НАУКОВИЙ ВИСНОВОК
щодо застосування пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень частини сьомої статті 12 ГПК України та частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(справа № 924/337/18)
EXPERTUS. Головбух
Питання: Зареєстровано Адвокатське об’єднання (АО). Необхідно організувати бухгалтерський облік. Розглядаються варіанти податкового обліку та вибір схеми оподаткування. Які можливі варіанти оподаткування?
Журнал «Заробітна плата» (випуск №09, 2022)
Війна вимагає прийняття швидких рішень і «швидких» законів. Тому іноді шкутильгає юридична техніка при підготовці цих законів. Закони ніби є логічними, але через вади юридичної техніки вони іноді провокують спори серед фахівців, а це, як зрозуміло, може й в суд привести.
Навряд чи помилюся, якщо скажу, що роботодавці не в захваті від трудових судових спорів зі своїми працівниками. А вони, ці спори, є досить реальними, коли закон читається не однозначно.
Continue reading
газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, 79 за 29 серпня 2022
Часто-густо трапляється, що господарські відносини виникають у спрощеному вигляді. Покупець з продавцем домовилися про купівлю-продаж, продавець привіз покупцеві товар і передав його разом з накладною і рахунком на оплату. Знайома ситуація? А чи замислювалися ви над тим, коли саме покупець має оплатити товар: у день отримання, наступного дня чи взагалі в якийсь інший строк? Відповідь на це запитання може бути як несуттєвою, так і дуже важливою. Наприклад, якщо сторони домовилися про те, що у разі прострочення оплати покупець зобов’язаний сплатити продавцеві штраф у розмірі 50% від вартості отриманого товару. Якщо вартість — 1 тис. грн, то, звісно, сума штрафу не така вже й значна. А якщо 1 млрд. грн? Розберімося у цьому разом.
газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, 75 за 15 серпня 2022
Мабуть, такі вже ми — українці. Що біднішими ми стаємо, то більше віддаємо на благодійність. Що більша скрута в державі, то більше ми готові допомагати тим, кому це потрібно. А як інакше пояснити істотне зростання благодійної діяльності в Україні з 24 лютого?
Одне з болючих питань благодійної діяльності стосується зменшення адміністративних витрат на управління благодійною організацією (далі — БО). Адже цілком логічним є бажання благодійників і засновників БО, щоб надана ними благодійна допомога витрачалася саме на благодійні потреби, а не на сплату керівництву БО та, відповідно, податків на зарплату останніх — ПДФО, ВЗ, ЄСВ.
Тому цілком логічним є запитання: чи можуть засновники БО виконувати свої обов’язки на безоплатній основі, без отримання зарплати, поготів якщо таку можливість передбачено у статуті БО? Чи потрібно водночас повідомляти контролюючий орган про прийняття на роботу засновника БО?
EXPERTUS. Головбух
Питання: Товариство:
– юридична особа, на загальній системі оподаткування,
– великий платник податків тому застосовує різниці,
– щодо ПДВ – «касовик»;
– вид діяльності – постачання електроенергії.
Створено у 2018 році (кінець року), договори зі споживачами почали укладати у січні 2019 року.
Просимо висловити Вашу точку зору щодо списання кредиторської заборгованості та строку позовної давності, а також щодо того, яку кредиторську заборгованість Товариство мало б вважати безнадійною, оскільки не так просто визначити заборгованість безнадійною.
Одна з підстав для визнання заборгованості безнадійною – закінчення строку позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 Податкового кодексу). Я розумію, що можуть бути й інші причини, але мене цікавить саме позовна давність, бо це основний критерій для податківців.
До 2020 року основний параметр позовної давності був 3 роки, але наразі є зміни в законодавстві, які призупиняють цей строк. Підприємство має бути впевненим, що воно не погашатиме зобов’язання перед контрагентом. Якщо існує ймовірність виконання зобов’язання навіть після спливу позовної давності – списувати кредиторку не потрібно.
Якщо проплати нашими споживачами почались з січня 2019 року. Навіть якщо припустимо, що якась оплата була у січні 2019 і є не використаною за договором та споживач не звертається щодо повернення таких коштів, то строк позовної давності минув би у січні 2022 і таку заборгованість ми б мали можливість списати (нарахували б дохід).
Але…
Однією з основних причин списання заборгованості в обліку є сплив позовної давності і її дотримання перевіряється податківцями!
Наскільки я розумію, то щоб визначити момент закінчення цього строку, потрібно користуватися нормами цивільного законодавства. Завдання ускладнюється тим, що на період воєнного стану строки позовної давності продовжуються. Крім того, напевно, досі діють «карантинні» норми, які також продовжують строки давності.
Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 69. Ним, серед іншого, передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 69.9). При цьому це встановлено тимчасово. Зокрема, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Питання:
Тобто, якщо цей строк не сплинув до 12 березня 2020 року та воєнний час поки триває до 24 серпня, то тепер його «заморожено»?
І подовжиться відлік часу після завершення карантину або воєнного стану?
Якщо так, то за таких умов зараз заборгованість за цією ознакою навряд можна списувати?
І в моєму прикладі щодо проплати січня 2019, цей строк на момент березня 2020 складає всього 13 місяців і є зупиненим, а відлік продовжиться після закінчення воєнного стану?
Тобто така заборгованість не вважається поки безнадійною за строком позовної давності, а період продовжить обраховуватиметься з місяця, коли не діятиме ця норма, в моєму прикладі тобто плюс 23 місяці (36-13)?
газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, 68 за 25 липня 2022
Працювати в Україні з-за кордону: податкові наслідки для підприємця
Так вже сталося, що війна – це не лише бойові дії. Це ще й специфічні питання з воєнним присмаком, або підтекстом. Тобто це коли на звичайне «мирне» запитання є дві відповіді: одна звичайна, «мирна», а інша з урахуванням війни.
“Фінансовий директор компанії”, 7/2022, липень
https://e.fdk.net.ua/finansovyy-dyrektor-kompaniyi-2022-7
Закон України від 12.05.2022 р. № 2255-IX з багатообіцяючою назвою «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» (далі — Антирейдерський закон) вніс зміни до чотирьох українських законів, а саме до законів України:
EXPERTUS. Головбух
Питання: Чи можна у липні 2022 року укладати договори і здійснювати господарські операції з ФОП, який зареєстрований у місті Харкові?
Харківська територіальна громада увійшла до переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
EXPERTUS. Головбух
Питання: Іноземний покупець перерахував гроші ФОПу (2-га група), цей ФОП купив в ТОВ – резидента України товар і просить його відправити іноземному покупцю напряму (експорт). Оплата на ТОВ прийшла від ФОПа
Питання: