Податкові наслідки повернення майна учаснику ТОВ

Питання: Які є податкові наслідки для ТОВ — платника єдиного податку за ставкою 5 % (неплатника ПДВ), якщо оціночна вартість майна (ОЗ), що повертається засновнику у зв’язку зі зменшенням розміру статутного капіталу, дорожче/дешевше залишкової вартості?

      
Continue reading »

Заміна кредитора у ЗЕД

Питання: Підприємство 1 (нерезидент-Польща), перерахувало передоплату Підприємству 2 (резидент-Україна). Підприємство 2 (резидент-Україна; загальна система оподаткування; платник ПДВ) експортувало продукцію Підприємству 3 (нерезидент-Польща). По даній операції розрахунки не пройшли. Свої зобов’язання Підприємство 1 (нерезидент-Польща) передає Підприємству 3 (нерезидент-Польща) на умовах підписання договору відступлення права вимоги перед Підприємством 2 (резидент-Україна). Чи можливе зарахування зустрічних вимог між Підприємством 3 (нерезидент-Польща) та Підприємством 2 (резидент-Україна) в даній ситуації? Чи обов’язково мають пройти розрахунки між Підприємством 3 та Підприємством 2 у грошовій формі? Які необхідно надати документи банку для зняття даної операції з контролю?

      
Continue reading »

Внутрішній туризм – це…

Питання: Відповідно до ПКУ в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII ставка туристичного збору встановлена диференційована для внутрішнього туризму (0,5%) та для в’їзного туризму (5%). Відповідно до ст.4 Закону «Про туризм» внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території. Якими документами має бути підтверджений статус осіб, які постійно проживають на території України?

      
Continue reading »

Звільнення пенсіонера – працівника складу та інвентаризація

Питання: Працівник складу-пенсіонерка (матеріально-відповідальна особа) написала заяву на звільнення, просить звільнити її 09.11.2018. Проблема у тому, що з 01.11.2018 по 15.11.2018 здійснюється річна інвентаризація станом на 01.11.2018. Та оскільки вона є матеріально-відповідальною особою, то при звільненні ми маємо здійснити приймання-передачу ТМЦ іншому працівнику. Але звільнений пенсіонер відповідно до КЗпП має бути звільнений у день, коли вона подала заяву. Яким чином можна звільнити пенсіонера після проведеної інвентаризації?

      
Continue reading »

Директор підприємства, він же ФОП

Директор ТОВ одночасно зареєстрований як фізична особа – підприємець. Вид діяльності ТОВ і ФОП – транспортні автоперевезення вантажів. Чи може ТОВ придбати у такого ФОП послуги транспортного перевезення у разі потреби?

 

Відповідно до ст.92 ЦКУ, що врегульовує дієздатність юридичної особи, набуття цивільних прав та обов’язків, їх здійснення юридичною особою відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. При цьому «порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом».

Відомості про органи управління разом з іншою інформацією відповідно до ст.89 ЦКУ вносяться до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР). Директор ТОВ є керівним органом юридичної особи, якщо це відображено в статуті ТОВ та відповідний запис внесений до ЄДР. Отже, директор ТОВ, який діє від імені цього ТОВ, своїми діями створює права та обов’язки для ТОВ, як для юридичної особи, а не для себе особисто.

Відповідно до ст.2 ЦКУ суб’єктами цивільних (а отже й господарських) правовідносин є фізичні та юридичні особи. Отже директор ТОВ може бути ще й самостійним суб’єктом цивільних правовідносин (підприємцем).

Таким чином з точки зору ЦКУ фізична особа (підприємець) і юридична особа, директором якої є та сама фізична особа, є різними суб’єктами цивільних правовідносин і між ними (фізичною особою – підприємцем та юридичною особою) можуть виникати окремі самостійні цивільні правовідносини. Простіше кажучи, вони можуть укладати між собою цивільно-правові, у тому числі й господарські, договори.

Аналогічним чином це питання вирішено і в бухобліку. Так, у ст.4 Закону про бухоблік зазначено, що відповідно до принципу автономності підприємства, кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, тобто особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображуватися у фінансовій звітності підприємства.

При укладенні договорів між юридичною та фізичною особою, яка одночасно є представником юридичної особи, слід враховувати що відповідно до ст.237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. При цьому відповідно до ч.3 ст.238 ЦКУ представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх власних інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Таким чином укладення договору між ТОВ та фізичною особою – підприємцем, яка одночасно є директором такого ТОВ, порушуватиме вказану ч.3 ст.238 ЦКУ. У той час, якщо від імені юридичної особи такий договір буде укладати інша уповноважена особа (наприклад, заступник директора), то в такому разі вимоги ч.3 ст.238 ЦКУ порушені не будуть.

