Вартість послуги в іноземній валюті

EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ, приватна власність, платник ПДВ, податок на прибуток на загальних підставах, малодохідник.

Ми – перевізники. Маємо договір на міжнародне вантажне перевезення. Отримувач вантажу і платник за перевезення – резидент. Для брокера потрібно в розрахунку вартості перевезення вказати вартість перевезення по маршруту у євро.

Як правильно заповнити в договорі та заявці на перевезення вартість послуги?

Потрібно вказати суму в євро відповідно до даних, переданих брокеру, чи в гривні по курсу на дату доставки? (буде в нас перша подія)?

Continue reading »

Спільна діяльність: нюанси

EXPERTUS. Головбух

Питання: Три ФОПа в одному кафе організували партнерський бізнес для ведення спільної діяльності.

Один ФОП має зареєстрований РРО і оплачує з розрахункового рахунку за товари постачальникам, також орендує приміщення для кафе.

Двоє інших, які залучені в спільну діяльність, повинні оформити частину приміщення теж в оренду?

По Договору про спільну діяльність вони отримують за свої послуги винагороду від першого. Це законно буде?

Continue reading »

Підприємці, зареєстровані на окупованій території

“ЮРИСТ & ЗАКОН”, 12 за 23 березня 2023

Дійсно війна додає нюансів у всі суспільні відносини, включаючи і правовідносини. Якби ще при прийнятті Податкового кодексу у 2010 році законодавець включив у його зміст положення про діяльність суб’єктів господарювання, пов’язані з їх реєстрацією на тимчасово окупованих росіянами територіях Херсонської та Запорізької областей, то суспільство не зрозуміло би, до чого то все. Адже ще в січні минулого року для багатьох українців широкомасштабна війна росії в Україні видавалася якщо не неймовірною, то, принаймні, нелогічною. Як на мене, то вона й зараз не є логічною, адже, зрозуміти, з якою метою те повномасштабне вторгнення було розпочато, та наскільки та мета є досяжною, навряд чи може людина, що має логічне мислення.

Та якщо наразі звернути увагу на те, що вчиняють росіяни в Україні і що вони про це говорять, то починаєш розуміти, що керуються вони зовсім іншою логікою. Чи то може взагалі не є логіка?

Continue reading »

ДЕОКУПОВАНИЙ ГОТЕЛЬ

“ЮРИСТ & ЗАКОН”, 12 за 23 березня 2023

Ще рік тому представники ДСНС нам розповідали, що готелі повинні мати карти та маршрути евакуацій гостей та персоналу на випадок бомбардувань та ракетних ударів, укладені договори з перевізниками про надання послуг перевезення у разі такої евакуації. А в місцевих райдержадміністраціях було майже неможливо отримати карту бомбосховищ населеного пункту, усе це видавалося якимось безглуздям, маячнею. Важко було уявити себе тією людиною, що у ХХІ столітті в центрі Європи біжить до бомбосховища, що обклеює вікна скетчем, щоб не розлетілося скло від вибуху, знає чим Абрамс відрізняється від Леопарда, розглядає карти бойових дій… І мріє про те, щоб ця війна закінчилася. ПЕРЕМОГОЮ! До речі у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт із святом – «День миру» (день святкування мирного життя після Перемоги України над російською військовою агресією), яке святкуватимемо 21 вересня.

Continue reading »

«Виконавчі» нюанси під час війни

“ЮРИСТ & ЗАКОН”, 12 за 23 березня 2023

Повномасштабне вторгнення орків в Україну вплинуло певною мірою і на правовідносини щодо виконавчого провадження. Законом № 2129 внесено доповнення до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», хоча названі вони чомусь змінами, а не доповненнями, по суті усе одно вони є доповненнями, оскільки додають нюансів до вказаних правовідносин. Розділ ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 102. Набув чинності цей Закон з 26 березня 2022 року, з дня, наступного за днем його опублікування в газеті Голос України» 25.03.2022 № 66.

