Питання: Ми отримали від нашого покупця простий вексель за отриманий ним товар від нас. Вексель не авальований банком…

Чи можливо цей вексель завірити нотаріально?

І яку юридичну силу він матиме?

Відповідь: Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов’язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, отримання векселя від покупця в оплату отриманого ним товару, припиняє грошове зобов’язання такого покупця перед постачальником та породжує грошове зобов’язання покупця за векселем.

Відповідно до ст.30 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі (далі – Уніфікований закон) платіж за векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Забезпечення може бути надане третьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій підпис на векселі.

Аваль вчинюється або на самому переказному векселі, або на алонжі (додатковому аркуші). Він виражається словами «вважати за аваль» або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням та підписується тим, хто надає аваль.

Згідно зі ст.32 Уніфікованого закону аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов’язання якої він забезпечив. Його зобов’язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов’язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми.

Отже, аваль – це додаткова гарантія отримання оплати за векселем. Проте він є «добровільним», а не обов’язковим. Тому відсутність банківського авалю на простому векселі жодним чином не впливає на дійсність вексельного зобов’язання, проте не знижує ризик неотримання платежу.

Присутність нотаріуса у вексельних правовідносинах не включає нотаріального засвідчення самого векселя. Винятково теоретично можна говорити про нотаріальне посвідчення підписів осіб на векселі, проте такі випадки якщо й існують, та навряд чи є систематичними, оскільки їх необхідність не просто обґрунтувати.

Проте нотаріусу відведена певна роль у вексельних відносинах.

Так, відповідно до ст.47 Уніфікованого закону усі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов’язаними перед держателем. Держатель має право пред’явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов’язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов’язалися.

У разі, якщо в майбутньому при пред’явленні векселя покупцю держатель векселя не отримає платіж за ним, та матиме бажання притягнути до відповідальності усіх, хто поставив підпис на векселі, він повинен опротестувати вексель у нотаріуса.

Згідно зі ст.44 Уніфікованого закону відмова у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неплатежі). Протест у неплатежі за векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред’явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред’явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті.

Протести векселів віднесені до компетенції нотаріусів (ст.20 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ). Порядок вчинення протестів врегульований у главі 15 вказаного Закону.

Крім того, відповідно до ст.8 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту).

Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку, нотаріусу слід подати:

а) оригінал опротестованого векселя;

б) акт про протест векселя.

Це й уся роль нотаріусів в обігу векселів та виконанні вексельних зобов’язань.