Щодо договорів перевезення слід мати на увазі, що вони за своєю правовою природою є договорами про надання послуг. Відповідно до ст.901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому відповідно до ст.902 ЦКУ виконавець повинен надати послугу особисто, і лише у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Крім того, договором, який передбачає залучення виконавцем інших осіб для здійснення перевезення, є договір транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.

Таким чином:

1.Для укладення договору між ТОВ та ФОП необхідно, щоб ТОВ представляла інша особа, відмінна від ФОП.

2.Для укладення договору перевезення між ТОВ та ФОП у разі, коли замовником послуг перевезення вантажу є третя особа, необхідно:

  • щоб договір перевезення, укладений між ТОВ та замовником, передбачав право ТОВ залучати інших осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, для виконання перевезення, або
  • щоб між замовником і ТОВ був укладений договір транспортного експедирування, за яким ТОВ узяло на себе зобов’язання укласти від імені замовника договори перевезення із третіми особами – перевізниками.
  1. При цьому придбання ТОВ послуг перевезення, у тому числі у ФОП, яка є директором ТОВ, законодавством не заборонено, так само як стоматологу не заборонено звертатися за медичними послугами до іншого стоматолога, або таксисту користуватись послугами таксі.

контракт з головою правління АТ

Питання: Голова правління акціонерного товариства – це особа, яка обирається на строк, визначений статутом товариства. І бувають ситуації, коли неможливо заздалегідь знати, кого оберуть. Але можлива ситуація, що залишать особу в посаді. Закінчується строк, згідно зі статутом припиняються повноваження. Обираємо на новий строк. Обов’язково звільняти та припиняти контракт?

          Відповідь: Відповідно до ст.92 ЦКУ, що врегульовує дієздатність юридичної особи, набуття цивільних прав та обов’язків, їх здійснення юридичною особою відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. При цьому «порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом». У певних випадках, встановлених законом, юридична особа може здійснювати свою дієздатність через своїх учасників. Відомості про органи управління разом з іншою інформацією відповідно до ст.89 ЦКУ вносяться до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).

Згідно із ст.65 ГКУ «власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів». Керівника підприємства призначає (обирає) власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган. З таким керівником повинен бути укладений «договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін».

Такий керівник підприємства без довіреності[1] діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Отже, якщо в статуті чи в установчих документах підприємства не зазначено інше, то від імені підприємства перед державним реєстратором та іншими особами може діяти власник такого підприємства, або уповноважений таким власником керівник. При цьому з керівником, який не є засновником, а є найманим працівником відповідно до ч.4 ст.65 ГКУ «укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін». Отже з найманим керівником господарського товариства має укладатися договір (контракт), який є підставою для виникнення прав, обов’язків та відповідальності.

Відповідно до ст.24 КЗпП при укладенні контракту додержання письмової форми є обов’язковим. У ч.3 ст.21 КЗпП зазначено, що контракт є особливою формою трудового договору. У ньому угодою сторін встановлюються «строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін». При цьому «сфера застосування контракту визначається законами України».

Як бачимо, ані ЦКУ, ані ГКУ не вказують на те, що у разі обрання чи призначення найманого керівника господарського товариства, в останнього виникають певні обов’язки, пов’язані з цією посадою. Виникнення обов’язків і відповідальності і ГКУ, і КЗпП пов’язують з виникненням трудових правовідносин, а саме з укладенням трудового договору (контракту). Та це й логічно, бо якби обов’язки і відповідальність керівника господарського товариства виникали з моменту його обрання, то цими обов’язками і відповідальністю можна було би обтяжувати будь-кого без його згоди. Можна було б, наприклад, Президента України обрати керівником ТОВ «Х». Однак без згоди останнього керівником ТОВ «Х» він не став. Виникла би ситуація, коли рішення учасників ТОВ «Х» про обрання Президента України керівником їхнього товариства є, а керівника де-юре немає.

З викладеного слідує, що для виникнення саме обов’язків і відповідальності керівника господарського товариства необхідним є укладення з ним трудового договору (контракту). Рішення учасників господарського товариства чи акціонерів АТ про обрання певної особи керівником є підставою для укладення такого договору (контракту), а також є підставою для виникнення у такої обраної особи повноважень діяти від імені господарського товариства.

