Питання: ТОВ «Гріко» лтд (ЄДРПОУ 20387975) має трьох фізичних осіб – засновників (надалі ФОЗ). Співвідношення статутного фонду (надалі СФ) в відсотках таке: 1ФОЗ = 60% СФ; 2ФОЗ=30%; 3ФОЗ=10%. Тобто, бенефіціарів дві фізичні особи. Усі вони родичі, але 1ФОЗ та 2ФОЗ є сином та матір’ю.

Півтора роки тому 2ФОЗ (тобто, матір) померла. 1ФОЗ (тобто, син) не набув право спадщини (причина – він просто не квапився, тому що він є спадкоємцем, та і морально важко переживав цю подію).

Після набуття спадщини у 1ФОЗ відсотки СФ складатимуть 90%. Все б нічого, якби не необхідність подання відомостей про бенефіціарів. Я (головний бухгалтер) в ступорі, бо на отримання спадщини потрібен час, потім переоформлення статутних документів…

Чи є можливість вивести зі складу засновників 2ФОЗ на основі загальних зборів засновників, які мають переважну частку відсотків, та передати цю частку 1ФОЗу?

Якщо такий варіант можливий – це було б ідеальним рішенням для вирішення питання. Але якщо ж цей варіант неможливий, то питання друге – як надати інформацію про бенефіціарів у ситуації, що склалася?

Відповідь: Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Аналогічно це право складає частину корпоративних прав, передбачених ст.167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п.30.ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ (далі – Закон № 361) кінцевий бенефіціарний власник – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Закон № 361 поділяє вирішальний вплив на прямий і непрямий. Ознакою першого є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками ж другого є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Таким чином обидві фізичні особи (мати і син) підпадають під критерії визнання їх кінцевими бенефіціарними власниками (КБВ).

Структура власності – це документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх КБВ, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність КБВ.

Відповідно до ч.21 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі – Закон про державну реєстрацію) юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про КБВ юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Форма та зміст структури власності встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства фінансів України, від 19.03.2021 № 163, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 768/36390, затверджено Положення про форму та зміст структури власності (далі – Положення). Цей наказ набирав чинності 11 липня 2021 року, через місяць з дня його офіційного опублікування, а опублікований він був в «Урядовому кур’єрі» № 111 за 11.06.2021.

Відповідно до п.4. розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361 юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим же Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Тобто усі вже зареєстровані станом 06.12.2019 юридичні особи, мають подати Структуру власності і супутні документи не пізніше 11 жовтня 2021 року.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства. При цьому у разі смерті учасника – фізичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства.

Відповідно до ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. А згідно за ст.1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При цьому часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Отже, враховуючи інформацію із запитання, частка померлої матері, як спадщина, належить спадкоємцеві з дня смерті матері незалежно від часу прийняття спадщини. Іншими словами частка матері у статутному капіталі вважається власністю сина з дня смерті матері. А тому, посилаючись на зазначені норми законодавства учасники ТОВ мають внести зміни до ЄДР щодо учасників такого ТОВ незалежно від закінчення процедури прийняття спадщини сином.