Continue reading »

Кредитор – країна-терорист чи її резидент

“ЮРИСТ & ЗАКОН”, 12 за 23 березня 2023

Юридичний механізм примусового вилучення активів, що належать країні-терористу та її резидентам, про яке йдеться в Законі «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 3 березня 2022 року № 2116-IX, був супроводжений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації». Саме ця Постанова й має за мету уможливити майбутнє вилучення активів держави-терористки та її резидентів. У Постанові рф називається державою-агресоркою, однак після терору, до якого ця держава вдається останнім часом, більш влучно називати її державою-терористкою.

Continue reading »

Активи рф та її резидентів в Україні: вилучення

“ЮРИСТ & ЗАКОН”, 12 за 23 березня 2023

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну війну проти України. Цього ж дня Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до ст.1 якого воєнний стан було уведено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. А потім воєнний стан було вже неодноразово продовжено. Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ зазначений Указ Президента був затверджений.

Один із наслідків військової агресії рф проти України – Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116-ІХ. Метою цього Закону є захист суверенітету і територіальної цілісності України, національних інтересів, національної безпеки, забезпечення її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Continue reading »

Форс-мажор під час війни

“ЮРИСТ & ЗАКОН”, 12 за 23 березня 2023

24 лютого 2022 року після того, як нас почали бомбити московіти, на сайті Президента України з’явився Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до ст.1 якого воєнний стан було уведено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Потім цей стан неодноразово подовжувався і наразі триває.

Виконання деяких зобов’язань фізичними та юридичними особами стало істотно ускладненим або навіть неможливим. А той розділ, який в договорах, зазвичай, вважався формальним і частіше за все включався у договір автоматично «не читаючи», набув відповідного значення. Це розділ «Форс-мажор» або «Обставини непереборної сили».

Continue reading »

Переходимо на новий Закон “Про акціонерні товариства”

EXPERTUS. Головбух

Питання: Стосується нового Закону «Про акціонерні товариства» та повноважень органів управління. Закон вступив в силу 01.01.2023. Повноваження Наглядової ради припинилися у серпні 2022р.

НКЦФР прийняла Рішення № 154 від 16.02.2023 (зі змінами від 10.03.2023), згідно з  яким:

«7. Встановити, що у разі закінчення строку дії повноважень членів органів управління акціонерного товариства в період дії воєнного стану, їх повноваження вважаються продовженими до дати прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення про обрання членів органів управління акціонерного товариства».

У Товариства припиняється строк повноважень Правління, яке, згідно зі Статутом, обирає Наглядова рада. У Статуті Товариства прописано, що повноваження Правління продовжуються до його переобрання.

З об’єктивних причин Товариство зараз не має змоги провести річні збори акціонерів.

Питання в рамках нового Закону та Рішення 154:

Чи будуть продовжуватися повноваження Наглядової ради до її переобрання чи обрання на новий строк?

Чи може така Наглядова рада обрати новий склад Правління та укласти Контракти з членами Правління?

Чи будуть легітимним Правління після закінчення строку повноважень, згідно Рішення та Статуту?

Чи по-перше, для того, щоб повноваження органів управління Товариства були легітимними, необхідно провести збори акціонерів; визначиться із структурою управління Товариства; внести відповідні зміни до Статуту стосовно органів управління; обрати Наглядову раду?

Continue reading »

Податкові перевірки — 2023. Що залишилося від минулорічного мораторію?

“Фінансовий директор компанії”, 1/2023, січень

От і минув 2022-й воєнний рік. Українці помалу відходять від шоку під назвою «24 лютого» і розуміють, що життя плине, і немає сенсу очікувати закінчення війни. Вона усе одно закінчиться. І податківці помалу приходять до тями, бо інакше важко пояснити їх прагнення поновити податкові перевірки як істотну частину того, чим вони займаються. Особливості податкових перевірок першого півріччя минулого року розглянуто у статті «Податкові перевірки під час війни. Бути чи не бути?» (№ 6/2022). Проте наприкінці року відповідні норми Податкового кодексу України (ПКУ) зазнали чергових змін. Водночас чимало воєнних нюансів податкових перевірок перекочували з 2022 у 2023 рік. Тож пропонуємо вашій увазі оновлену версію статті.

Continue reading »