EXPERTUS. Головбух
Питання: ТОВ загальна система, застосовує РІ, платник ПДВ. Потрібно провести взаємозалік однорідних зустрічних вимог між цим ТОВ і засновником – материнською компанією. Де, борг ТОВ – це невиплачені дивіденди засновнику нерезиденту компанії за 2021-2023 роки, а борг материнської компанії засновника – за послуги ІТ з України.
Наприклад сума взаємозаліку 100 доларів, то взаємозалік буде на суму 100 доларів і + 15% виплата податку на репатріацію – витрати не можуть бути за рахунок ТОВ?
Як може бути взаємозалік в сумі 100 доларів чи взаємозалік в сумі 85 доларів (100-15%) і 15% виплата податку на репатріацію за рахунок доходу нерезидента?
Як це в проводках відобразити?
Виплата дивідендів не в грошовій формі, то буде з коефіцієнтом і ще планують понижуючу ставку по Конвенції 5%.
Мене цікавить яка сума для взаємозаліку 100 чи 85 доларів?
Відповідь: Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Сторонами у зобов’язанні ст.510 ЦКУ визнає боржника і кредитора.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Це загальне правило. Крім того, зобов’язання може бути припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Відповідно до ст.601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Хоча для контролюючого органу краще таки укласти договір про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Умови, яких слід дотриматися, аби контролюючий орган мав мінімум запитань:
- Строк виконання зобов’язань, які припиняються, має настати. Тобто зараховувати можна лише ті зобов’язання щодо оплати послуг та щодо виплати дивідендів стосовно яких строк виконання настав, а не настане в майбутньому.
- Вимоги мають бути однорідними, тобто грошовими та не обов’язково, але бажано в однаковій валюті, що є досить логічним та зрозумілим у ситуації, про яку йдеться в запитанні.
- Вимоги мають бути зустрічними, що в описаному варіанті цілком досягається: боржник за вимогою з виплати дивідендів є кредитором за вимогою з оплати послуг. І навпаки.
Проблем з податковими органами уникнути навряд чи вдасться, а от відповіді на запитання податківців в ситуації, описаній вище, віднайти буде не складно, якщо оформити так, як рекомендовано вище.
Щодо податку на репатріацію слід виходити з того, що відповідно до пп.141.4.1. п.141.4. ст.141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Зокрема оподатковуються й дивіденди, які сплачуються резидентом.
А відповідно до пп.141.4.2. резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Отже, податок на репатріацію утримується із загальної суми дивідендів за рахунок отримувача дивідендів. Це своєю чергою означає, що відбувається погашення боргу перед нерезидентом у сумі, що йому виплачується фактично, збільшеній на суму податку на репатріацію.
Оскільки утримання і сплата податку на репатріацію прив’язані до моменту виплати доходу нерезиденту, то в бухгалтерському обліку таку операцію відображають так:
Утримання податку за Дт 671 та Кт 641/податок на репатріацію (15%);
Сплата податку за Дт 641/податок на репатріацію та Кт 311 (15%).
А сума дивідендів за вирахуванням податку на репатріацію відображається за Дт 671 та Кт 312 (85%).
Тобто разом за Дт 671 відображається загальна сума за дивідендами – 100%. Водночас на цю ж суму відбувається зарахування зустрічних вимог з оплати нерезидентом послуг резидента, тобто – 100%.
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді