EXPERTUS. Головбух

Питання: якщо ФОП виступає агентом щодо договорів купівлі-продажу віртуальних активів (криптовалюта). Гроші на рахунку – це транзитні кошти.

Якими документами слід оформити такі відносини та чи потрібен договір комісії у цьому разі?

Як оподатковуються такі операції?

Відповідь: У пояснювальній записці до законопроєкту «Про віртуальні активи» зазначено, що ринок віртуальних активів є необхідним елементом нової економічної парадигми будь-якої держави в Україні такий ринок фактично вже сформований та існує приблизно п’ять років, проте перебуває повністю поза межами правового поля держави. Учасникам ринку віртуальних активів мають надати можливість користуватися банківськими послугами, сплачувати податки з отриманих доходів і отримувати юридичний захист у судах при порушенні їх прав, а тому дуже важливим завданням є забезпечення захисту українських інвесторів при здійсненні інвестицій на ринку віртуальних активів.

Закон «Про віртуальні активи» № 2074-IX прийнятий 17 лютого 2022 року, проте чинності він так і не набув ще. Відповідно до п.1 його Прикінцевих та перехідних положень він набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування цього Закону.

Згідно зі ст. 177 ЦКУ об’єктами цивільних прав є речі,  зокрема гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Закон про віртуальні активи зазначає, що віртуальний актив — це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

Відповідно до ст. 178 ЦКУ об’єкти цивільних прав є оборотоздатними, тобто такими, що можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Закон про віртуальні активи зазначає, що існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Тоді як віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Відповідно до Закону про віртуальні активи оборот віртуальних активів — це усі правовідносини, які стосуються віртуальних активів, що виникають між учасниками ринку віртуальних активів, а також між ними та державою.

Отже, Закон про віртуальні активи разом із ЦКУ прямо зарахували віртуальні активи до складу об’єктів цивільних прав у вигляді нематеріальних благ та наділили ці активи оборотоздатністю.

Як об’єкт цивільних правовідносин, віртуальний актив виникає з моменту його створення. Згідно зі ст. 5 Закону про віртуальні активи — це момент, з якого перший власник отримує можливість володіти, користуватися та розпоряджатися віртуальним активом у системі забезпечення обороту відповідного віртуального активу, якщо немає можливості достовірно встановити інший момент створення віртуального активу,  з огляду технічних особливостей системи забезпечення обороту віртуальних активів.

З цього самого моменту створення починається та здійснюється оборот віртуального активу.

Право власності на віртуальний актив виникає або за фактом його створення, або ж за фактом вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу, на підставі норм закону або рішення суду. Право власності на віртуальний актив засвідчується володінням його ключем. З цього випливає, що володілець ключа віртуального активу є власником такого віртуального активу.

Згідно з ч. 7 ст. 4 Закону про віртуальні активи вони не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги). А тому віртуальні активи, навіть з назвою «криптовалюта», не можуть використовувати платники єдиного податку першої – третьої груп, оскільки відповідно до п.291.6. ст.291 ПКУ вони повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Сфера використання віртуальних активів – це сукупність правовідносин, урегульованих Законом про них, та сфера, яка поки що законодавцем не врегульована, але й не заборонена ним.

Закон про віртуальні активи регулює правовідносини, які виникають, зокрема у зв’язку з вчиненням правочину, предметом якого є віртуальний актив, якщо:

• сторони визначили право України як таке, що підлягає застосуванню до правочину в цілому або до окремої його частини. Йдеться про ті правочини, які укладені особами, які не є резидентами України, проте вони дійшли згоди про те, що їх правовідносини регулюватимуться саме цим Законом;
• обидві сторони правочину є резидентами України. У цьому разі місце вчинення правочину не є визначальним. Визначальним є резидентський статус його сторін;
• особа, яка здійснює операції з віртуальними активами у своїх інтересах (набувач віртуального активу), є резидентом України. Тобто, якщо особа, яка стала власником віртуального активу, є резидентом України.

Згідно із Законом про віртуальні активи ринок віртуальних активів – це сукупність учасників ринку віртуальних активів, з одного боку, та правовідносин між ними щодо обороту віртуальних активів, – з іншого. Тобто ринок відбувається у тому разі, коли існують його учасники, які вчиняють відповідні дії, внаслідок яких й виникають відповідні правовідносини.

Учасниками ринку віртуальних активів є постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах. Постачальниками зазначених послуг можуть бути виключно суб’єкти господарювання – юридичні особи, які надають такі послуги:

• зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
• обмін віртуальних активів;
• переказ віртуальних активів;
• надання посередницьких послуг, пов’язаних з віртуальними активами.

Отже, станом на сьогодні питання щодо оподаткування віртуальних активів та операцій з ними ще не вирішено, відповідні зміни в податкове законодавство не внесені. Тож і Закон України «Про віртуальні активи» чинності не набрав. Усе це створює певну невизначеність у тому, чи може ФОП набути статус постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Лише позитивна відповідь на це питання може підказати, у якій саме формі такі послуги може постачати ФОП: договір комісії, договір доручення, окремі договори купівлі-продажу віртуальних активів тощо…

Щодо оподаткування операцій з віртуальними активами слід виходити з його неврегульованості у податковому законодавстві. Це своєю чергою надає контролюючим органам підстави застосовувати загальні правила оподаткування, а саме ставку податку на доходи фізичних осіб – 18% та ставку військового збору – 5% на усі надходження на рахунок чи в електронний гаманець ФОПа.

Висновок: допоки не буде врегульовано порядок оподаткування операцій з віртуальними активами та допоки не набере чинності Закон України «Про віртуальні активи» існує високий ризик «нерентабельності» таких операцій. Принаймні з урахуванням податкового та спеціального законодавства.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді