Оновлення кінцевого бенефіціарного власника

Питання: На початку травня 2020 року помер єдиний учасник ТОВ. За життя він склав заповіт на фізичну особу. ТОВ відповідно до законодавства має оновити відомості про бенефіціара, подати відомості. Як це зробити і які дії директора ТОВ мають бути в такій ситуації?

Continue reading »

Імпорт послуг: ризик інжинірингу та ін…

Питання: Товариство уклало імпортний контракт з постачання консультаційних послуг з нерезидентом Голландії. Зміст послуг інспекція найманих комбайнів в частині готовності до збирання врожаю (відповідність технічним параметрам) та навчання персоналу замовника контролювати підготовку комбайнів до збору врожаю з найменшими втратами.

Питання: є ризик інжинірингу та відсутності ділової цілі (аналогічну роботу можна замовити в Україні або виконати власними силами)?

Continue reading »

Банківський рахунок нерезидента в Україні без представництва

Питання: Юридична особа, резидент Данії, має в Україні частку в декількох українських ТОВ, для спрощення руху коштів нерезидент юрособа планує відкрити рахунок в грн в українському банку, на який будуть надходити кошти від виплати дивідендів від одного з ТОВ. Розглядається можливість відкриття не інвестиційного, а саме звичайного рахунку, бо надалі за рахунок отриманих коштів нерезидент планує надати фінансову допомогу (позику) іншому українському ТОВ. Також розглядається  варіант придбання в Україні обладнання з наступним переданням до статутного фонду дочірніх ТОВ, нерезидент також розглядає можливість отримати дивіденди у вигляді обладнання від українського ТОВ, при цьому може бути потрібним оплатити юридичні послуги, реєстраційні збори, винайняти приміщення для зберігання обладнання оплативши за допомогою рахунку в Україні.  

Чи необхідно такому нерезиденту реєструвати представництво чи іншим чином реєструватися в податкових органах як іноземна юридична особа, що здійснює діяльність в Україні?

Нерезидент не планує фактично мати офісу чи представництва, займатися продажами чи отримувати будь-які інші доходи окрім дивідендів, усі банківські транзакції наразі можливі через Інтернет.

Continue reading »

Дебіторська заборгованість банку, що ліквідується

Питання: У нашого підприємства (юридична особа) до 2011 р. був відкритий поточний рахунок у АКБ «Базис» м. Харків. На момент ліквідації даного банку, на залишку поточного рахунку нашого підприємства, залишилися кошти в сумі 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень). Ще до ліквідації Банк признав свій борг  перед нашою організацією, про що зазначено у «Повідомленні про акцептування вимог кредитора» за підписом  тимчасової адміністрації АКБ «Базис» від 05.10.2012. Далі наше підприємство поставили у чергу кредиторів.

У 2020 році наш акціонер вирішив закрити підприємство, повністю припинити його діяльність.

Питання: Чи зможе наше підприємство, знаходячись у статусі припинено (закрито), отримати свої кошти з ліквідованого Банку, на той випадок, якщо до нас дійде черга про погашення визнаної кредиторської  заборгованості?

Continue reading »

“Аграрні” векселі

Питання:

  1. Які особливості вексельного розрахунку для аграріїв?
  2. Розрахунок за поставлені товари переказним векселем, який акцептований, але не авальований, чи має право постачальник відмовитися від прийняття такого виду розрахунку, якщо у договорі є пункт про можливість вексельного розрахунку? Чи обов’язковий аваль векселя банком?
  3. Якщо є рішення Господарського суду і відкрито виконавче провадження, або ще не відкрито виконавче провадження, чи може боржник виконати рішення суду надіславши переказний вексель? Як це все правильно оформити документально і скільки часу чекати на відповідь від стягувача?

Continue reading »

Платник за ЗЕД-договором – фізична особа

Питання: Українське підприємство уклало контракт на поставку своєї продукції німецькому підприємству. За відправлену партію товару на наш валютний рахунок надійшли кошти в повній сумі вказаній в інвойсі, проте платником тих коштів, як вказано у платіжному банківському  документі, є не підприємство-покупець, а керівник того підприємства. У банківському документі чітко вказано номер нашого інвойсу, по якому здійснена оплата. Банк такі кошти нам зараховує на рахунок. Але ж  це не є зовсім вірно. Чи може бути небезпечною дана ситуація для українського підприємства?

У заголовній частині контракту вказано прізвище та ім’я керівника німецького підприємств. Власне від нього, а не від самого підприємства-покупця надходять на наш рахунок кошти за відвантажену нами продукцію. Тобто платник не є зовсім сторонньою особою у наших відносинах проте, здійснюючи оплату, німецька сторона не вказує дані контракту, лише посилається на номер інвойсу.