А з цього висновку слідує й наступний висновок про те, що обов’язки та відповідальність керівника підприємства припиняються з припиненням саме трудових правовідносин, тобто з припиненням трудового договору (контракту).

Що ж до повноважень вчиняти юридичні дії від імені господарського товариства, то оскільки вони надаються рішенням учасників, позбавляють керівника цих повноважень також учасники своїм рішенням. Тобто з моменту прийняття зборами учасників (власником) рішення про обрання нового керівника, або про усунення попереднього, або у зв’язку зі збігом строку, на який було обрано голову правління АТ, у цього керівника припиняються його повноваження, навіть якщо при цьому трудовий договір (контракт) з ним ще не припинено (не розірвано).  Отже, якщо в трудовому договорі спеціально не передбачено його припинення/розірвання у зв’язку зі збігом строку, на який було обрано голову правління АТ, то такий трудовий договір продовжує свої автономне існування й після настання вказаної події: автоматичного припинення дії трудового договору не відбувається.

 

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003  р. № 755-IV (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі «відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи – також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи».

Як видно з наведеного, в ЄДР не включається інформація стосовно наявності трудових відносин з керівником. Крім того, така інформація, як «дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» свідчить про те, що між керівником юридичної особи виникають відносини представництва (самопредставництва, про яке йдеться у нових процесуальних кодексах) , що вже характеризує їх як цивільно-правові, а не як трудові правовідносини.

Слід нагадати, що згідно із ст.237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Іншими словами, представництво виникає з цивільно-правових, а не трудових відносин. Навіть, якщо представником є працівник юридичної особи (керівник, юрисконсульт, фінансовий директор…), його повноваження як представника ґрунтується на актах ЦПХ. Що ж до трудового договору (контракту), то він лише підтверджує призначення певної фізичної особи на певну посаду, та отримання нею повноважень, що ґрунтуються все на тих же актах ЦПХ. І права на оплату праці.

 

Таким чином цілком в межах правового поля знаходиться ситуація, коли керівник юридичної особи має повноваження керівника та не має трудових правовідносин з такою юридичною особою і навпаки: повноваження голови правління АТ припинилися зі збігом строку, на який його було обрано, а трудовий договір не припинено.

 

Враховуючи подвійний характер правовідносин (корпоративні/цивільно-правові та трудові правовідносини), припиняти їх слід у двох площинах.

Що стосується корпоративних правовідносин, то у цьому разі йдеться про позбавлення керівника повноважень представника господарського товариства. Як було зазначено, відповідно до ст.65 ГКУ «власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів». Отже стосовно управління підприємством ГКУ розуміє саме здійснення власником своїх прав.

Свої повноваження власник може делегувати керівникові, уповноваживши його діяти від імені підприємства, представляти його інтереси… Оскільки саме власник може уповноважити керівника, а не навпаки, то слід виходити з того, що увесь комплекс таких повноважень апріорі належить саме власнику. І саме власник ними може розпоряджатися, уповноважуючи ту чи іншу особу на вчинення відповідних дій від імені підприємства протягом певного строку, зі збігом якого зазначені повноваження мають припинятися.

Що стосується трудових правовідносин, то у цьому разі слід керуватися загальними положеннями КЗпП. У цьому випадку йдеться про розірвання трудового договору (контракту) на загальних підставах. Згідно з ч.6 ст.65 ГКУ керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на спеціальних підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону, наприклад у зв’язку зі збігом строку, на який його було обрано.

 

Таким чином:

  1. Головою правління АТ фізичні особи стають у межах та в результаті цивільно-правових відносин.
  2. У межах трудових відносин голова правління АТ набуває відповідних обов’язків та права на оплату працю, але не повноважень представляти АТ.
  3. Трудовий договір (контракт) з головою правління АТ може продовжити своє існування й після збігу строку, на який його було обрано. Це правило діє за умови, що в трудовому договорі з головою правління АТ немає застереження про припинення його дії з припиненням повноважень голови правління АТ. У такому випадку відсутня необхідність укладати новий трудовий договір у зв’язку з переобранням голови правління АТ, якщо на цю посаду обрано цю ж саму особу.

 

  О.Єфімов,

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

[1] У ГКУ помилково вказано, що керівник підприємства діє без доручення, а не без довіреності. Доручення на вчинення певних юридичних дій є істотною умовою договору (контракту) з таким керівником. А довіреність – це документ, яким підтверджуються повноваження керівника. Саме довіреність керівникові не потрібна, оскільки його повноваження підтверджуються відповідним записом в ЄДР (прим. авт.).