Індосування векселя і наслідки

Питання: Підприємство видало вексель кредитору А. Кредитор А передав вексель фірмі Б, яка продала його фірмі В.

Чи повинні і в який спосіб підприємства  А, Б та В повідомляти  векселедавця про передачу векселя?

Чи потрібна угода про зміну строку дії договору з новими індосантами, якщо строки утримання векселя у кожного індосанта більше одного року?

Відповідь: Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, отримання векселя від покупця в оплату отриманого ним товару, припиняє грошове зобов’язання такого покупця перед постачальником за договором купівлі-продажу (поставки) та породжує грошове зобов’язання покупця за векселем.

Це вексельне зобов’язання є абстрактним, тобто таким, що жодним чином не залежить від договору, який став підставою появи векселя, і від інших зобов’язань.

 

Згідно зі ст.11 Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі (далі – УВЗ) будь-який вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може:

  1. Заповнити бланк або на своє ім’я, або на ім’я будь-якої іншої особи;
  2. Реіндосувати вексель через бланковий індосамент або будь-якій іншій особі;
  3. Передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту (ст.14 УВЗ).

А відповідно до ст.16 УВЗ власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

З наведених норм УВЗ не важко усвідомити, що в індосаментному ряді можуть бути бланкові індосаменти та індосаменти на пред’явника. Це своєю чергою означає, що далеко не усі індосанти «залишають свій слід» на такому векселі.

 

Відповідно до ст.17 УВЗ особи, на яких подається позов за векселем, не можуть протиставити держателю заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбанні векселя, не діяв свідомо на шкоду боржнику.

Тобто векселедавець простого векселя «зустрічається» зі своїм векселем двічі: при його видачі і при його оплаті. А поки вексель перебуває в обороті та змінює своїх держателів, векселедавець знає лише одне: свій борг за цим векселем. Знати індосантів йому немає ніякого сенсу. Його має цікавити лише той держатель векселя, який пред’явить вексель до оплати.

 

Це підтверджується і правилами обліку виданих векселів. Так, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій на рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі. При цьому аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

Аналогічним чином на рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням. Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.

 

Тобто з точки зору вексельного законодавства і вимог бухгалтерського обліку, векселедавець простого векселя не повинен знати усіх індосантів та вступати з ними в контакт.

 

Щодо вексельного строку слід виходити з того, що УВЗ серед реквізитів передбачає дату видачі векселя і строк його погашення/оплати. Строк утримання векселя кожним з індосантів не є вексельним строком і на векселі ніяким чином не зазначається.