На мою думку, слід укласти додаткову угоду, у якій прописати можливість здійснення оплати третьою особою а саме директором, і вказати його прізвище та ім’я.  Оплату ми отримали від конкретної фізичної особи, а не від юридичної, з якою було укладено контракт.  

Continue reading »

Якою є ВАША дійсна вартість

Якось спілкувався з колегою, який вирішив змінити роботу через фінанси. Він хотів заробляти більше. На попередній роботі він заробляв умовно 10 тис, а перейшов на нову, де йому пообіцяли умовно 20 тис. І прийшов до мене порадитися стосовно того, чи правильно він учинив.

Мені на згадку прийшла притча про собаку, що лежав на цвяху. Йшов якось чоловік повз будинок, на терасі якого сиділа жінка і читала газету. А поруч лежав собака та скиглив. Чоловік запитав у жінки, чому той пес скиглить і жінка відповіла: «Бо він лежить на цвяху і йому боляче». Чоловік здивувався і знову запитав, чому би тому псу не зійти з цвяха і не лягти поруч. Відповідь жінки була такою: «Йому боляче настільки, щоб скиглити, але не настілки, щоб зійти з цвяха».

 

Багато людей, яких я знаю вважають, що роботодавець їм не доплачує, але не змінюють свого роботодавця на іншого. Вони схожі на того пса, якому боляче лежати на цвяху, але не настільки, щоб встати і щось зробити. Ці люди не задоволені своєю зарплатою настільки, щоб скаржитися на її малий розмір і на роботодавця, але не настільки, щоб щось зробити для того, аби збільшити свою зарплату: наприклад, поспілкуватися з роботодавцем/зарплатодавцем, чи просто його змінити на іншого. І тоді не доведеться їм скаржитися.

 

Але причина не в роботодавцеві. Причина в самій людині. І я вивів для себе формулу, майже аксіому: людина отримує рівно стільки, скільки вона варта.

 

Колега, про якого писав на початку, вирішив, що він вартий більше, ніж 10 тисяч. От і вирішив піти туди, де йому заплатять 20 тисяч. Та тут інший ризик є: якщо цей колега дійсно вартий 20 тисяч, то роботодавець йому їх заплатить. А якщо не вартий…

У цьому разі роботодавець дуже скоро перехоче платити такому працівнику 20 тис і шукатиме, як того працівника позбутися, або платити йому дійсну вартість. Адже хто платитиме за товар удвічі більше, ніж він того вартий? Ну хіба що спочатку і помилково.

Колезі, який пішов за зарплатою у 20 тисяч доведеться стати тим, хто вартує 20 тисяч. Або повернутися туди, де йому заплатять справжню його вартість: 10 тис.

 

Життя усе вирівняє.

 

Висновок: Ви отримуєте рівно стільки, скільки вартуєте. Вартуватиме більше, то й отримуватимете більше.

 

 

Фізична особа – поручитель

Питання: Чи може фізична особа, яка жодного відношення до юридичної особи не має, виступити поручителем за грошовим зобов’язанням юридичної особи? Підприємство А (покупець) заборгувало підприємству Б (постачальнику). Фізична особа має намір виступити поручителем за підприємство А (боржника) та у випадку нестатку грошових коштів на рахунку підприємства сплатити борг у відповідності до графіку погашення. Яким чином в бухгалтерському обліку слід відобразити оплату фізичною особою за підприємство. Вона не є учасником.  

Continue reading »

Резервний фонд як обов’язкова умова

Питання: Засновниками ТОВ «2» є ТОВ «1» та ФО. ТОВ «2» викуповує частку ФО.  Нерозподілений прибуток підприємства умовно 1000 грн, а вартість продажу частки 2000 грн. Як в даному випадку сформувати резервний фонд, згідно зі статтею 25 Закону про ТОВ ?

Continue reading »

Безнадійна заборгованість

Питання: Наша компанія має заборгованість перед постачальниками, яку ми не плануємо сплачувати. З 17.06.2016 борг 361 423,82 грн, з 29.09.2016 борг складає 130 000,00 грн, з 19.12.2016 – 2 345 829,26 грн. Причинами непогашення боргу свого часу стала постійна зміна реквізитів компаній постачальників, відступлення права вимоги та запити нам від податкових органів щодо операцій з цими постачальниками. Потім у постачальників змінилися власники, які з нами не контактували. З моменту виникнення заборгованості і донині ніяких повідомлень та звернень до суду постачальники не вчиняли.

Чи можуть вони сьогодні вимагати ці оплати в судовому порядку?

Як правильно визнати заборгованість безнадійною?

Чи потрібно повідомляти постачальників про це та що буде наслідком такого повідомлення?

Які операції з повернення ПДВ та доданню заборгованості до доходу ми маємо здійснити?

Continue reading »