Відповідь: Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) регулює відносини, пов’язані зі статутним капіталом. В Перехідних положенням згадується ще резервний капітал. Про додатковий капітал ані слова.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення. Рахунок 42 «Додатковий капітал» має субрахунок 425 «Інший додатковий капітал». На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до інших субрахунків, зокрема капітал у сумі вартості необоротних активів, отриманих за договором оренди єдиних (цілісних) майнових комплексів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

У випадку прийняття рішення про внесення вкладів до додаткового капіталу відбувається збільшення економічних вигод із зростанням власного капіталу. Тому податкових наслідків у вигляді збільшення доходу та включення суми збільшення додаткового капіталу на збільшення фінансового результату до оподаткування не має наставати.

Як вже було вказано вище, ані Закон про ТОВ, ані інше законодавство не регламентують порядок прийняття та виконання рішень щодо збільшення додаткового капіталу за рахунок вкладів учасників ТОВ. А тому рішення учасників ТОВ у формі протоколу загальних зборів або ж відповідно до ст.37 Закону про ТОВ рішення одноосібного учасника мають містити лише рішення про вклади на збільшення додаткового капіталу.

У такому протоколі/рішенні слід зазначити розмір вкладу кожного учасника, строк внесення такого вкладу, а також те, що у результаті не відбувається зміна розміру часток у статутному капіталі ТОВ.

Зазначення строку/терміну здійснення додаткових вкладів, як обов’язкового реквізиту такого рішення не зазначений в законодавстві. Але з точки зору практичної таке зазначення було би логічним, оскільки зобов’язання без строку його виконання, прийняте учасниками шляхом прийняття спільного рішення, вважатиметься таким, що підлягає виконанню на вимогу (ст.530 ЦК України). Таке зобов’язання має бути виконане учасником протягом 7 днів після пред’явлення вимоги.

Кількість рішень про збільшення додаткового капіталу законодавцем не обмежується. Хіба що логіка підказує, що приймати рішення про таке збільшення слід після того, як буде виконане попереднє рішення.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді