Відповідь: Якщо виходити з того, що в запитанні йдеться про необхідність чи можливість включення ПДВ в дохід, то очевидно, що запитувач є спрощенцем 3-ї групи зі сплатою єдиного податку в розмірі 3% плюс ПДВ. Саме цей варіант уможливлює отримання запитувачем ПДВ від покупців.

Відповідно до пп.298.2.3. ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів). Такий перехід має відбутися з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Згідно з п.299.11. ст.299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Згідно з п.292.11. ст.292 ПКУ до складу доходу платника єдиного податку не включаються, зокрема суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.180.1. ст.180 ПКУ для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема:

1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 ПКУ;

2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

А згідно з п.181.1. ст.181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій особи з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно з п.297.1. ст.297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ (3%).

Отже, перебуваючи в статусі платника єдиного податку, спрощенець може бути зареєстрованим платником ПДВ. У разі ж анулювання статусу платника єдиного податку та переходу такого платника на загальну систему оподаткування статус платника ПДВ не анулюється, а залишається. А тому, отриманий від покупців ПДВ має бути включений до податкових зобов’язань такого платника і після втрати отримувачем статусу платника єдиного податку.

Такий ПДВ, отриманий після втрати статусу спрощенця, включається до суми податкових зобов’язань вже у загальному порядку, а отже він не є об’єктом оподаткування як ПДФО, так і військовим збором.

Якщо запитувач є фізичною особою, яка перейшла на сплату податків на загальних підставах, то слід зазначити, що відповідно до п.177.3. ст.177 ПКУ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді