EXPERTUS. Головбух
Питання: Є легкове авто, власність ТОВ, засновник (не працівник компанії) хоче його використовувати, як це оформити вірно. Чи будуть потім витрати ТОВ на ТО, паливо, страховку, «переобувку». Чи всі витрати потім за рахунок власника. І якщо будуть штрафи за порушення ПДР на кого вони приходять?
Якщо директор ТОВ не має прав, як оформити використання авто власником?
EXPERTUS. Головбух
Питання: Чи може юридична або фізична особа, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами/компаніями, надавати процентну позику, на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України?
Чи є надання процентної позики, на підставі статті 1048 ЦКУ фінансовою послугою?
Чи необхідно нараховувати ПДВ Позикодавцю, який за своїм правовим статусом не є фінансовою установою/компанією на суму отриманих процентів за такою позикою?
Чи необхідно отримувати ліцензію в НБУ?
Відповідь прошу надати з огляду на наступне:
18 липня 2012 року Верховний суд України (далі – ВСУ) прийняв Постанову № 6-79 цс12, у якій прийшов до висновку, що фізичні особи та юридичні особи, які не є фінансовими установами, можуть надавати кошти у позику третім особам під проценти.
Разом з тим Розпорядження Держфінпослуг «Про можливість надання юридичними особами – суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств» від 31.03.2006 № 5555 дозволяло надавати юридичним особам, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, виключно фінансові послуги з надання коштів у позику без нарахування процентів.
На підставі Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09.04.2020 № 654 визнано таким, що втратило чинність Розпорядження від 31.03.2006 № 5555.
Наприкінці 2021 року було прийнято Закон України від 14.12.2021 № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Відповідно до п.27 ст.1 Закону кредит – грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Згідно з п.33 ст.1 Закону надавач фінансових послуг – фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, – інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
П.64 ст.1 Закону встановлено, що фінансова послуга – послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги;
Відповідно до п.1 ст. 4 Закону видами фінансових послуг є, зокрема, надання коштів у кредит.
Відповідно до п.1 ст.13 Розділу IV Закону надавати фінансові послуги мають право фінансові установи та інші особи, які отримали відповідну ліцензію (ліцензії), крім випадків, передбачених частинами третьою – п’ятою цієї статті та спеціальними законами?
EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство має двох засновників. Всі роки дивіденди нараховувались та сплачувались одразу обом. Але зараз виплата дивідендів буде здійснюватися лише одному – бенефіціару з часткою статутного капіталу 90%.
Питання: чи потрібно в Протоколі загальних зборів учасників та в наказі прописувати нарахування дивідендів також і другому засновнику, хоча зараз йому дивіденди сплачуватись не будуть?
Бо якщо буде нарахування обом, то треба буде сплатити й податки на вказане нарахування, навіть якщо дивіденди не виплатять.
Як правильно оформити документи в такій ситуації?
Як правильно вчинити? Continue reading
EXPERTUS. Головбух
Питання: Загальними зборами учасників ТОВ (платник на загальних підставах) прийнято рішення про виплату дивідендів всім засновниками (фізособам) пропорційно їх часткам з чистого прибутку за 2024 рік.
Після прийняття рішення про виплату дивідендів один із засновників товариства продає свою частку іншому засновнику.
На дату продажу частки дивіденди не виплачені жодному засновнику.
Чи має право товариство виплатити дивіденди засновнику, який продав свою частку після прийняття рішення про виплату дивідендів?
Які існують ризики при виплаті дивідендів фізособам, які на дату виплати вже не є учасниками товариства?
EXPERTUS. Головбух
Питання: На сьогоднішній день моя компанія має валютний борг перед іноземною компанією-постачальником (потачання 2021 року).
Після 24 лютого 2022 року зробити оплату неможливо, оскільки в документах вказана країна-виробник товару – росія.
Постачальник-нерезидент погоджується не звертатися до суду. Які документи слід підписати з нерезидентом (акти звіряння, підтвердження заборгованості, угоду про оплату після стабілізації ситуації в країні) щоб запобігти негативних наслідків при перевірці податкової, а саме нарахування доходу на суму неоплачених поставок?
EXPERTUS. Головбух
Питання: Представництво компанії-нерезидента зареєстровано у 2014 році. Також дане представництво стало на облік у 2021 році як платник податку на прибуток. У представництва та в компанії-нерезидента відсутній інвестиційний рахунок в банківських установах.
Наразі виникла ситуація, що представництво не може отримувати кошти від орендарів при здачі майна в оренду, яке належить іноземній компанії, оскільки, зі слів банку, такі кошти можуть бути перераховані лише на інвестиційний рахунок.
Чи може представництво надавати інші послуги, наприклад, консультативні, маючи відповідний КВЕД, компаніям-резидентам України, укладати інші договори з отриманням прибутку?
Яким іншим способом може отримувати кошти представництво на території України для забезпечення власних потреб? Continue reading
EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство – постачальник електричної енергії закупило електричну енергію у активного споживача – юридичної особи, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування (3 гр. 5%) та не являється платником ПДВ. Чи може активний споживач – юридична особа бути на спрощеній системі оподаткування та не являтися платником ПДВ?
Які наслідки для обох сторін, у випадку, якщо активний споживач не може бути на спрощеній системі?
Для підприємства, яке придбало у такого активного споживача електричну енергію можуть бути якісь наслідки?
Онлайн видання “UTEKA”, 01 вересня 2025
У 2016 році в Україні 362 особи було засуджено за статтею про отримання неправомірної вигоди, з них 335 вироків набули чинності, як повідомляє ресурс НАШІ ГРОШІ. У першому півріччі 2019 року в Україні 121 особу було засуджено до позбавлення волі за корупційні злочини, як повідомляє Національний Координаційний Центр сприяння протидії корупції. Загалом за корупційні злочини у першому півріччі 2019 року було притягнуто 469 осіб до кримінальної відповідальності та 903 до адміністративної.
Враховуючи, що більшість наших дій, пов’язаних з грошима та майном, мають податкові наслідки, не можна виключити, що отримання/надання неправомірної вигоди обійдеться без них, без податкових наслідків. Про оподаткування ПДФО хабарів у Податковому кодексі давно є норма. А ось щодо різниць з податку на прибуток – з’явилася віднедавна – з 25.03.2025. Поглянемо, які операції можуть бути ризиковими в контексті «хабарних» підозр. Continue reading
EXPERTUS. Головбух, серпень 2025, № 30
Скасування з 28.08.2025 положень ГК вже збентежило тих, хто включив у свої господарські договори посилання на нього, особливо при формулюванні штрафних санкцій. Тож далі проаналізуємо особливості «прив’язки» договірних санкцій до норм поки ще чинного ГК, щоб зменшити шанси недобросовісного контрагента уникнути відповідальності за договірні порушення.
EXPERTUS. Головбух
Питання: ФОП надає в оренду сонячну станцію, і хоче визначати щомісячну орендну плату виходячи з формули: Ціна на електричну енергію ринкова Х Кількість кіловат вироблених станцією Х на коефіцієнт 0,85.
Чи не буде це нести ризик того, що податкова визнає це не передача в оренду об’єкта ОС, а продаж електроенергії?