Відступлення права вимоги і податок на репатріацію

EXPERTUS. Головбух

Питання: Був договір позики від компанії з Кіпру. «Кіпріот» переуступив (цесія) борг компанії з Польщі (тіло + % несплачені). По договору «Поляк» мав оплатити всю суму на Кіпр до 30.04.2023.

Ми (резидент України) оплачували «Поляку» «старі» % з репатріацією 5% Кіпр, а «польські» – 10% до 30.06.2021, так як «Поляк» – не кінцевий бенефіціар, а має оплатити на Кіпр.

Зараз податківці за результатами планової перевірки донараховують ще 5%, бо оплата на «Поляка» (довідки про резидентство є і Кіпр, і Польща). Мотивують тим, що договір підписаний і всі права перейшли. Є після цесії ще тристороння додаткова угода, де вся позика переписана по нових сторонах, і в ній зазначена сума «попередніх» процентів і «Кіпріот» зазначений як кінцевий бенефіціар, але поадктівці це не враховують.

Відповідь: Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тож, враховуючи лише норми законодавства, слід було би погодитися з податківцями. Змінити такий результат можна лише, обґрунтувавши, що отримувачем «попередніх» відсотків є безпосередньо резидент Кіпру. Таким доказами можуть бути:

  1. Сам договір відступлення права вимоги і додаткова угода до нього, якщо з їх змісту можна зробити висновок про те, що резидент Польщі щодо «попередніх» відсотків є лише «посередником» або агентом. Тобто, що «попередні» відсотки проходять через польського резидента «транзитом» і польський резидент на них ніякого права не має. У такому разі вказаний договір має бути змішаним: відступлення права вимоги і посередницький, а не на 100% відступленням права вимоги.
  2. Відповідні платіжні документи, банківські тощо, з яких буде чітко прослідковуватися «транзитний» характер «попередніх» відсотків. Що більше таких документів буде, то більше шансів переконати суд у тому, що «попередні» відсотки – то є власністю резидента Кіпру.
  3. Рішення суду про стягнення «попередніх» з резидента Польщі на користь резидента Кіпру. В такому рішенні має бути обґрунтовано «транзитний» характер «попередніх» відсотків і власність на них резидента Кіпру, а не резидента Польщі. Відповідно до ст.83 ПКУ до матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, є, зокрема, судові рішення.
  4. Експертні висновки, надані відповідно до ст.84 ПКУ та інших законів України, які згідно зі ст.83 ПКУ також є підставами для висновків для посадових осіб контролюючих органів під час проведення ними перевірок. Ст.84 ПКУ врегульовує проведення експертизи під час здійснення податкового контролю контролюючими органами. Згідно з нею експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта. Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, в яких зазначаються:
    1. підстави для залучення експерта;
    2. прізвище, ім’я та по батькові експерта;
    3. реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль;
    4. питання, поставлені до експерта;
    5. документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

 

 

Наведені вище докази отримання «попередніх» відсотків резидентом Кіпру мають бути настільки переконливими, щоб податковий орган усвідомив «безперспективність» судової перспективи. Звісно, гарантію у цьому разі ніхто не дасть, але шанс на гарантію таки є.

 

 

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультатив