EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ, єдиний податок 5%, неплатник ПДВ. Зареєстрована 25 років тому. Засновник – один.

У 2011-му році, колишній чоловік засновниці погасив кредит ТОВ власними грошима, а також погасив нараховані відсотки.

З чоловіком станом на сьогодні шлюб розірвано. Уклали договір поруки. І до поточної дати всі про ці події забули. Прийшов новий головбух і відразу поставив питання, що це за кредиторська заборгованість.

Перевірки не було жодного разу. Колись ТОВ була на загальній системі + ПДВ. І події цього договору припадають саме на загальну систему.

Яким чином закрити цю заборгованість з мінімальними наслідками по податках?

Опишіть, будь ласка, всі податкові ризики по такій заборгованості?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.11. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість – це, у тому числі, «заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності».

У п.5 П(С)БО 11 «Зобов’язання» зазначено, що зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Однак, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Тож, щоб списати кредиторську заборгованість з балансу, слід впевнитися, що погашення її вже не настане. Саме впевнитися, а не порахувати три роки з моменту відображення цієї заборгованості у балансі і вважати, що ніхто і ніколи вже не вимагатиме і не отримає.

Згідно з п.12 (вже не діє) Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у тому числі ст.257 ЦКУ (загальна позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину.

«Ковідний» карантин був запроваджений 12 березня 2020 року та скасований з 1 липня 2023 року на всій території України.

А відповідно до п.19 (також вже не діє) Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦКУ продовжуються на строк його дії.

Карантин в Україні почався 12 березня 2020 року, а воєнний стан – 24 лютого 2022 року. Період воєнного стану автоматично потрапляє у період карантину. Отже, позовна давність призупинила свій перебіг з 12 березня 2020 року і поновила цей перебіг з дня, наступного за днем, коли в Україні було скасовано і карантин, і воєнний стан.

Як вже було вказано, карантин було скасовано 1 липня 2023 року. А 14 травня 2025 року Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (реєстр. №11315), підготовлений Комітетом з питань правової політики до розгляду парламентом у першому читанні. Відповідний Закон від 14 травня 2025 року № 4434-IX набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, а саме 4 вересня 2025 року. З цього дня перебіг позовної давності відновився.

Станом на 1 березня 2026 року після поновлення перебігу позовної давності минуло 177 днів. Загальна позовна давність 365 х 3 роки = 1095 днів. Отже у позовну давність потрапляє період з 4 вересня 2025 року по 1 березня 2026 року (177 днів) і 918 днів, що минули до 12 березня 2020 року. Тобто період з 5 вересня 2017 по 12 березня 2020. Якщо до 5 вересня 2017 року позовна давність за зобов’язанням перед поручителем минула, то сума такого зобов’язання має бути відображена у складі доходів ТОВ, збільшити його фінансовий результат до оподаткування.

Момент закінчення перебігу позовної давності залежить від моменту початку її перебігу та її переривання чи зупинення. ЦКУ початок перебігу позовної давності пов’язує з можливістю особи знати про порушення права і застосовує це правило як до вимог фізичних осіб, так і до вимог юридичних осіб.

ЦКУ містить також підстави зупинення перебігу позовної давності (ст.263 ЦКУ) та підстави для переривання позовної давності (ст.264 ЦКУ). Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. А у разі переривання позовної давності вона взагалі почне свій перебіг спочатку.

Отже, у разі якщо в  договорі поруки або в додатковій угоді до нього строк виконання зобов’язання перед поручителем буде встановлений, до прикладу, 1 січня 2026 року, то позовна давність почне свій перебіг лише з 2-го січня 2026 року.

Інші варіанти (зупинення чи переривання позовної давності) є дещо складнішими, але теж можливими. Зокрема, якщо 1 січня 2026 року ТОВ сплатила поручителю частину боргу, то щодо іншої частини позовна давність почне свій перебіг з 2-го січня. Але цей варіант є дещо складнішим аби щодо нього порозумітися з податківцями.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді