контролюючий орган, адже таке тлумачення надасть податківцям підставу нарахування ПДВ на доходи, отримані власником YouTube каналу.

Але з іншого боку, на сайті YouTube зазначено: «Показ оголошень здійснюється через аукціон AdSense , Google Ad Manager та інші джерела, що продаються на YouTube.

Ми регулярно відстежуємо та оновлюємо наші системи, щоб показувати найрелевантніші реклами у ваших відео. Але ми не контролюємо вручну кожну рекламу, яка відображається з вашими відео, тому не можемо гарантувати, що будемо відтворювати конкретні оголошення». Тобто навіть сам YouTube не може обирати рекламодавців.

Більше того, відповідно до інформації на тому ж support.google.com, з 2010 року YouTube дозволив кільком партнерам продавати рекламу за вміст, який вони розміщують на YouTube. Ці оголошення називаються «рекламою, яку продають партнери». Щоб претендувати на рекламу, яку продають партнери, організації повинні розповсюджувати вміст на різних платформах та мати інфраструктуру компанії (включаючи відділ продажів) для продажу реклами проти своїх відео.

Що стосується оголошень, що продаються партнерами, то вони співпрацюють безпосередньо з рекламодавцями, щоб розміщувати рекламу за своїм вмістом. Рекламодавці купують рекламу у цих партнерів, щоб вона відображалася на певному вмісті. Це означає, що продані партнерами оголошення можуть відображатися навіть на відео, які YouTube вважає «непридатними для більшості рекламодавців». Ці партнери несуть повну відповідальність за розміщення реклами, працюючи безпосередньо з рекламодавцями. Вони несуть увесь ризик розміщення реклами на вмісті, який рекламодавці можуть не вважати придатним для бренду.

Таким чином, такий складний механізм відслідковування зв’язку з безпосереднім рекламодавцем та відсутність первинних документів, які би підтверджували здійснення господарської операції саме між власником YouTube каналу та рекламодавцем, фактично позбавляє контролюючий орган можливості стверджувати, що отримувачем рекламних послуг є резидент України. До того ж можливість отримання доказів наведеного факту для податківців взагалі мізерна. Однак це не виключає, що податківці зможуть «переконати» суд у тому, що рекламні послуги були надані отримувачу послуг, зареєстрованому як суб’єкт господарювання в Україні.

Тому тим, хто не хоче «бавитися» з податковими ризиками, порекомендуємо усе ж таки нараховувати та сплачувати ПДВ з доходів від монетизації власного YouTube каналу.

Цілком логічно, що рекламодавці не претендуватимуть на податковий кредит від такої реклами хоча би тому, що отримуватимуть вони такі послуги будуть від YouTube. То ж, власнику YouTube каналу, який усе ж таки вирішив сплачувати ПДВ та складати податкові накладні, цілком логічно було би зазначати в таких податкових накладних отримувачем послуг того, від кого прийшла оплата, а саме GOOGLE IRELAND LIMITEND.

 

Щодо дати виникнення податкових зобов’язань із вказаних рекламних послуг слід враховувати наступне. Відповідно до ст. 187 ПК датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

 

Повертаючись до умов Партнерства з власником YouTube, слід зазначити, що усі платежі від наданих зазначених рекламних послуг здійснюються через обліковий запис власника YouTube каналу AdSense після підсумовування прибутків. Для того, щоб отримати такий платіж слід виконати ряд умов, а саме:

  • прибутки мають досягнути певну місцеву межу для платежу. Тобто дрібні суми YouTube  не виплачує, і
  • на рахунку немає пов’язаних з наданням певної інформації власнику YouTube та вчиненням певних дій, затримок, і
  • монетизацію для YouTube каналу через певні порушення політики YouTube не призупинено, і
  • власник YouTube каналу відповідає політиці монетизації YouTube.

Коли ці умови виконані, то власник YouTube каналу отримує свої доходи, як результат монетизації свого каналу.

 

Повертаючись до визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у резидента – власника YouTube каналу, слід зазначити, що такою датою має бути дата зарахування коштів від GOOGLE IRELAND LIMITEND, оскільки у цьому разі документ, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, просто не оформлюється.

Звісно, що у представників контролюючого органу України може виникнути бажання таким документом вважати обліковий запис AdSense. Однак таке тлумачення не відповідатиме чинному законодавству, оскільки обліковий запис AdSense просто не відповідає ознакам первинного документа відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV. Відповідно до ч.2 ст.9 цього Закону первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

  • назву документа (форми);
  • дату складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зрозуміло, що лише виняткова уява може допомогти віднайти в обліковому записі AdSense наведені ознаки первинного документа. Таким чином, обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, виникає лише на дату отримання грошових коштів на рахунок резидента – власника YouTube каналу.

Окрім того, ДПС ще не вміє адмініструвати вказані доходи, адже для цього податківцям потрібен доступ до облікового запису AdSense, який легітимно отримати вони зможуть лише у разі, коли платник податків їм такий доступ надасть добровільно сам.

Та й податківці це розуміють, оскільки поки що вони просто «радять»: «Разом з тим, дохід, отриманий від відеохостингу, як нагорода за кількість переглядів відеоконтенту, теж має бути задекларованим. Тож, перефразовуємо відоме гасло відеоблогерів: підписуйтесь, ставте дзвіночок, подавайте декларацію» (https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/455326.html). І це логічно, адже «дістатися» цих доходів податківці можуть лише у спосіб, не передбачений законом, адже у законодавця до цього просто не дійшли руки. А це податківцям забороняє частина друга ст.19 Конституції України.